Кінематограф останніх років демонструє позитивні тенденції в просуванні расової та гендерної рівності: з’являється безліч чудових жіночих ролей, персонажі стають більш наближеними до реальності. Головні ролі тепер дедалі частіше віддають жінкам, і їхні персонажі вже не схожі на ті «декорації другого плану», якими вони були двадцять та тридцять років тому. Голлівуд оголосив боротьбу за рівність героїв на екрані й невдовзі презентує свою нову зброю – жіночі римейки. Вихід найпершого з них, а вже було заявлено кілька, відбудеться зовсім скоро. Нова версія славнозвісної стрічки «Мисливці на привидів» стартує цього липня, але вже більше як рік вона не дає спокійно спати багатьом користувачам всесвітньої мережі, породжуючи безліч суперечок та питань. Чи варто взагалі знімати фільми такого формату?
Будь-який римейк чи екранізація неодмінно наражаються на порівняння з джерелом та критику фанатів – нарікання може викликати будь-що: від незвичного кольору волосся головного героя до сюжетних ходів. Відтворити оригінал на 100% неможливо, але є певна межа, яку режисер не повинен перетинати, щоб фанати могли сказати: у фільмі дотримано духу джерела. Змінити увесь гендерний склад команди – надзвичайно радикальний крок.
В оригінальному кінофільмі 1984 року йшлося про цілком чоловічу команду незвичайної комунальної служби міста. Кінофільм здобув любов публіки, номінацію на «Оскар», повноцінне продовження та два мультсеріали за мотивами, – і все це завдяки своїй особливій атмосфері, яскравим спецефектам та чудовій роботі таких зірок гумору, як Білл Мюррей та Ден Екройд. Ідею жіночої команди комунальників, що спеціалізується на відлові примар, фани оригіналу вже встигли розкритикувати, проте зовсім не через стать головних персонажів. Як пишуть користувачі мережі, основні причини негативного сприйняття – невдалі, багато в чому вульгарні образи головних героїнь, втрата атмосфери оригіналу та наявність гумору, притаманного сучасним низькосортним голлівудським комедіям. У кадрах трейлера героїня актриси Леслі Джонс демонструє расові стереотипи, і це анітрохи не смішно, та й в оригіналі не було нічого такого (в оригінальній стрічці в команді також був чорношкірий персонаж, якого зіграв Енді Хадсон).
Перший та другий трейлери стрічки на сайті YouTube отримали рекордну кількість «дизлайків», що вдвічі перевищила кількість уподобань. Комедійна сцена з Крісом Хемсвортом (Тор із «Месників») у ролі секретаря мисливців, що малює емблему-привида (домальовуючи йому жіночі груди) виглядає абсурдно та сексистськи. Важко уявити, щоб жарт на кшталт цього був у оригінальній кінострічці.
Чи буде цей фільм успішним – покаже прем’єра, хоча надії зовсім небагато. Жіночий римейк фільму міг би допомогти утвердженню гендерної рівності на кіноекрані, даючи жіночим персонажам більше екранного часу та свободи дій, але це якби фільм було справді якісно знято. Необережні критики навіть можуть звинуватити фемінізм у провалі фільму, хоча стать героїв за погано прописаного сценарію та недолугого гумору не грає ніякої ролі. Такий фільм скоріше нашкодить фемінізму.
Наступним за цим фільмом буде жіночий римейк «11 друзів Оушена». Сюжет лишається той самий, персонажі просто змінюють стать, але зберігаються основні сюжетні ходи та характери героїв. Якщо режисер буде так само «старатися» (див. картинку вгорі), то жіночих римейків узагалі не буде. І це насправді добре!
Ідея жіночого римейку полягає в тому, що сценаристи беруть чоловічих персонажів і перетворюють їх на жінок, допасовуючи риси старих персонажів до нових. Зробити це якісно просто неможливо, як неможливо якісно «перетворити» на чоловіка головну героїню фільму «Вбити Біла». Втрачається сенс персонажа, якого створювали з урахуванням статі, з певними гендерними особливостями. Єдиний правильний варіант для просування гендерної рівності на екрані – створювати НОВИХ, оригінальних, цікавих, добре прописаних жіночих персонажів, що сподобаються публіці.
Чудова ілюстрація цього – римейк фільму «Шалений Макс», що встиг отримати цілих 6 нагород «Оскар». Одна з центральних фігур стрічки – Фьюріоза, яку зіграла актриса Шарліз Терон, це справді сильний жіночий персонаж зі своєю власною особистістю, історією та характером. Саме такий персонаж може просувати ідеї гендерної рівності – на екрані Фьюріоза тримається навіть краще за головного героя кінострічки. Образи жінок тут дуже якісні, фільм засвідчує, що жіночий персонаж також може бути сильним, цікавим і драматичним, а не просто стояти в тіні чоловічих персонажів.
Нові оригінальні персонажі набагато краще можуть показати образ жінки на кіноекрані, ніж жіночі версії чоловічих персонажів. Перш за все має бути якісно прописано характери, щоб у їхню реальність хотілося повірити. Є безліч прикладів чудових жіночих персонажів, варто згадати хоча б Принцесу Лею із «Зоряних Воєн» або Елен Ріплі зі славнозвісного фільму жахів «Чужий», котрі завоювали любов глядачів і допомогли просуванню ідей гендерної рівності в кінематографі – коли на екрані жіночі персонажі є справді вагомими для сюжету, а не просто декораціями чи тлом.
Чи потрібні жіночі римейки?
У жодному разі.
Чи потрібні нові кінострічки з оригінальними жіночими персонажами в головних ролях?
Безумовно.