Конференція «Справедлива відбудова. Якою буде Україна після війни»

12789

Під час війни Україна переживає великі руйнування і потрясіння. Вони каталізують проблеми та дають «зелене світло» тим реформам, які за інших обставин викликали б опір суспільства. Спіраль боргової залежності, економічна нестабільність та екологічні виклики експортоорієнтованої економіки, «оптимізація» соціальних видатків, руйнування і дефіцит житла та інфраструктури, урізання трудових прав — усі ці проблеми загострюються під канонаду війни, економічного падіння, масового вимушеного переміщення населення.

Вже зараз, як всередині країни, так і на міжнародній арені починаються розмови про відбудову. Зрозуміло, що відбудова не є технічним, а навпаки — глибоко політичним питанням. Від неї залежать вектори подальшого розвитку суспільства — чи то у колишніх обрисах залежності від зовнішніх вливань та політик, які підтримують нерівність, чи то у туманних перспективах радикальної перебудови.

Одним із глобальних вимірів російського вторгнення є черговий крах світової системи безпеки. На тлі глобальної ескалації та загрози світової війни необхідно думати не лише про відвернення такої загрози. Нагальними є питання відновлення дієвої системи безпеки на засадах сталості та справедливості, де запобіжники від подальшої ескалації вибудовуються не довкола інтересів імперіалістичних альянсів, а довкола безпеки слабших країн.

Отже, якою має бути нова Україна? Чи є шанс на розбудову суспільства на засадах солідарності, справедливості і сталого розвитку? Що робити із руїнами глобальної системи безпеки та яка роль глобальних прогресивних рухів у її відновленні?

Про ці питання ми пропонуємо поговорити в рамках міжнародної щорічної конференції «Фоєрбах 11», яка відбудеться 21-23 жовтня 2022 року.

 

Детальніше про події в рамках конференції:


Соціально-економічна політика в Україні роками залежала від багатьох чинників — на неї впливали динаміка глобального ринку, інтереси місцевої еліти і локальні кризи. А зараз вона залежатиме від результатів завершення війни. Українське суспільство вже не перше десятиліття вписане в певну модель економічного розвитку, яка визначає соціально-економічну політику на національному рівні.

Боргова залежність української економіки є одним із ключових механізмів, який задає вектор розвитку. Умови зовнішнього кредитування впливають як на макроекономічні заходи, так і на соціальну політику. Під час війни залежність від зовнішніх вливань лише посилюється. І хоча це дає змогу вберегти суспільство від катастрофи в умовах вторгнення, у довгостроковій перспективі це суттєво звужує вибір моделі післявоєнної розбудови.

Одним із механізмів м'якого впливу на розвиток суспільства є глобальна гуманітарна політика, роль якої суттєво посилюється в умовах багаторічної війни. Гуманітарні організації та міжнародні донори не лише надають допомогу, а й впливають на владу та громадянське суспільство.

Яка роль інтересів місцевого та міжнародного капіталу у виборі траєкторії відбудови і розвитку України? Чи можливо подолати боргову залежність? Якою має бути майбутня справедлива гуманітарна і соціальна політика?

Спікер/-ки:

Модераторка: Оксана Дутчак, кандидатка соціологічних наук, співредакторка журналу «Спільне», дослідниця (Берлінський інститут емпіричних досліджень інтеграції та міграції).

Подія у Facebook | Реєстрація


Надійною запорукою миру без війни є спроможність людей самостійно заробляти кошти для свого гідного життя. І навпаки, однією з тактик, якими послуговується армія РФ є мобілізація бідних та створення гуманітарної катастрофи через блокаду міст в надії на початок внутрішнього мародерства та створення запиту на прихід зовнішньої «сильної руки».

Аби громадяни не мали повної залежності від волі тоталітарних диктаторів, Міжнародна організація праці ще у 1944 році у Філадельфійській декларації проголосила курс на досягнення гідного матеріального добробуту жителів всіх країн, що прагнуть покінчити з війнами.

Про становище людей найманої праці, їхню роль в українському спротиві та про те, як українським трудящим самим не програти у цій війні, ми й поговоримо в рамках нашої секції.

Дискусія відбудеться за участі профспілкових активістів та активісток з України та світу.

Спікер/-ки:

Модератор: Артем Тідва, фахівець з органайзингу та проведення кампаній Європейської федерації профспілок громадського обслуговування.

Подія у Facebook | Реєстрація


Сьогодні російсько-українська війна ще раз доводить людству, якими небезпечними можуть бути влада капіталу, добутого від нафти та газу. Економіка, що спирається на викопні палива, нехтуючи наслідками для навколишнього середовища й людей, є загалом застарілою та шкідливою моделлю розвитку.

З іншого боку, нові «зелені рішення» в енергетиці продовжують працювати на зростання неоколоніальних залежностей країн Глобального Півдня. Світові лідери обмежують доступ до технологій у відновлювальній енергетиці та нав'язують нерівноцінні угоди для постачальників «зеленої енергії».

Яке місце в цьому колообігу займе Україна після закінчення війни? Чи зможуть прогресивні сили запропонувати інший підхід, який зупинятиме визискування ресурсів на місцях та їх подальший несправедливий розподіл?

Як замінити російські енергоресурси та яких угод слід вимагати із Європейським Союзом? Як забезпечити прискорений перехід на відновлювані джерела енергії та зменшити загальне її споживання в часи дефіциту?

Спікер/-ки:

Модератор: Олександр Кравчук, кандидат економічних наук, співредактор журналу «Спільне».

Подія у Facebook | Реєстрація


Житлова політика, що виникла в Україні за роки незалежності, показала свою повну нездатність забезпечити прихисток бодай частині українців, що були змушені тікати від російського вторгнення. Хоча в країнах ЄС житлова політика досі певною мірою соціально орієнтована, але серйозні проблеми із доступом до житла мають українські біжен_ки і в ЄС. Проблема житла як для ВПО, біженців, так і для інших соціальних груп залишається дуже гострою і надалі. Пропоновані державою житлові програми забезпечення житлом продовжують насамперед підтримувати забудовників, а не людей, що їх агресор залишив без домівки.

У цій секції ми окреслимо основні причини несправедливості існуючого підходу до житла, а також вимоги до різних суб'єктів влади щодо того, що має бути зроблено. Для цього ми запросили експерток та активісток, що адвокатують за право українців і українок на якісне і доступне житло.

Спікер/-ки:

Модераторка: Альона Ляшева, соціологиня, співредакторка журналу «Спільне».

Подія у Facebook | Реєстрація


Вісім років тому початок війни на Донбасі став для українських лівих викликом, до якого вони виявились не готовими. Наслідком цього стали криза і занепад руху «нових лівих» у подальші роки. Попри це, коли почалось повномасштабне російське вторгнення, українські ліві змогли значно краще організуватися порівняно з 2014 роком. Чимало лівих і антиавторитарних активістів пішли воювати добровольцями, інші включилися у волонтерську діяльність. Водночас ліві розгорнули активну міжнародну кампанію для залучення підтримки глобальними лівими українського руху опору.

На цьому круглому столі ми хочемо підвести проміжні підсумки участі лівих у протидії російській агресії та боротьбі з її наслідками, а також обговорити можливі перспективи лівого руху.

Спікер/-ки:

Модератор: Тарас Федірко, дослідник з Університету Сент-Ендрюса.

Подія у Facebook | Реєстрація


Повномасштабне російське вторгнення в Україну відбулося на фоні загострення суперечностей між моделлю американського лідерства в міжнародних відносинах та все помітнішими претензіями Китаю. Експлуатуючи ці суперечності, російська імперіалістична авантюра загрожує зруйнувати залишки міжнародних домовленостей щодо суверенітету держав та вирішення міждержавних суперечок, не пропонуючи натомість нічого, крім утвердження права сильного.

У цей небезпечний момент прогресивні сили виявилися не лише не підготовленими організаційно, але й розділеними ідеологічно в оцінці як дій Росії, так і стратегій подолання кризи. Нагальним видається проведення історично-конкретного аналізу сучасної кризи міжнародних відносин, усвідомлення об’єктивних тенденцій імперіалістичних суперечностей та вироблення стратегії прогресивних сил на середньострокову перспективу.

У цій секції ми обговоримо такі питання. Які порівняльно-історичні паралелі можуть допомогти зрозуміти динаміку російсько-української війни та її наслідків? Якою має бути антиімперіалістична позиція в таких умовах? Чи лівим є що сказати про безпекову ситуацію у світі в середньостроковій перспективі?

Спікер/-ки:

Модератор: Володимир Артюх, співредактор журналу «Спільне», соціальний антрополог, Оксфордський університет.

Подія у Facebook | Реєстрація

Конференція відбудеться за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН.

Поділитись
Українська економіка і суспільство: куди прямуватиме (повоєнна) країна Криза гегемонії, імперіалізм та виклики світовій безпеці Ні, приватизацію не слід перезапускати після війни «Втрачене» дитинство: з якими викликами стикнулися українські сім’ї Трудові права як запорука стійкого миру Яке житло і для кого (від)будувати? Спротив і солідарність. Лівий волонтерський рух у російсько-українській війні Гідна праця під час та після війни Інтернаціональна солідарність. Як іноземні ліві допомагають Україні у війні Позиції світової лівиці посеред землетрусу імперіалістичної ескалації Конференція «Після 1991: пострадянські траєкторії»