Безкоштовне житло та трудова допомога. Як підтримують людей в регіонах під час війни

Через економічні труднощі, війну та реформу децентралізації українські територіальні громади вимушені самостійно шукати шляхи вирішення соціальних проблем. Цікавий досвід можна спостерігати в небагатих та прифронтових регіонах. Там деякі сільські старости зробили ставку на відкритість у своїй роботі, що дозволило заручитися підтримкою місцевих мешканців у вирішенні важливих питань. Причому односельці нерідко готові витрачати на це свій […]

Випробувані кризою, однак покинуті напризволяще: сімейні господарства в Україні під час війни

У розмовах про перехід від комунізму до капіталізму у 1990-ті та 2000-ні роки часто звучала думка про те, що східні європейці вміють виживати. МВФ та Світовий банк високо оцінили здатність місцевого населення «існувати» за рахунок дрібного сільськогосподарського виробництва, адже це дозволило установам «розвантажити» бюджети соціального забезпечення та допомогло лібералізувати ціни. Насправді, зосередженість на виживанні відвернула […]

Куди зникли східноєвропейцї Італійський агробізнес, контроль за мобільністю та «велике звільнення»

Обмеження свободи пересування, продиктовані необхідністю стримати розповсюдження COVID-19, змусили фермерські організації (як і інших працедавців) у всій Європі бити на сполох. Фермери ремствували на нестачу працівників для збирання врожаю — роботи, де фактор часу є критично важливим. Обмеження, які заторкнули робітників з різних країн та з різним правовим статусом, були особливо суворими з березня по […]

Майже бродяги: сербська трудова міграція та (від)творення транснаціональної нерівності

  Залучити робочу силу з Сербії сьогодні простіше, ніж будь-коли раніше. При цьому ніхто не контролює канали наймання на роботу. З огляду на поширення фейкової інформації та бажання різних сторін заробити на міграційних потоках, сербські трудові мігранти перебувають під загрозою експлуатації. І все ж чимало людей бажають покинути Сербію, бо втомилися мати справу з системою, яка […]

На порозі гуманітарної катастрофи: як живуть і виживають українці

  Через війну та економічні труднощі багато громадян не в змозі задовольнити навіть мінімальні потреби у продовольстві, медикаментах, теплому одязі. Державних виплат не вистачає, а допомога благодійних організацій, хоча й істотна, надходить нерегулярно, та й не здатна охопити всі категорії населення. У результаті в країні зростає бідність, яка за оцінками Світового банку торкнеться 55% українців […]

У єдності — сила: вимушене самотнє материнство та мережі доглядової підтримки українських біженок

  Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року приблизно 7,8 мільйона українців виїхали до європейських країн[1] у пошуках безпеки[2]. Згідно з регіональним звітом ООН, близько 87%[3] українських біженців — це жінки й діти. На основі звіту можна підрахувати, що українські діти у Європі становлять 35% (приблизно 2,7 мільйона) біженців[4]. Оскільки український уряд вирішив […]

Хто залишиться і хто повернеться? Траєкторії українських біженців в ЄС

Повномасштабне вторгнення Росії застало багатьох українців та українок зненацька. Багато хто вважали це непорозумінням, яке політичні лідери за кілька днів чи тижнів зможуть вирішити шляхом переговорів. Вимушені переселенці планували «перечекати» у безпеці, і мало хто думали, що війна триватиме рік чи довше. Перед виїздом з України більшість громадян зволікали протягом кількох тижнів[1]. У травні, навіть […]

Принципи повоєнної відбудови енергетичної системи України з позиції робітничого і громадських рухів

Важко говорити про повоєнну відбудову, коли у країні вирує війна. Це не лише загибелі та поранення щодня, а й руйнування цивільної інфраструктури, зокрема електростанцій та котелень. Цієї зими українці намагатимуться не тільки захиститися від бомб і куль, але також зберегти тепло та здоров’я, стикаючись із перебоями газопостачання та електроенергії. Але навіть за цих обставин на […]

Ні, приватизацію не слід перезапускати після війни

  9 листопада 2022 року «Економічна правда» організувала дискусію із заступником виконавчого директора МВФ в Україні Владиславом Рашкованом та консультантом з корпоративного управління Андрієм Бойцуном про роль державних підприємств (ДП) у післявоєнному відродженні України. Ця «роль» виявилася у ліквідації більшості держпідприємств. Серед основних тез, опублікованих за підсумками дискусії, є такі: «Все, що може бути зроблено […]