Сумна звістка спіткала нас в неділю 20 червня. Після довгої хвороби помер Левко Майстренко у Нью-Джерсі, США.
Левко був сином добре відомого українського марксиста та історика Івана Майстренка. Мешкаючи в Харкові до німецького вторгнення в 1941 р., згодом Левко разом з батьком перебралися до Києва, де ледве не потрапили в руки гестапо. Певний час він провів на Західній Україні, де недовго був членом Української повстанської армії. З підставними документами він дістався Німеччини під кінець війни, де знайшов притулок у західній окупаційній зоні. Їх розлучили з батьком, якому відмовили у в’їзді до США через його комуністичну діяльність в радянській Україні.
У США Левко став одним з лідерів емігрантської Української революційно-демократичної партії разом із Всеволодом Голубничим, Борисом Левицьким та Іваном Майстренко, яка видавала місячник «Вперед» у 1948-1958 рр. Протягом багатьох років він був близьким до американської лівиці, будучи знайомим із Максом Шахтманом, Джуліусом Джейкобсоном, Ерлом Браудером. Він був особливо близьким із Голубничим. У той час українська діаспорна політика була значно плюралістичніша, ніж зараз, і такі активісти як Левко зберігали українську марксистську та соціалістичну традиції, що були майже повністю знищені Сталіним та Гітлером. Пізніше вони співробітничали із молодшим поколінням лівих активістів у діаспорі: Джоном-Полом Химкою, Богданом Кравченком та Марком Бойцуном.
Левко також був активним у культурній сфері діаспорного життя. Будучи другом відомого бандуриста Зиновія Штокалка, він організував презентацію його мемуарів, записів та фотоархіву. Левко також виступав з лекціями, зокрема щодо розвитку козацького бароко.
Нещодавно Левко допомагав мені з перевиданням (вперше за 50 років) класичного дослідження Івана Майстренка з історії партії боротьбистів «Боротьбизм: глава в історії Української революції». Левко із захопленням сприйняв появу в Україні нового покоління радикальних лівих. Він був останнім з живих членів УРДП (Вперед) і його смерть перегортає сторінку з історії української революційної лівиці, у той час як ми починаємо писати нову. Віддамо йому належне.
