Журнал «Спільне», №9: Майдан: погляд зліва

19589

Відповідальний редактор випуску: Тарас Саламанюк

Протестні феномени (Євро)Майдану і Антимайдану так чи інакше зачепили вельми багатьох людей в Україні та  світі. Водночас про них є вкрай мало об’єктивної та, тим  паче, наукової інформації. Як результат, думка щодо Майдану схиляється до вияву себе у двох екстремумах: або цілковитому його виправданні як народного повстання із закриттям очей на всі вади, або ж тотальній його демонізації як наскрізь фашистського дійства. Те саме стосується і Антимайдану. А особливо все це посилюється на фоні драматичного військового протистояння на Сході України, що окропило ці чвари людською кров’ю.

У цій ситуації вкрай важливою є вибудова певної незалежної лівої оптики на Майдан і Антимайдан. Вона не повинна підмінятися полемікою між про- та антизахідними позиціями, а оперувати в поясненнях реальною структурою та практиками політичних суб’єктів, що були представлені там.

І саме спробою розробки такої оптики і є цей випуск «Спільного». Наша мета — означити певний діалог між критично налаштованими представниками обох таборів щодо їхніх бачень феномену Майдану й Антимайдану та лівих альтернатив їм. Для реалізації цього задуму ми залучили волонтерів і волонтерок із різних середовищ: академічних та лівоактивістських, учасників та скептиків (Анти)Майдану, з Києва та з інших міст і країн. Таким чином, ми отримали достатньо збалансовану серію матеріалів, що намагаються з різних сторін розкрити феномен Майдану.

Зокрема, в першому, вступному розділі випуску йдеться про передумови Майдану. Статті Олександра Кравчука і Святослава Сидоренка демонструють нам соціально-економічні фактори Майдану: які групи виграли від нього і до чого нас веде євроінтеграція. Валентин Дегтяр звертає нашу увагу на поліцейське свавілля як чинник майданівської мобілізації, а марксистський дослідник Гонсало Посо у своєму інтерв’ю розкриває міжнародний, міжімперіалістичний конфлікт Майдану.

Другий розділ переводить усі ці міркування в предметне русло: детально і фахово розглядаючи структури Майдану, його (не)прогресивну суб’єктність і «темні сторони». Зокрема, стаття Олексія Вєдрова розкриває перед нами дилему (лівих) політичних суб’єктів Майдану: опинитися на маргінесі або злитися з мейнстрімом. Далі Олег Журавльов досліджує, як формувалася протестна ідентичність Майдану і чому вона так і не реалізувала свій революційний потенціал. Володимир Іщенко подає нам детальний аналіз участі крайньо правих сил в протестах Майдану, яку, на думку автора, не варто недооцінювати. Розгляд «темних сторін» продовжує Дар’я Попова у своєму аналізі явищ сексизму на Майдані. Проблеми дискримінації, зокрема гомофобії, піднімає і Тамара Марценюк, яка на основі результатів емпіричного дослідження зображає більш широку (і дещо суперечливу) перспективу участі ЛГБТ-ініціатив на Майдані. Зрештою, розділ завершують рефлексії газо-рятувальника Ігоря Волка про медичну службу Майдану, в роботі якої йому довелося взяти безпосередню участь.

Таку перспективу безпосередніх учасників підхоплює третій розділ випуску, зорієнтований саме на активістів. Спершу Захар Попович і Денис Левін в окремих інтерв’ю висловлюють свої бачення лівих учасників протестних подій Майдану та Антимайдану. Потім Тарас Саламанюк узагальнено досліджує активістський досвід лівих у регіональних Майданах і Антимайданах. Насамкінець Ніна Ходорівська і Михайло Слуквін розмірковують про студентський активізм під час Майдану, його здобутки, невдачі і можливі перспективи.

У четвертому розділі ми намагаємося обговорити міжнародний контекст Майдану, для чого звернулися до зарубіжних авторів та спеціалістів-міжнародників. Так, американська антропологиня Емілі Ченнел та грецький політолог Теодор Пападопулос порівнюють Майдан з масовими протестами в себе на батьківщині. Журналістка-міжнародниця Наталія Гуменюк продовжує у своєму інтерв’ю ці порівняння, а інший журналіст Олег Ясинський дає разючий контраст сприйняття українських подій в Латинській Америці. Про схоже пише Іво Георгієв, пропонуючи нам опис різних ставлень німецьких лівих до Майдану та пізніших подій.

П’ятий розділ традиційно зібрав у собі рецензії. Цього разу ними стали критичні огляди двох різних джерел: умовно антимайданівської книжки «Точки займання в Україні» від Юрія Дергунова й умовно замайданівського фільму Сергія Лозниці «Майдан» від Лізи Бабенко.

Завершує випуск додатковий, шостий розділ, який зачіпає питання війни у двох матеріалах: спробі політекономічного аналізу анексії Криму Росією від Михайла Рижкіна та інтерв’ю з координаторами гуманітарних ініціатив Максимом Буткевичем і Олександрою Назаровою щодо загальної ситуації з вимушеними переселенцями.

Сподіваємося, що наші читачі, незалежно від того, по яку зі сторін геополітичних барикад вони зараз знаходяться, разом з нами спробують уникнути ролі войовничих прихильників того чи іншого табору і знайдуть для себе в цьому випуску щось спільне. Адже ліва емансипативна оптика на явища Майдану та Антимайдану, яку ми тут пропонуємо, в принципі чужа якомусь про- і антизахідному дуалізму, натомість вона послідовно відстоює єдиний інтерес — на жаль, так і не сформований ясно ніде під час цих подій, — інтерес пригноблених, тобто всіх нас.

Випуск видано за підтримки фонду Рози Люксембург

 

ЗМІСТ ВИПУСКУ

Розділ 1. Витоки Майдану

 

Можливі соціально-економічні наслідки євроінтеграції для України
Олександр Кравчук

Протести проти міліції та репресивні дії режиму як рушії Євромайдану
Валентин Дегтяр

«Зараз в Україні відбувається зіткнення двох імперських сил»
Інтерв’ю Юрія Дергунова з Гонсало Посо

Економічні передумови «Революції гідності»
Святослав Сидоренко

Розділ 2. Майдан у деталях

Солідаризуйся або зникни. Політична суб’єктність на Майдані та Антимайдані
Олексій Вєдров

Політика справжності та її межі
Олег Журавльов

 

Участь крайньо правих у протестах Майдану: спроба систематичної оцінки
Володимир Іщенко

Сексизм на Майдані
Дар’я Попова

Права людини для ЛГБТ-спільноти і Євромайдан 2013—2014
Тамара Марценюк

Медицина спротиву
Ігор Волк

Розділ 3. Майдани та Антимайдани: активістська перспектива

«Майдан – це свідоцтво абсолютної організаційної нездатності лівих»
Інтерв'ю Тараса Саламанюка із Захаром Поповичем

«Антимайдан був продовженням Майдану, але без націоналістичної істерії»
Інтерв'ю Андрія Мовчана із Денисом Левіном

Шляхи лівих у пітьмі: Між регіональними Майданами та Антимайданами
Тарас Саламанюк

Студентська асамблея: десяток маленьких революцій
Ніна Ходорівська

Студентські протести Майдану та участь лівих
Михайло Слуквін

Розділ 4. Майдан і світ: візії та порівняння

Окк’юпай Юкрейн! Тактика окупації з Окк'юпай Волл-стріт до Майдану
Емілі Ченнел-Джастіз

«Українці плекають надію потрапити до Європи, якої вже немає»
Інтерв'ю Альони Ляшевої з Теодором Пападопулосом

«Люди всюди виступали проти того, що їхньою думкою нехтують»
Інтерв'ю Івана Скорини із Наталією Гуменюк

«Що ж стосується самого політичного проекту київського уряду — в Латинській Америці це вже проходили»
Інтерв’ю Тараса Саламанюка з Олегом Ясинським

Український конфлікт з погляду німецької лівиці – урок вивчено?
Іво Георгієв

Розділ 5. Рецензії

Ізоляціонізм замість антиімперіалізму. Рецензія на книгу «Точки займання в Україні: як прагнення США до гегемонії загрожує Третьою світовою війною»
Юрій Дергунов

«Майдан», якого ви не бачили. Рецензія на фільм «Майдан»
Ліза Бабенко

Розділ 6. Додаток: Війна у двері

Для чого Росії Крим?
Михайло Рижкін

«Українська держава поводить себе так, наче не усвідомила, що проблема вимушених переселенців — це дуже надовго»
Інтерв’ю Євгенії Козловської із Максимом Буткевичем та Олександрою Назаровою

 

В ілюстрації до публікації використане фото Юлії Кочетової.

Завантажити дев’ятий випуск

Відповідальний редактор випуску: Тарас Саламанюк

Ілюстрація до публікації: фото Юлії Кочетової.

Випуск підготовлено за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні з коштів Міністерства економічного співробітництва та розвитку ФРН

Поделиться