• Бойчукізм: історик на виставці

    Бойчукізм: історик на виставці

    • Статті
    • 26/01/2018

    Михайло Бойчук походив із бідної галицької селянської родини. Завдяки особистому таланту та сприянню покровителів із освіченої громадськості, зокрема митрополита Шептицького, він зміг здобути хорошу освіту та розпочати кар'єру.

    Далі
  • На лабутенах до Марії Приймаченко

    На лабутенах до Марії Приймаченко

    • Мистецтво
    • 15/02/2016

    Марія Приймаченко, яку подають глядачеві на блюдечку «історичного контексту» під соусом із протистояння тоталітарному радянському режиму – це фейл. Коли дивишся на слоника в картузі чи на якусь пістряву пташечку, то не хочеш, щоб хтось тобі пояснював, що це значить. А якщо нічого не значить?

    Далі
  • Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії

    Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії

    • Гендер
    • 10/02/2015

    Що потрібно дослідити - це змінну стосунках між статями, як у соціальній реальності, так і в уявленні, яке мали статі одна про одну. Ця стаття є попередньою спробою зробити це у стосунку до революційних та соціалістичних рухів 19-го та початку 20-го століть, розглядаючи ідеологію, виражену зображеннями та символікою цих рухів1. Оскільки вони в основному створені чоловіками, звісно, неможливо стверджувати, що зображення статей виражає також погляди більшості жінок. Проте можна порівняти ці зображення ролей та відносин із соціальною реальністю того періоду, а також із конкретними формулюваннями ідеології революційних та соціалістичних рухів.

    Далі
  • ДВІ НОВИНИ

    ДВІ НОВИНИ

    • Мистецтво
    • 13/01/2015

    Далі
  • Сучасне мистецтво на межі Першого і Другого світів

    Сучасне мистецтво на межі Першого і Другого світів

    • Статті
    • 02/09/2014

    Ідея цього есею зародилася з розмови з Мартою Дзєванською, кураторкою Музею сучасного мистецтва у Варшаві. Йшлося про книгу «Пост-пост-радянське? Мистецтво, політика і суспільство у Росії на переломі десятиріччя», видану у травні 2013 року (Dziewanska et al. 2013). Марта припустила, що польський інтерес до сучасного мистецтва Росії та інших пострадянських республік засновано на розпізнанні символічної ієрархії між європейськими країнами, яка проявляє себе і в інтелектуальному та мистецькому виробництві. Увага до європейського Сходу є своєрідною терапією: Польща — колишня соціалістична республіка, що пройшла через усі постколоніальні незручності інтеграції до «Європи» у якості східноєвропейської «бідної родички». Десятиліттями всі зусилля, думки, погляди було спрямовано лише на Захід (більш у геополітичному, ніж географічному значенні цього слова), на обґрунтування свого права належати до статусного центру «Західна Європа», а не скніти на «периферії». Після вступу до Євросоюзу радість від здійснення бажання переросла у критичніший погляд на «рай», у якому так хотілося опинитись. Тоді й настав час роззирнутися довкола, у тому числі, спрямувати погляд на Схід — на ті країни, з якими пов’язує спільна історія, зате розділяє «Скляна завіса», новий символічний кордон між Заходом і Сходом як між багатим і бідним, демократичним і авторитарним, благополучним і небезпечним. Слід віддати належне польським культурним діячкам та діячам: добре знаючи на власному досвіді, що таке стереотипи про Східну Європу, у проектах, котрі звертаються до контексту інших країн («Українські новини» у центрі сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» у Варшаві, куратор Марек Гождієвський, 2013, чи «Подорож на Схід», Галерея Арсенал у Білостоці та Мистецький Арсенал у Києві, кураторки Моніка Шевчик і Анна Лазар, 2011), вони дають іншим право голосу і намагаються чуйно будувати діалог.

    Далі
  • СКАЗ ПРО ІВАНА / СКАЗ ПРО ИВАНА

    СКАЗ ПРО ІВАНА / СКАЗ ПРО ИВАНА

    • Слайдер
    • 21/06/2014

    Публікуємо комікс Анастасії Рожкової, який показує, що насправді у солдатів сторін, які зараз воюють між собою в Україні, спільний ворог і спільні проблеми — а воювати між собою їм ні за що. Публикуем комикс Анастасии Рожковой, который показывает, что на самом деле у солдатов сторон, которые сейчас воюют между собой в Украине, общий враг и общие проблемы — а воевать между собой им не за что.

    Далі