На порозі гуманітарної катастрофи: як живуть і виживають українці

4877
Олександр Кітраль
Статті автора

 

Через війну та економічні труднощі багато громадян не в змозі задовольнити навіть мінімальні потреби у продовольстві, медикаментах, теплому одязі. Державних виплат не вистачає, а допомога благодійних організацій, хоча й істотна, надходить нерегулярно, та й не здатна охопити всі категорії населення. У результаті в країні зростає бідність, яка за оцінками Світового банку торкнеться 55% українців до кінця 2023 року. Про те, з якими труднощами сьогодні зіткнулися мільйони незаможних громадян України, і чи є можливість покращити їхнє становище — у нашій статті.

Ситуація ускладнюється

За даними Держстату, до війни середня українська сім'я витрачала на їжу 40,9% свого доходу, що у 3-4 рази вище, ніж у країнах Західної Європи. Наразі через зростання цін та безробіття ситуація погіршилася. При цьому гуманітарної допомоги стає дедалі менше. І це погана новина для тих, хто не має змоги придбати необхідне продовольство. 

Причиною зменшення місцевої гуманітарної підтримки є як і порушення ланцюгів постачання продовольства всередині країни, спричинене військовими діями, так і загальне падіння доходів, що призводить до скорочення спроможностей громадян витрачати кошти на благодійність. Голова ГО «Спілка багатодітних сімей «Сонечко» Дарницького району Києва Надія Шевченко розповіла «Спільному», що якщо раніше спілка могли роздавати нужденним фрукти, овочі, то тепер і цього немає, оскільки через воєнні дії порушено напрацьовані зв'язки із фермерськими господарствами з південних регіонів. 

Багатодітний батько та підприємець з Миколаєва Валерій Антонов, який допомагає сім'ям з маленькими дітьми, розповів, що влітку люди стабільно могли розраховувати безкоштовно отримати в його магазині різноманітні продуктові пакунки. Зараз, каже чоловік, він із волонтерами може роздавати хіба що картоплю та деякі крупи, зрідка з'являється консервована квасоля. Частина донорів, каже Валерій, через фінансові труднощі вже не можуть допомагати як раніше.

 

Гуманітарна допомога ООН на Донбасі. Фото: прес-служба Держприкордонслужби України

 

Для багатьох матерів сьогодні гостро постає питання дитячого харчування. Переселенка з Миколаєва Ірина Новікова, яка мешкає з сім'єю в селі Загірці Кременецького району Тернопільської області, розповіла нашим журналістам, що значна частина виплат, які члени її родини отримують як вимушено переміщені особи, йде на харчування молодшої однорічної дочки. Щодо гуманітарної допомоги, то з вересня жінка отримувала її лише двічі: від Червоного Хреста та міжнародної благодійної організації «Карітас».

Ускладнюється ситуація з медикаментами. За словами Надії Шевченко, багато родин, яким її організація надає допомогу, не можуть дозволити собі навіть найпростіші пігулки, не кажучи про дорожчі медикаменти. Водночас, каже Шевченко, з початку війни кількість тих, кому необхідна медична допомога збільшилася, оскільки через стреси та переживання у людей загострилися хронічні хвороби. Недостатньо і безкоштовних медикаментів, що надаються за державними програмами. Мешканка Києва, 70-річна Антоніна Париш, з четвертою стадією раку каже, що змушена платити за ліки зі своєї кишені, оскільки безкоштовні медикаменти не завжди є в наявності.

«Мені терміново знадобилося знеболювальне. Довелося заплатити за нього 700 грн. При тому, що моя пенсія — 3 тис. грн. Субсидії я не отримую», — розповіла вона «Спільному».

До найважливіших потреб, з якими стикаються незаможні українці, належать і теплі речі. Як стверджують у UNICEF, холодна зима сьогодні лякає сімей з дітьми навіть більше, ніж обстріли. Голова благодійного фонду «У матусиних долонях» Марина Єнько з Харкова розповіла нашому виданню, що матусі часто просять у них теплий одяг та ковдри — все, що допоможе зігрітися. В особливо складній ситуації опинилися переселенці, які, рятуючись від обстрілів, брали із собою лише найнеобхідніше.

До найважливіших потреб уразливих категорій громадян варто віднести не лише матеріальні нужди. Багатьом людям не вистачає додаткової турботи з боку влади. Про це говорять майже всі, з ким нам довелося поспілкуватися під час підготовки матеріалу. За словами волонтерів, люди можуть не відчувати труднощів з продовольством, при цьому почуватися абсолютно залишеними. І багато кого це вибиває з колії. Жителька Бориспільського району Київщини Олена Янченко, яка виховує двох 13-річних дочок-двійнят хворих на ДЦП, із сумом розповіла, що протягом п'яти днів, які сім'я провела без світла через обстріли енергетичної інфраструктури, жоден представник місцевої влади не поцікавився, як вони виживають і чи потрібна допомога.

Не соціальні пріоритети

Виникає запитання, чи може держава за нинішніх умов надавати допомогу населенню більш ефективно? Економіст незалежної групи макроекономічного аналізу Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза в цьому сумнівається. На його думку, держава не може виділити на підтримку населення більше ресурсів, ніж вона це робить сьогодні, оскільки більшість коштів від податків йде на армію.

«Державні витрати навіть у тому форматі що є, найімовірніше, скорочуватимуться. Грошей недостатньо, тому що 2023 рік — це бюджет війни», — розповів він «Спільному».

Справді, у бюджеті цього року соціальні програми не на першому місці. Зокрема мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, від показників яких залежить багато соціальних виплат, залишаються на рівні минулого року: 6 700 грн та 2 589 грн відповідно. При цьому інфляція буде й далі значно зростати. Тому ситуація для вразливих категорій населення може бути настільки складною, що, на думку Григорія Кукурузи, громадянам, які не зможуть жити на соціальні виплати і знайти додаткове джерело доходу, найімовірніше, потрібно буде шукати прихисток в інших країнах, які будуть готові їх прийняти. 

Втім, є процеси, які змушують сумніватися в тому, чи достатньо робить влада для покращення ситуації у соціальній сфері навіть з урахуванням нестачі коштів. Взяти ту ж політику з питань зайнятості, де держава повністю стала на бік роботодавців, значно скоротивши при цьому права працівників. Чи покращило це економічну ситуацію в країні? Дискусійне питання. Чи погіршилися умови для найманих робітників? Безперечно. 

 

Літня жінка отримує пенсію у відділенні «Укрпошти» в Ізюмі Харківської області, 13 жовтня 2022 року. Фото: УНІАН

 

Не помітно й рішучих кроків у доступності медичної допомоги, яка за нинішніх умов є вкрай важливою для населення. Як розповів нам заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий, послуги з надання медичної допомоги населенню до війни фінансувалися на третину від необхідного, а зараз, у зв'язку зі зростанням цін і курсом валют, ситуація ускладнилася ще більше. При цьому не видно ухвалення гнучких рішень. Для прикладу, наразі за кордоном залишається від 5 до 7 млн ​​українців, водночас програма медичних гарантій будувалася з урахуванням тих, хто виїхав за кордон. Оскільки люди медичної допомоги не отримали, мають залишитися кошти. І було би справедливо, вважає Костянтин Надутий, ці «заощаджені» гроші перерозподілити на більш адекватне фінансування інших медичних послуг.

«Перерозподілили їх? Чи збільшилися в результаті тарифи з надання медичної допомоги? Ні. Тобто гроші просто заощадили», — розповів експерт. 

Дійсно, на своїй сторінці у Facebook голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Михайло Радуцький повідомив, що у 2022 році у сфері охорони здоров’я вдалося заощадити 6,8 млрд грн. За його словами, ці кошти будуть спрямовані на фінансування медицини у 2023 році. Водночас не слід очікувати значних змін і цього року. Як зазначено на Урядовому порталі, у програмі медичних гарантій на 2023 рік будуть збільшені лише деякі тарифи. Наприклад, це стосується стаціонарної психіатричної допомоги. 

А проте фінансування такого пріоритетного напрямку програми медичних гарантій (про що зазначено на порталі) як охорона материнства та дитинства, значних змін не зазнає. Так, пакет «Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя», як і в минулому році, складе 10 820 грн. Оплата неонатальної допомоги також не зміниться й складе — 135 тис. грн. Тариф на медичну допомогу при пологах підніметься з 15 101 грн до 15 137 грн. І це при тому, що ціни на медикаменти значно зросли через інфляцію, яка у 2022 році склала 22,6%, а у 2023-му прогнозується у межах 22,5%, — повідомляє Міністерство фінансів України у Меморандумі з МВФ. 

 

гуманітарна допомога в деокупованому Херсоні

Чоловік проходить повз авто з гуманітарною допомогою в деокупованому Херсоні, 17 листопада 2022 року. Фото: УНІАН

 

Необхідність системного підходу

У ситуації, коли держава відчуває гостру нестачу коштів, а попередні реформи, м'яко кажучи, не відповідали вимогам навіть мирного часу, запропонувати більш дієві підходи доволі складно. А тому влада у кожному населеному пункті в умовно безпечних регіонах вирішує критичні потреби населення з огляду на власні ресурси та цілі. До того ж, як зазначає Григорій Кукуруза, у багатьох випадках на місцях спостерігається перевиконання бюджету. А тому все залежить від пріоритетів місцевої влади. 

У той час як одні голови територіальних громад роблять ставку на програми з надання широкого спектру соціальної підтримки, інші вважають за краще реагувати точково —  вони віддають перевагу вирішенню окремих потреб населення. Наприклад, влада виплачує компенсації населенню при закупівлі генераторів, якщо мова йде про вирішення потреб з теплом та світлом. Таким шляхом пішли у Києві, Сумах, Одесі, Полтаві, Львові, Рівному, Чернівцях, Запоріжжі. Рівень компенсації коливається в межах 50%-80%.

Утім, ефективніше було б вирішувати критичні потреби людей на рівні держави з її можливостями. У цьому випадку задіюються вже не точкові, а системні підходи прийняття рішень. Для прикладу розглянемо ситуацію із продовольством. На думку економіста та політтехнолога Всеволода Степанюка, в Україні слід було б запровадити карткову систему забезпечення продовольством хоча б найбільш незаможних. Ідея за нинішніх умов не нова навіть на Заході. Ще в березні президент Франції Еммануель Макрон пропонував запровадити продовольчий чек, щоб допомогти незаможним категоріям населення впоратися з додатковими витратами, повідомляло France Bleu. Також у питаннях із продовольством варто додати можливості уряду України утримати вартість енергоресурсів, які впливають на формування цін на низку продовольчих товарів, а також створення продовольчих резервів.

У питаннях соціальної підтримки варто було активніше залучати додаткові міжнародні цільові гуманітарні програми для найбільш незахищених людей. При чому, як розповіла нам провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Лідія Ткаченко, підтримка має відбуватися саме на грантових засадах, а не шляхом позик — інакше держава просто не зможе повернути гроші. Також вона акцентувала увагу на необхідності підвищення мінімальних соціальних гарантій, проведення додаткової індексації пенсій.

 

Люди в черзі за продуктовими наборами, Миколаїв, січень 2023 року. Фото: Суспільне Миколаїв

 

На думку економістів, кошти на соціальну підтримку населення можна було би залучити завдяки списанню зовнішнього боргу України, а також завдяки прогресивному оподаткуванню для найбагатших. Крім того, уряду слід приділити значну увагу працевлаштуванню населення, запустити для цього відповідні програми. Не слід забувати і про пенсіонерів — серед них багато хто має бажання працевлаштуватися, аби покращити свій добробут, проте зробити це вкрай складно через нестачу вакансій.

Також необхідний системний підхід у питаннях, які стосуються надання населенню  доступної медичної допомоги. Насамперед це стосується цін на ліки, про що зазначають в Українському центрі охорони здоров'я. Через значну зміну курсової різниці, вартість на імпортні та вітчизняні лікарські засоби зростатиме, а це зменшить спроможність держави та населення їх закуповувати. За даними аналітичної агенції Proxima Research, у 2022 році вартість ліків в Україні зросла щонайменше на 18,7%. Одним із шляхів, на думку аналітиків УЦОЗ, може стати, знову ж таки, залучення коштів міжнародної допомоги через окремий механізм на покриття дефіциту ліків у програмі державних закупівель, а також амбулаторних ліків у програмі медичних гарантій. 

***

Насамкінець хотілось би зауважити, що вирішення соціальних проблем потребує від держави системного підходу з мобілізацією економічних, матеріальних, управлінських та інших ресурсів. І доки цього не відбулося, соціальні питання продовжують вирішуватися окремо на різних рівнях. Іншим наслідком системних недопрацювань є дедалі активніше залучення волонтерів та благодійних організацій до вирішення соціальних проблем. Це, з одного боку, говорить про високу самоорганізацію українців, їхнє бажання надавати підтримку одне одному. З іншого — про значні управлінські прогалини, оскільки волонтери не можуть замінити собою державу, хоча часто змушені брати на себе цю функцію, оскільки іншого варіанту допомогти немає.

Усе це свідчить про те, що в Україні назріла гостра необхідність перегляду механізмів та принципів надання соціальної підтримки, потреба зробити їх більш універсальними, достатніми, справедливими. І лише за таких умов вдасться вирішити критичні потреби суспільства та надати поштовх для його стійкого розвитку у майбутньому.

Автор: Олександр Кітраль

Обкладинка: Катерина Грицева

Поділитись