• Живе й віджите у філософії Альтюссера

    Живе й віджите у філософії Альтюссера

    • Статті
    • 12/03/2017

    Далі
  • Ответ Джону Льюису (самокритика)

    Ответ Джону Льюису (самокритика)

    • Статті
    • 17/06/2015

    Если взять коммунистических философов и других коммунистических «интеллектуалов» и официально поставить их на буржуазную идеологическую и философскую линию, дабы «критиковать» режим, от которого они (как и другие) сильно пострадали, не стоит удивляться, когда те же коммунистические философы и интеллектуалы совершенно естественно становятся на путь буржуазной философии. А это как раз и случилось! Не стоит удивляться, что они выдумывают собственную мелкобуржуазную философию Прав Человека, превознося Человека и его Права, первое из коих ― свобода, изнанкой которой выступает алиенация. Совершенно естественно для них изучать ранние труды Маркса и тогда уже гуманизм во всех его формах!

    Далі
  • ОНТОЛОГИЧЕСКАЯ БЕСЧЕЛОВЕЧНОСТЬ ВОЙНЫ

    ОНТОЛОГИЧЕСКАЯ БЕСЧЕЛОВЕЧНОСТЬ ВОЙНЫ

    • Статті
    • 26/05/2015
    Автор находит поэтизацию войны ― ее представление как творчества, poesis’а, открывающее потенции, подавленные в повседневном прозябании ― в текстах Юнгера и Дугина. Но похожая тенденция начала проявляться в Украине еще с началом Майдана, когда ультраправая эстетика стала выходить из маргинеса и устанавливать свою гегемонию над массой протестующих. От распространения лозунга «Героям Слава!» и «Смерть врагам» через мифологизацию «Небесной сотни» тенденция поэтизации насилия переросла в воспевание армии и военных действий. С началом АТО власть принялась адаптировать советскую мифологию Великой отечественной войны и западную эстетику Первой мировой (в виде красных маков ― символа британского патриотизма). Далі
  • ВНИЗ ТА ЛІВОРУЧ. Нарис феноменології повсякденного

    ВНИЗ ТА ЛІВОРУЧ. Нарис феноменології повсякденного

    • Ліві і політика
    • 11/05/2015
    Навряд чи знайдеться людина до такої міри наївна, щоб думати, що реальність буде сама змінюватися відповідно до її побажань, але, у той же час, будь-яка протилежна установка в сьогоднішньому дискурсі зводиться до того, що все є політика. Хештеги, немов гриби після дощу, підростають до рівня політичних програм, а нехитра протестна сугестія цілком правдоподібно імітує хвилювання мас. Чим далі, тим більш очевидним стає те, що освітянський пафос «одинадцятої тези про Фейєрбаха», адекватний своєму часові, сьогодні остаточно виродився. З-під старих лекал більш не виходить нічого, окрім політичної пропаганди та по-театральному надривних закликів до змін, настільки ж абстрактних, як і самий їх зміст, сформований спеціальними командами професіоналів в надрах медіа-лабораторій («think tanks»). Далі