Статті

Ведмежа послуга президенту і країні

19.04.2019
|
Губа Роман
5927

Роман Губа

Можна відшукати мільйон способів виправдати власну невдачу, але не визнати справжньої причини. Програючи передвиборчу гонку, команда чинного президента Петра Порошенка продовжує шукати винних. Навіть відносно мирна риторика в дусі «Я вас почув» йде лише від самого кандидата, а не від запущеного передвиборчого станка. Ця система медійників, політтехнологів, церковників та інших мотивованих за інерцією продовжить працювати і після 21 квітня. А ось тривалість цієї інерції залежить уже від результатів.

Серед потенційних винуватців — українські медіа, котрі, як виявилось, публікували забагато критики чинного президента. Наприклад, прихильний до нього Інститут масової інформації (ІМІ) проаналізував новинні стрічки з 1 по 5 квітня 2019 року. Виокремивши з 6118 позиції 301 текст з чіткою негативною позицією щодо кандидатів. З них 234 матеріали (77,7 %) були направлені проти Петра Порошенка. Цю статистику одразу використали його прихильники. Варто зазначити, що карту «замало хвалять і багато критикують» розігрували й раніше.

«"Зрадофілам" хоч тризуб над Кремлем постав — скажуть, що криво», — слова самого Петра Порошенка, сказані у жовтні 2017 року у відповідь на критику.

«Допомогла» кандидату Порошенку й українська інтелігенція. Наприклад, ініціативна група «Першого грудня» опублікувала звернення до громадян. Його автори просто лякають наслідками голосування за Зеленського й натякають, що «вибір народу може бути помилковим». Це речення навіть виділено жирним шрифтом на сайті об’єднання. «Перед нами розгортається малоросійський Антимайдан, який грає на совкових стереотипах і здатен вкотре розколоти українське суспільство. Не бачити в цьому загрози — значить осліпнути», — попереджають інтелектуали. Звісно, якщо частіше згадувати стигматизуючий термін «малороси», то можна одразу об’єднати країну.

Ще один відкритий лист у подібному дусі опублікувала ситуативно створена ініціатива «Слуга олігарха як загроза Україні». 27 її учасників стверджують, що не агітують. Хоча все-таки агітують. «Обрати цю людину Президентом — означає перетворити Україну на об’єкт кпинів для всього світу. Не віддавайте голос “по приколу” за облудну маску, маріонетку корупційного олігарха».

Відкриті листи й звернення публічних інтелектуалів можуть викликати радше зворотній ефект, особливо в умовах протестного голосування. Навіть новостворена Православна церква України й та не втрималась від заяв перед виборами й повторила риторику президентського штабу.

«Не можна забувати, що Україна обороняється проти зовнішньої агресії. І нам потрібно обирати головнокомандувача, який в стані війни буде здатен забезпечувати захист нашої Свободи від зазіхань Росії, зможе сказати російському президенту “Ні!”, щоденно буде давати відсіч військовим, дипломатичним, економічним, інформаційним, релігійним зазіханням на нашу державу» — заявив митрополит Епіфаній в одній зі своїх проповідей.

 

 

Щодо кандидата Зеленського, то наразі його мало хто підтримав із відомих людей. Але це може швидко змінитися, якщо він дійсно переможе на виборах. А поки що найвдалішою формою його публічної комунікації є відсутність цієї комунікації. В більшості випадків за кандидата говорить його команда, а сам він більше полюбляє Instagram. Але попри активну агітацію в інтернеті, кандидат передусім спирається на підтримку телеканалу 1+1.

Багато з тих, хто зараз корчиться в істериці від високого рейтингу Зеленського, останні п’ять років підтримували пропагандистський характер телеканалу Ігоря Коломойського. Тепер учорашня «наша правильна пропаганда» повернулася до них спиною Василя Голобородька.

З рідкісних більш-менш незалежних інтерв’ю стає зрозуміло, що під час кампанії кандидат готовий легко змінювати риторику на протилежну і говорити взаємовиключні тези. Наприклад, від позиції про «домовляння з Путіним», якою постійно докоряли Зеленському, колишній комік перейшов до заяв про необхідність ведення інформаційної війни. Ще трохи й українські націонал-демократи зможуть розгледіти у ньому месію. Вже навіть Володимир В’ятрович схвально відгукнувся на його слова про Степана Бандеру.

«Звернення до нації» й спроби «протверезити народ» закінчаться після виборів, а новому чи новому старому президенту доведеться контактувати і з «малоросами», і з «агентами гібридної війни», і навіть із «нацією, яка голосує за коміка і блазня». А частина вчорашніх підписантів і делегатів легко перейде під інші знамена. Саме час процитувати Сергія Жадана, українського письменника, який колись носив футболки з червоною зіркою, а тепер бере участь у флешмобі «Голосуй не по приколу».


«Все розуміють і вміють пробачити,
Дають паспорти і забирають пожертви.
Я б теж звалив, але хочу побачити,
Як вони будуть один одного жерти.»

 

Читайте також:

Нова стара політична реальність України (Тарас Білоус)

Поділитись