• Старий патріархат, новий капіталізм: глобалізація інтимності та міжнародний шлюбний бізнес

    Старий патріархат, новий капіталізм: глобалізація інтимності та міжнародний шлюбний бізнес

    • Гендер
    • 07/03/2015

    [:uk]Що спільного між Україною і Новою Зеландією? А Новою Зеландією і Палестиною? Географічна, економічна й культурна дистанція між цими точками земної кулі почала тріскати у найпікантнішому місці. Взимку 2011 року світ облетіла скандальна новина про конкурс на новозеландському радіо Rock FM, переможцю якого обіцяли романтичний тур в Україну та сексапільну наречену з асортименту місцевої шлюбної агенції. Умови конкурсу обурили новозеландський рух захисту прав жінок, українську громаду Нової Зеландії, а також український жіночий рух «Фемен», що на той момент був уже добре знаним у світі. На знак протесту активістки «Фемен» вийшли під київський РАЦС, відомий в народі як «Бермудський трикутник».

    Далее
  • Шлюб ніколи нас не звільнить

    Шлюб ніколи нас не звільнить

    • Гендер
    • 14/02/2015

    [:uk]Міфи про шлюб, якими переповнена пропаганда одностатевих шлюбів, переконують нас, що він тісно пов`язаний із любов`ю, турботою про старших і дітей, спільним благополучним проживанням — навіть, що шлюб є наріжним каменем у фундаменті щасливого особистого життя і здорової цивілізації. Феміністичні, анти-расистські та анти-колоніальні громадські рухи заперечують це, визначаючи шлюб як систему, яка насильно забезпечує дотримання сексуальних і сімейних норм. Завдяки цим соціальним рухам ми розуміємо шлюб як технологію соціального контролю, експлуатації та відчуження, обгорнуту атласною стрічкою сексистської і гетеропатріархальної романтичної міфології.

    Далее
  • Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії

    Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії

    • Гендер
    • 10/02/2015

    [:uk]Що потрібно дослідити - це змінну стосунках між статями, як у соціальній реальності, так і в уявленні, яке мали статі одна про одну. Ця стаття є попередньою спробою зробити це у стосунку до революційних та соціалістичних рухів 19-го та початку 20-го століть, розглядаючи ідеологію, виражену зображеннями та символікою цих рухів1. Оскільки вони в основному створені чоловіками, звісно, неможливо стверджувати, що зображення статей виражає також погляди більшості жінок. Проте можна порівняти ці зображення ролей та відносин із соціальною реальністю того періоду, а також із конкретними формулюваннями ідеології революційних та соціалістичних рухів.

    Далее
  • Права людини для ЛГБТ-спільноти і Євромайдан

    Права людини для ЛГБТ-спільноти і Євромайдан

    • Гендер
    • 15/10/2014

    Як зазначив у своєму есеї «ЛГБТ в Україні — між “Русским миром” і Європейським Союзом» ЛГБТ-активіст Андрій Кравчук, «становище української ЛГБТ-спільноти взагалі зникло з поля зору широкої публіки і не викликає жодного суспільного інтересу»

    Далее
  • Парад? Так, але який і чий? Конкретний аналіз Прайду в Сербії (2010—2012)

    Парад? Так, але який і чий? Конкретний аналіз Прайду в Сербії (2010—2012)

    • Гендер
    • 10/10/2014

    28 вересня цього року у столиці Сербії Белграді відбувся другий в історії країни «успішний» Парад гордості. ЛГБТ-активісти намагалися організувати перший Парад у 2001 році, менш ніж через рік після кінця націоналістичного режиму Слободана Мілошевіча.

    Далее
  • «ПЛЕМЯ» НА ЭКСПОРТ

    «ПЛЕМЯ» НА ЭКСПОРТ

    • Гендер
    • 30/09/2014
    [:uk]После шумной премьеры в столичном кинотеатре «Блокбастер» полнометражная игровая картина Мирослава Слабошпицкого «Племя» находится в самом разгаре украинского проката. В первые недели после его выхода фильм посмотрели уже, кажется, все знакомые мне критики и коллеги по киноцеху, не говоря уже про околохудожественные круги и просто завсегдатаев кинотеатров. Медиашквал возмущений, хвалы, зависти к этой картине и стыда за потраченное на ее просмотр время только-только стих. Для кого-то «Племя» стало артхаусным прорывом в мире украинской киноиндустрии, для кого-то — пионерским примером отменного фестивального продюсирования, а для кого-то — поводом для очередного разочарования, правда, уже не только в отечественном кино, но и в международной фестивальной политике. Так что же, в конце концов, представляет собой украинское «Племя», начавшее свое восхождение после показа на неделе критики в Каннах? Далее