ЖУРНАЛ «СПІЛЬНЕ», № 3: Політика освіти

  • 12 червня 2011
  • 171
ЖУРНАЛ «СПІЛЬНЕ», № 3: Політика освіти

Головний редактор випуску – Ігор Самохін

Питання освіти знову на порядку денному. Воно викликає дедалі більше суспільного резонансу, примушує кожного стати на певну позицію і відстоювати її. В Україні цьому посприяв галас навколо особи міністра Табачника, але невдовзі наголос на «українофобії» змінився широкомасштабними протестами студентів та вчителів, що висувають соціальні та системні вимоги. На Заході студенти вже кілька років чинять опір неоліберальним реформам, через які університет, одна з найстійкіших інституцій європейської «соціальної держави», стає дедалі більш подібним на бізнес-корпорацію. На можливе спрямування подальших реформ натякають плани російського уряду зробити платною ще й середню школу.

Освітні інституції змінюються вже давно, але тривалий час ніхто не хотів цього помічати – на це жаліється, зокрема, Крейґ Калхун, чия стаття відкриває випуск. Трансформація університету відбулась поступово і далеко не завжди можна було передбачити наслідки змін. Хороші, на перший погляд, наміри – патентування результатів досліджень, студентська мобільність – обернулись протоптуванням стежок для злиття освіти і бізнесу, на користь останнього, безумовно. Не всі зміни, що стались, можна звести до загальників на зразок «комерціалізація» чи «корпоратизація», але саме ці два слова чи не найкраще вказують на панівні тенденції. Деякі заклади навіть успішно «глобалізуються» цілком у стилі транснаціональних корпорацій: це засвідчує приклад Нью-Йоркського університету, описаний Ендрю Россом.

 

Чи означає це, що освітні інституції виконували винятково прогресивну роль до неоліберального повороту? З такою тезою можна сперечатись. Наприклад, Луї Альтюссер у своєму класичному тексті «Ідеологія та ідеологічні державні апарати» вважає саме освіту відповідальною за безперебійне відтворення буржуазної ідеології. Натомість П’єр Бурдьє критикує поняття «апарату» і відповідний підхід до розуміння соціальних процесів, пропонуючи натомість поняття поля, капіталу і габітусу. Обидва підходи, представлені французькими мислителями, можна продуктивно застосувати. Про ідеологічні аспекти «євроінтеграції» української вищої освіти пише Інна Совсун, а проникненню правої ідеології в стіни Києво-Могилянської академії присвячує гострий, різкий текст Ольга Брюховецька. Окреме місце посідає історичний екскурс Пьотра Сафронова про державну політику стосовно університету на початку існування СРСР. Натомість бурдьєзіанство зарекомендувало себе в соціологічних дослідженнях нерівності та відтворення цієї нерівності через освіту. Два дослідження середньої школи представлено в розділі «Освіта і нерівність» – одне про Парагвай, інше про Україну.

Від «теорії» – до «практики»: згідно з цим принципом, наступний розділ присвячується студентським протестам, які сколихнули Європу та Україну в останні роки. До «міжнародного» відділу входить інтерв’ю з Мо Шмідтом, який координує одну з найбільших протестних мереж у Європі. Український випадок аналізують, із різних перспектив, Дарина Коркач та Інна Совсун. Інтерв’ю про шведські народні школи презентує цілком інакшу парадигму протесту. Власне, це вже не протест, а пропозиція альтернативи, яку можна спробувати створити просто всередині наявної системи. Чи можуть такі альтернативи врешті-решт побороти систему? Поки що сказати складно, але одна з рецензій, уміщених у випуск, вказує на перспективність вільних шкіл та вільної педагогіки.

Підбірка матеріалів нашого випуску про освіту в жодному разі не є вичерпною. Але ми намагались привернути увагу до різних аспектів освітньої проблематики і показати різні критичні підходи до неї. Аналіз освіти лишається одним із пріоритетних для журналу «Спільне» та сайту commons.com.ua. Звісно, освіта може відтворювати ідеологію та нерівність. Але вона ж таки може продукувати критичну думку та альтернативні проекти для суспільства.

 

ЗМІСТ ВИПУСКУ

Розділ 1. Трансформації вищої освіти

Крейґ Калхун. Університет у кризі?

Інтерв’ю з Крейґом Калхуном. «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

Ендрю Росс. Глобальний університет

Інтерв’ю з Шарлем Сульє та Алєксандром Бікбовим. Стан вищої освіти у Франції та Росії

Розділ 2. Ідеологія в освіті

Луї Альтюссер. Ідеологія та державні ідеологічні апарати (уривок)

Ольга Брюховецька. Що буде зі свободою?

Інна Совсун. Новий порядок денний для університетської освіти

Пьотр Сафронов. (Ре)організація університету: радянський довоєнний досвід і поточний момент

Розділ 3. Освіта і нерівність

П’єр Бурдьє. Капітал, поле, габітус

Луїс Ортіз Сандоваль. Доступ до шкільної освіти для дітей з малозабезпечених родин Парагваю

Мар’яна Бригінець, Антон Грушецький. Порівняльний аналіз звичайних та елітних шкіл в Україні

Розділ 4. Освітній протест

Інна Совсун. Чи можлива в Україні студентська революція?

Дарина Коркач. Університет на барикадах: студентський протест в українському контексті

Інтерв’ю з Мо Шмідтом. «Кожен студентський протест – частина глобальної боротьби»

Тамара Марценюк. Шведська жіноча народна школа як приклад низового активізму в освіті та жіночому русі

Розділ 5. Рецензії

Ігор Самохін. Обживаючи руїни університету (рецензія на книгу Білла Рідінґса «Університет в руїнах»)

Олексій Вєдров. Наука університетського протесту (рецензія на книгу «Універ палає»)

Іван Шматко. Вільна педагогіка: чому, як і для чого? (рецензія на книгу Пауля Фрейре «Педагогіка пригноблених» та на книгу Александра Ніла «Саммерхіл»)

Звантажити третій випуск

Загальна інформація та архів журналу соціальної критики «Спільне»

ДЕ МОЖНА ЗНАЙТИ ЖУРНАЛ «СПІЛЬНЕ»?

ДОБІР МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ НАСТУПНИХ ВИПУСКІВ

 

Наші видання

Блоги

Facebook

Vkontakte