Куди зникли східноєвропейцї Італійський агробізнес, контроль за мобільністю та «велике звільнення»
Обмеження свободи пересування, продиктовані необхідністю стримати розповсюдження COVID-19, змусили фермерські організації (як і інших працедавців) у всій Європі бити на сполох. Фермери ремствували на нестачу працівників для збирання врожаю — роботи, де фактор часу є критично важливим. Обмеження, які заторкнули робітників з різних країн та з різним правовим статусом, були особливо суворими з березня по […]
Майже бродяги: сербська трудова міграція та (від)творення транснаціональної нерівності
Залучити робочу силу з Сербії сьогодні простіше, ніж будь-коли раніше. При цьому ніхто не контролює канали наймання на роботу. З огляду на поширення фейкової інформації та бажання різних сторін заробити на міграційних потоках, сербські трудові мігранти перебувають під загрозою експлуатації. І все ж чимало людей бажають покинути Сербію, бо втомилися мати справу з системою, яка […]
На порозі гуманітарної катастрофи: як живуть і виживають українці
Через війну та економічні труднощі багато громадян не в змозі задовольнити навіть мінімальні потреби у продовольстві, медикаментах, теплому одязі. Державних виплат не вистачає, а допомога благодійних організацій, хоча й істотна, надходить нерегулярно, та й не здатна охопити всі категорії населення. У результаті в країні зростає бідність, яка за оцінками Світового банку торкнеться 55% українців […]
У єдності — сила: вимушене самотнє материнство та мережі доглядової підтримки українських біженок
Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року приблизно 7,8 мільйона українців виїхали до європейських країн[1] у пошуках безпеки[2]. Згідно з регіональним звітом ООН, близько 87%[3] українських біженців — це жінки й діти. На основі звіту можна підрахувати, що українські діти у Європі становлять 35% (приблизно 2,7 мільйона) біженців[4]. Оскільки український уряд вирішив […]
Хто залишиться і хто повернеться? Траєкторії українських біженців в ЄС
Повномасштабне вторгнення Росії застало багатьох українців та українок зненацька. Багато хто вважали це непорозумінням, яке політичні лідери за кілька днів чи тижнів зможуть вирішити шляхом переговорів. Вимушені переселенці планували «перечекати» у безпеці, і мало хто думали, що війна триватиме рік чи довше. Перед виїздом з України більшість громадян зволікали протягом кількох тижнів[1]. У травні, навіть […]
Як живуть і працюють залізничники під час війни — відео
Принципи повоєнної відбудови енергетичної системи України з позиції робітничого і громадських рухів
Важко говорити про повоєнну відбудову, коли у країні вирує війна. Це не лише загибелі та поранення щодня, а й руйнування цивільної інфраструктури, зокрема електростанцій та котелень. Цієї зими українці намагатимуться не тільки захиститися від бомб і куль, але також зберегти тепло та здоров’я, стикаючись із перебоями газопостачання та електроенергії. Але навіть за цих обставин на […]
Ні, приватизацію не слід перезапускати після війни
9 листопада 2022 року «Економічна правда» організувала дискусію із заступником виконавчого директора МВФ в Україні Владиславом Рашкованом та консультантом з корпоративного управління Андрієм Бойцуном про роль державних підприємств (ДП) у післявоєнному відродженні України. Ця «роль» виявилася у ліквідації більшості держпідприємств. Серед основних тез, опублікованих за підсумками дискусії, є такі: «Все, що може бути зроблено […]
Порятунок для кожного. Зима стала для держави тестом на людяність
Масовий обстріл російською армією енергетичної інфраструктури України приніс додаткові негаразди та загрози у життя багатьох громадян. Багато труднощів, яких досі зазнавали переважно прифронтові міста, стали повсякденням і в умовно безпечних регіонах держави. І це нова реальність, з якою доведеться жити за найскромнішими оцінками до кінця опалювального сезону. Адже навіть якщо обстріли сьогодні припиняться, відключення електроенергії […]
Війна і клас: уроки для України та Росії через призму розпаду Югославії
Югославія розпадалася протягом тривалого часу. Перехідний період тривав понад 30 років, і країна пережила кілька війн: одну в 1991 році, іншу в 1995 і 1999 роках, а потім протистояння у Косово. Вже з цих причин Югославія могла б запропонувати дієвий підхід до питання війни та повоєнного періоду. Майкл Паларет говорив про політичну економію війни, […]
