• Участь крайніх правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки

    Участь крайніх правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки

    • Слайдер
    • 19/01/2015

    Наскільки значною була участь крайньо правих у протестах Майдану? На жаль, це питання швидко стало жертвою надмірної політизації — з одного боку, завдяки активній пропагандистській дискредитації Майдану, що здійснювалася його опонентами, включаючи російські ЗМІ, а з іншого, – спробами його виправдання (ліво-)ліберальними і поміркованими націоналістичними прихильниками. Ретельний аналіз цієї дискусії (що велася не лише в формі статей, але й у соціальних мережах на кшталт Фейсбуку) ще має бути зроблений, втім уже можна навести кілька загальних спостережень.

    Далее
  • Соціально-економічний протест у Києві: політичні партії та ультраправі

    Соціально-економічний протест у Києві: політичні партії та ультраправі

    • Слайдер
    • 27/10/2014

    Я пишу ці рядки, ще коли нема нового парламенту. Вибори будуть завтра. Як вони змінять політичне та соціальне поле нашого суспільства?

    Далее
  • Марш УПА: Які політтехнології потрібні ідеї, час якої настав?

    Марш УПА: Які політтехнології потрібні ідеї, час якої настав?

    • Слайдер
    • 13/10/2014

    Що таке щорічний «Марш УПА» в Києві? Молодики в масках, табуйована FARE символіка, спалення «українофобських» прапорів і сутички між представниками ВОС і КПУ. Часто в медіа показують нам саме таку картинку. Тим не менш, окрім бойовиків (хоч їхні настрої і домінують) є й інша, чисельніша сторона маршу — це сімейні пари з дітьми, літні люди і студенти, згуртовані під прапорами «Свободи». Що ж тут робить ця мовчазна більшість? І чому вона бере участь у таких радикальних акціях?

    Далее
  • Хасиди й Умань: те, про що мовчать у медіа

    Хасиди й Умань: те, про що мовчать у медіа

    • Слайдер
    • 03/10/2013

    Власне, на прикладі Умані чудово ілюструється той економічний індивідуалізм та його наслідки, про які і пише Буден. В умовах розпаду солідарної взаємодії, уманчани замість об’єднуватися в профспілкові утворення і гуртом вимагати покращення трудових умов для себе та перенаправлення прибутків від паломників у корисне для міста русло, воліють вирішувати свої економічні проблеми особисто. Вони грають з хасидами в таку собі лотерею, де поодиноким щасливцям вдається зривати джек-поти, а більшості — тяжко гарувати щогодини за свої десять гривень. Чинними ж визнаються тільки дихотомії культурних розрізнень: толерантність (влада) / нетолерантність (ультраправі), працелюбність (бізнес) / байдикування (наймані робітники). Перекладені на різні мови і артикульовані в різних індивідуальних аргументах вони правлять за ерзац суспільства і допомагають спустити зайву пару всім втягнутим у такі розрізнення — але не більше. І Новий рік хасидів як циклічне дійство лише по-новому актуалізує в публічній сфері ті самі економічні протистояння, каналізуючи їх водночас в культурній гризні. І так, запевне, триватиме ще дуже довго, допоки… допоки самі уманчани не схаменуться і не почнуть відстоювати своє спільне благо та право на місто, що безумовно не належить ні консервативним хасидам, ні жодним капіталістам.

    Далее