Нездоровий квест: як люди з інвалідністю «воюють» з бюрократією та корупцією

6168
Олександр Кітраль
Статті автора

Скромні пенсійні виплати та пільги — та дещиця, на яку можуть розраховувати люди з інвалідністю. Але навіть для цього громадянам необхідно пройти складну процедуру оформлення групи інвалідності, яку потрібно буде неодноразово повторювати. І є чимало тих, хто відмовляється від інвалідності, аби убезпечити себе від моральних страждань. 

У цьому матеріалі ми докладніше зупинимося на роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Це спеціальні установи у системі охорони здоров'я, які проводять експертизи для встановлення групи інвалідності. Саме робота цих комісій у сьогоднішніх реаліях викликає у громадськості дедалі більше нарікань.

Випробування на витривалість

Для того, аби отримати статус людини з інвалідністю в Україні, спершу потрібно пройти медичні обстеження. Насамперед людина має звернутися до свого сімейного лікаря. Там її відправлять на повне обстеження і лікування, аби підтвердити стійке порушення функцій організму, повідомляється на сайті «Дія». Далі стан пацієнта оцінює лікарсько-консультативна комісія, створена при закладі охорони здоров’я, в який особа звернулася по допомогу. До складу комісії входять головний та інші лікарі медичного закладу. Якщо всі члени комісії згодні надати людині статус «людина з інвалідністю», вони підписують форму 088/о. Цю форму надсилають до МСЕК, яка приймає остаточне рішення. 

Начебто все просто: обстеження — направлення — заключення комісії. Щоб зрозуміти, як такий процес проходить на практиці, ми поговорили з експертками і активістками, які захищають права людей з інвалідністю в Україні. Перші труднощі починаються з медичного огляду. Адже якщо зважати на черги в поліклініках, завантаженість медперсоналу, то процес обходу врешті затягнеться не на один тиждень, що для людини з інвалідністю є складним завданням.

 

коридор лікарні

Коридор центральної районної лікарні у Великій Олександрівці. Фото: hromadske.ua

 

Як розповіла нашому виданню голова «Всеукраїнської спілки людей з інвалідністю» Львівської області Оксана Потимко, на медогляд витрачається від кількох тижнів до місяця. Причому повторний огляд людям із нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму потрібно проходити раз на один-три роки. 

«Потрібно лежати в лікарні, здавати купу аналізів, по кілька разів приходити в призначений час до лікаря, у якого раптово зламався комп'ютер або він від'їхав. Для людини, яка працює, це важко. Ось я — інвалід першої групи по зору, але дуже багато працюю. У мене фізично немає часу проходити медогляд», — розповіла вона.

Нагадаємо, що у березні минулого року уряд прийняв постанову, яка дозволяє продовжити дію статусу інвалідності особам, у яких строк інвалідності закінчився у період воєнного стану. Але це за умови неможливості отримати направлення.

Потрібно залишатися людьми

Після того, як пацієнт пройшов медичне обстеження, зібрав всі документи та отримав направлення, йому призначають день відвідування медико-соціальної експертної комісії. Але потрібно ще мати сили аби дістатися до потрібного кабінету.

«Дуже багато нарікань було, що до МСЕК неможливо дістатися. Інколи вони знаходяться на верхньому поверсі приміщення, у якому відсутній ліфт. Чомусь не враховується, що люди туди не приходять здоровими», — розповіла нам начальниця відділу нормативно-правового та юридичного забезпечення діяльності Національної Асамблеї людей з інвалідністю України Лариса Байда.

Також багато пацієнтів відзначають нестачу стільців та лавок біля кабінету, в якому засідає комісія, хоча людям часто доводиться чекати під дверима не одну годину перед тим, як їх запросять. І ще кілька годин чекати до оголошення результату рішення. Оксана Потимко розповіла, як у травні їй зателефонував знайомий і попросив посприяти, аби голова МСЕК прийняв його, оскільки чоловік від тривалого очікування в коридорі та перевтоми почав втрачати свідомість.

 

чоловік грає в теніс

Мешканець закладу для людей з психофізичними вадами грає в настільний теніс, село Таврійське, Україна, 11 травня 2022 року. Фото: AP Photo/Francisco Seco

 

Але, мабуть, найнеприємніше — це грубе ставлення членів комісії до пацієнтів. За словами співзасновниці громадської організації «Афіна. Жінки проти раку» Ніни Резніченко, на комісії пацієнт нерідко почувається жертвою. Сама ситуація, коли людині потрібно роздягнутися перед незнайомцями, які вимірюють її шрами, викликає почуття приниження. Особливо важко це переживають жінки.

«Все вказано у висновках лікарів. Але таке враження, що їх не читають. А ще ці питання, які не стосуються твого самопочуття, як-то: кількість кімнат у твоїй квартирі, з ким ти проживаєш та ін. При цьому людей весь час ставлять у ситуацію, коли вони змушені виправдовуватися. Особливо, коли людині хочуть зняти групу, хоча при цьому вона почувається жахливо і не може заробляти на життя», — розповіла Ніна Резніченко.

На думку Оксани Потимко, складається враження, що багато фахівців МСЕК не усвідомлюють, що перед ними люди, які перенесли тяжкі фізичні та моральні страждання.

 «Якщо до тебе прийшла така людина, то яким би ти роздратованим у цей час не був, прийми її спокійно, ввічливо. Нехай хоча б на комісії до неї буде людське ставлення. Я хочу побажати фахівцям МСЕК залишатися людьми», — зазначила вона. Наголосимо, що серед представників медико-соціальних експертних комісій багато ввічливих людей, але, враховуючи кількість скарг, таких менше, ніж хотілось би.

Перелічені труднощі змушують деяких громадяни відмовитися від оформлення інвалідності — вони не витримують складності й забюрократизованості процесу ні тілесно, ні емоційно. Це підтвердили і в Національній Асамблеї людей з інвалідністю, де з цього приводу навіть проводили опитування у територіальних громадах. 

 

люди з інвалідністю

Фото: з відкритих джерел

 

Корупційні скандали

Бюрократичні перепони, а також системне недофінансування медицини, породжують іншу складову, притаманну МСЕК — корупцію. Це пов’язано з тим, що одні намагаються полегшити здобуття групи інвалідності, а інші намагаються заробити, використовуючи службове становище та зв'язки. У Єдиному реєстрі судових рішень описано чимало випадків затримання голів МСЕК, їхніх посередників, а також медпрацівників, які дають направлення на проходження комісій.

Так, у Полтавській області перед судом постав голова Кременчуцької МСЕК №1. Його звинувачували за статтею 368 Кримінального кодексу України — прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання неправомірної вигоди службовою особою. Як стало відомо, голова МСЕК через свого знайомого запропонував родичу потерпілого призначити першу групу інвалідності на три роки. Потерпілий — приватний підприємець, який до цього пережив страшну ДТП. Внаслідок аварії чоловік отримав перелом ноги та передпліччя, у нього був розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, а через хімічний опік очей він частково втратив зір. Багато місяців водій не міг підвестися з ліжка. Незважаючи на такі травми, голова МСЕК через посередника передав потерпілому, що оформить йому групу, якщо той заплатить 15 тис. грн. Голова медико-соціальної експертної комісії гроші отримав, після чого «забезпечив складання та оформлення членами Кременчуцької МСЕК №1, та особисто підписав Акт огляду медико-соціальною комісією». У підсумку його затримали правоохоронці.

Обвинувачений визнав свою провину і, за рішенням суду, зобов'язався заплатити штраф у розмірі 25,5 тис. грн. Також йому на два роки заборонили обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в органах МСЕК, державної влади, місцевого самоврядування. Втім, за даними журналістів «Суспільного», вже наступного року чоловіка призначили керівником обласної неврології МСЕК.

Нашим журналістам вдалося зв'язатися із потерпілим водієм. Звати його Олександр Пиріг — мешканець села Кагамлик Полтавської області. До аварії Олександр працював пічником, добре заробляв. Зараз важко пересувається, має другу групу інвалідності, яку щороку зобов'язаний підтверджувати. Від держави щомісяця отримує 2 тис. грн пенсії. Крім цих виплат та милиць, каже, додаткової допомоги не отримує. Чоловік зазначає, якби не допомога дітей, на пенсію він не вижив би. Щодо ефективності роботи МСЕК, то, на думку Олександра, роботу комісії потрібно переформатувати.

«Там сидять одні бариги, яким потрібні гроші, інакше інвалідність не оформлять. Це завжди робилося за гроші і зараз робиться», — сказав він.

 

Віра з Бучі

78-річна Віра з Бучі чекає, поки хтось допоможе їй переїхати під мостом в Ірпіні. Квітень 2022. Фото: The Washington Post

 

Олександр ​​описує лише свій досвід. Серед фахівців, яким за посадою належить призначати групу інвалідності, є чимало гідних людей. Проте випадків корупції серед членів МСЕК та лікарів, які виписують направлення, вистачає. Їх викривають правоохоронці, проте засудити вдається небагатьох. Ми звернули увагу на чотири такі кримінальні випадки, і лише в одному з них суд визнав затриманого винним.

— У 2019 р. в. о. голови міжрайонної Коростишівської медико-соціальної експертної комісії затримали за те, що він вимагав від пацієнтки 4 тис. грн за продовження їй третьої групи інвалідності на три роки. Коростишівський районний суд визнав  чоловіка невинним. Прокурор подав апеляцію до Житомирського апеляційного суду, який залишив рішення райсуду в силі. У 2021 р. відбулося засідання Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який також визнав голову МСЕК невинним.

— У 2020 р. один із пацієнтів звернувся до заступника головного лікаря Коростенської центральної районної лікарні і попросив його надати направлення на МСЕК. Незважаючи на те, що у пацієнта були всі необхідні документи, представник лікарні схотів ще 3 тис. грн. Зрештою Коростенський міськрайонний суд Житомирщини визнав працівника лікарні невинним. Таке ж рішення підтримав Житомирський апеляційний суд. Проте Касаційний кримінальний суд Верховного Суду призначив новий розгляд. І сьогодні справа знову перебуває на розгляді у Коростенському міськрайонному суді.

— У 2021 р. Садгірський районний суд Чернівців визнав затриманого винним. Ним став лікар-психолог поліклінічного відділення Чернівецького обласного державного шпиталю ветеранів війни. Вивчивши історію хвороби бійця АТО/ООС, який проходив лікування внаслідок психічних розладів, пов'язаних зі службою, лікар заявив чоловікові, що за кілька сотень доларів (сума постійно змінювалася) він зможе вплинути на членів комісії МСЕК та допомогти отримати групу інвалідності. Згодом лікаря затримали та засудили за статтею 190 ч. 2 ККУ (шахрайство). Суд зобов'язав чоловіка виплатити 1,7 тис. грн штрафу, і водночас звільнив від покарання через закінчення строку давності. Надалі медик звернувся до Чернівецького апеляційного суду, який призначив новий розгляд справи. Сьогодні справа досі перебуває на розгляді у Садгірському суді.

— У 2022 р. затримали завідувача поліклініки комунального некомерційного підприємства «Локачинська центральна районна лікарня», який також був головою лікарсько-консультативної комісії. Встановлено, що чоловік вимагав та отримав 5,5 тис. грн за ухвалення рішення для проходження медико-соціальної експертної комісії щодо присвоєння групи інвалідності для пацієнта. Проте Локачинський районний суд Волинської області визнав медпрацівника невинним. Ми описали лише ті приклади, які дійшли до суду. На жаль, далеко не всі випадки корупції взагалі доходять до кримінальної справи.

 

людина на візку

Жінка біля Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні для людей з інвалідністю. Фото: vn.20minut.ua

 

Коли слова не відповідають справам

Отже, через системні труднощі та недофінансування у соціальній сфері та у системі охорони здоров'я процес оформлення інвалідності для багатьох громадян є справжнім випробуванням. Тривалий медогляд, пов'язаний з непоінформованістю чи небажанням деяких медпрацівників оформляти направлення; неприємна процедура відвідування МСЕК; бюрократизм та корупція — все це потрібно змінювати.

Начебто це розуміють і в уряді. У травні Кабмін затвердив план заходів щодо реформування МСЕК. У питаннях підтримки людей з інвалідністю Україна має намір запроваджувати досвід Міжнародної класифікації функціонування обмеження життєдіяльності та здоров’я. У цьому разі, як зазначають у МОЗ, нові підходи дозволяють розглядати людину не з погляду медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з погляду її потенціалу до відновлення, втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти повернутися до звичайного життя.

«Систему буде перебудовано на основі людиноцентричності — повернено обличчям до людини для того, щоб спрощувати її життя, а не ускладнювати. Сучасна, прозора та зручна», — заявив міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко. Повноцінний запуск усіх складових реформи, за його словами, триватиме включно до 2025 року.

Втім, не всі фахівці поділяють оптимізм влади. У Національній Асамблеї людей з інвалідністю України не вбачають конкретики в ініціативах уряду. Не є зрозумілими плани та логістика, як саме відбуватиметься реформа.

«Мета реформи зрозуміла. Але якими методами вона досягатиметься ніхто відповісти не може. І в цьому випадку не можна скасовувати те, що сьогодні хоча б працює!», — прокоментувала нам Лариса Байда.

У цьому контексті доречно згадати попередні реформи в Україні, які спочатку заявлялися як щось нове, ефективне, але на практиці такими були не повною мірою або з самого початку мали інші цілі. Взяти для прикладу ліквідацію санітарно-епідеміологічної служби (СЕС), яка, на думку влади, лише гальмувала розвиток бізнесу. Однак із початком пандемії коронавірусу в МОЗ заявили про гостру необхідність відновлення СЕС.

 

люди в лікарні

Фото: mi100.info

 

Візьмемо пенсійну реформу з її ініціативами переходу від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. Головна небезпека цього проєкту полягає у зміні ідеології пенсійного забезпечення, яку планується піднести не як суспільне надбання, а як результат успішних інвестицій, які, до того ж, в українських реаліях просто опиняться під загрозою регулярного «згоряння». Також звернемо увагу й на реформу системи охорони здоров'я, розпочату в 2015 р. Головна мета звучала так: поліпшення показників здоров'я населення та забезпечення фінансового захисту від сплати «в кишеню». Насправді ця модель створила стимули для розвитку приватного бізнесу, який, зі свого боку, не відчуває себе зобов'язаним перед громадянами, які потрапили до складної фінансової ситуації. Проблема дефіциту медичних працівників також не була вирішена. Констянтин Надутий зазначив, що у зв'язку з навантаженням на медичну сферу (Covid-19, війна), виникли серйозні проблеми з медичною інфраструктурою: нестача медикаментів, робочих рук, обладнання тощо.

Також, попри обіцянки уряду спростити вирішення потреб людей з інвалідністю, дивними виглядають останні законодавчі ініціативі у цій сфері. Наприклад, законопроєкт №5344-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю», ухвалений у першому читанні. У Національній Асамблеї людей з інвалідністю України вважають, що цей проєкт закону скасовує чинну норму щодо необхідності залучення громадських організацій із захисту прав людей з інвалідністю при обговоренні профільних законопроєктів. Тобто важливі законодавчі рішення прийматимуться без участі тих, кого вони мають захищати.

Крім того, з 1 січня набрав чинності Закон №2620-ІХ під час якого особи з інвалідністю, які постраждали на виробництві, втратили грошові виплати на всі види догляду та на додаткове харчування, при цьому інші соціальні гарантії були звужені. Про це заявляють самі люди з інвалідністю, які записали відеозвернення до президента України та опублікували його на сторінці Facebook Національної Асамблеї людей з інвалідністю України. Річ у тім, що з 1 січня Фонд соціального страхування (ФСС) припинив своє існування, оскільки був приєднаний до Пенсійного фонду України. До цього ФСС компенсував людям, які стали інвалідами на виробництві, витрати на спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування.

***

Отож в Україні, з одного боку, існують серйозні проґалини у процесі оформлення статусу людини з інвалідністю. З іншого — непослідовні кроки з боку держави у вирішенні цих проблем, які виражаються у нелогічних законодавчих ініціативах та відсутності системних рішень в соціальній й медичній сферах. І насамперед це стосується фінансування зазначених сфер за залишковим принципом. Так, у країні зараз війна, і бюджет багато в чому залежить від міжнародних партнерів. При цьому заяви про кардинальні зміни у майбутньому не звучать. Наприклад, про такі популярні у суспільстві кроки, як-от звільнення додаткових фінансових ресурсів: прогресивне оподаткування для найбагатших, конфіскацію надлишків майна олігархічного капіталу, рішучих дій задля списання зовнішнього боргу України.

Потрібно визнати, що найціннішим ресурсом держави сьогодні є люди. Це вони готові стати на захист країни у критичний для неї момент, і саме їм врешті доведеться її відбудовувати. Тому держава має бути зацікавлена у широкій підтримці своїх громадян, насамперед тих, хто через інвалідність не може повною мірою долучитися до загальних цілей. Адже надання повноцінної соціальної підтримки демонструє пріоритети держави, які будуть зрозумілі й неодмінно підтримані широкими верствами населення.

Автор: Олександр Кітраль

Обкладинка: Катерина Грицева

Озвучено акторкою Анною Гриневич

 

Поділитись