28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки.
Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів.
Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив! Програма складатиметься з 4 тематичних секцій, які транслюватимуться на нашій сторінці у Facebook.
Детальніше про події конференції:
(Роз)формування Європи: кордони, переселення, громадянство
15 листопада 14:00 (за київським часом)

Попри те що Європу часто описують як простір інтеграції, мобільності, прав людини та демократії, вона водночас формується і практиками виключення, прикордонними режимами та поглибленням нерівностей.
На першій панельній дискусії конференції «В пошукає Європи» ми досліджуватимемо закладену в самій основі європейського проєкту напругу — між інклюзивністю та практиками виключення. Тож дискусія зосередиться на питаннях громадянства, кордонів і мобільності.
Звертаючись до східного кордону Європи, ми пропонуємо розглянути «Півдні і Сходи» як метод, що допомагає побачити розмаїті та нерівномірні процеси європеїзації.
І зрештою ми порушимо питання: чи зможе Європа стати простором транснаціональної солідарності, чи так і відтворюватиме структури нерівності та експлуатації, сформовані її колоніальним й імперським минулим?
Спікер/-ки:
-
Дарія Кривоніс, постдокторська дослідниця в Гельсінському університеті.
-
Еліза Паскуччі, старша дослідниця в Університеті Тампере.
-
Олександра Тарханова, наукова працівниця в Санкт-Галленському університеті.
-
Етьєн Балібар, професор-емерит Університету Париж-Нантер.
Модераторка: Дарʼя Сабурова, постдокторська дослідниця в Центральноєвропейському університеті.
Довкілля та переважний суспільний інтерес
15 листопада, 17:00 (за київським часом)

Законодавство ЄС та України визнає збереження довкілля суспільним інтересом і надає йому широкий правовий захист. Продовжуючи шлях країни-кандидатки до ЄС, Україна впроваджує екологічні та енергетичні реформи у прискореному темпі — навіть під час війни.
Ці процеси порушують низку дискусійних питань на перетині євроінтеграції, безпеки «тут і зараз» та протидії кліматичній кризі:
- Що робити, якщо збереження довкілля суперечить іншим суспільним інтересам?
- Чи виправдовує продовольча безпека інтенсивне використання пестицидів?
- Чи варто забудовувати гірські хребти вітряками задля енергетичної незалежності?
- Де і як провести межу між правом на здорове довкілля, кліматичною справедливістю та іншими суспільними інтересами у надзвичайний час війни?
- І зрештою — чи ці інтереси завжди мають суперечити одне одному?
Спікер/-ки:
-
Віктор Гавриленко, завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова», директор заповідника у 1990–2021 роках, заслужений природоохоронець України.
-
Сергій Гриньов, віцепрезидент Спілки пасічників України, військовослужбовець.
-
Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля.
-
Юрій Задорожній, фахівець з оцінки впливу на довкілля громадської організації «Екоклуб».
-
Олена Кравченко, виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».
Модераторка події: Ольга Бойко, фасилітаторка. З 2019 по 2025 координувала міжнародну мережу Climate Action Network EECCA, 4 роки працювала у Раді Української кліматичної мережі, авторка статей про деколонізацію та кліматичну справедливість, учасниця партисипативного Фонду Далан.
Прямо у прірву: підйом авторитаризму і надія на демократію
16 листопада 14:00 (за київським часом)

Криза універсалістських і демократичних цінностей, інституцій та емансипативних рухів триває вже не одне десятиліття. Зростання економічної нерівності, демонтаж соціальної держави та кліматична катастрофа роблять вразливими дедалі більше людей і створюють ґрунт для авторитарного реваншу.
Війна Росії проти України стала каталізатором цих процесів. Вона оголила не лише крихкість системи безпеки, а й глибину політичної та ціннісної кризи, у якій опинився світ. На тлі цієї ситуації дедалі активніше в боротьбу за переписування правил світової політики вступають сили, що поєднують авторитаризм, неоліберальну економіку та культурний консерватизм — від Путіна, Трампа й Моді до «Альтернативи для Німеччини», «Національного об’єднання» та інших правопопулістських рухів.
На третій панелі конференції ми обговоримо, як трансформуються демократичні інституції в умовах глобальної нестабільності, які виклики постають перед емансипативними рухами та чи може оновлене розуміння європейського Просвітництва стати основою для нового прогресивного проєкту.
Спікер/-ки:
-
Ілля Матвєєв, політичний теоретик, дослідник авторитарного неолібералізму.
-
Ален Ліпєц, економіст, колишній керівник з досліджень у Національному центрі наукових досліджень (Франція), ексдепутат Європейського парламенту від Партії зелених.
-
Валентина, аналітикиня.
-
Ольга Лушанкіна, соціологиня, активістка Ukrainische Linke Initiative, досліджує правий радикалізм, міграцію і гендер.
Модератор: Денис Горбач, дослідник у Лундському університеті.
Дилема демократії: партисипація та/або процедура
16 листопада, 17:00 (за київським часом)

Що таке справжня демократія — набір формальних процедур чи жива участь людей у спільних рішеннях?
У моменти політичних, соціальних і економічних криз демократія виходить за межі парламентів. Вона проявляється на вулицях, у протестах, на робочих місцях, у щоденній боротьбі за гідність і права. Але що означає бути залученим до політичного й соціального життя у відносно спокійні часи?
На фінальній панельній дискусії конференції ми обговоримо:
- яку роль відіграє партисипація у побудові соціально орієнтованого суспільства;
- чи можлива демократія без участі громадян;
- і чи може партисипативна демократія стати відповіддю на правий поворот, який переживає сьогодні Європа та світ.
Спікер/-ки:
-
Джиджі Рожеро, дослідник, теоретик автономізму (Італія).
-
Ірина Карамаркович, соціологиня, активістка (Австрія).
-
Олександр Кисельов, дослідник міграції та публіцист (Швеція).
Модераторка: Марія Соколова, дослідниця Центру соціології права та кримінології, редакторка журналу «Спільне».
***
Усі панельні дискусії відбуватимуться онлайн на нашій сторінці у Facebook.
Усі, хто попередньо зареєструвалися на події, отримають доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.
Посилання на реєстрацію і деталі по кожній панелі будуть опубліковані у Facebook-подіях.
