Допоможіть Україні, скасуйте її зовнішній борг
За останні роки зовнішній державний борг України продовжував зростати, а позики від МВФ надходили в обмін на різке скорочення соціальних видатків та продовження ринкових реформ. Тепер українці закликають списати ці борги, щоб допомогти країні відновитися. Така опора на зовнішню допомогу не є чимось новим для нас. Починаючи із 1990-х років українська економіка сильно відставала від більшості країн […]
Тиха, але болюча: газова реформа під час війни в Україні
Війна на Донбасі лютує вже майже вісім років. Під час конфлікту загинув щонайменше 3901 мирний житель, понад 7000 отримали поранення, 1,5 мільйона стали внутрішньо переміщеними особами, а 3,4 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги поблизу лінії зіткнення. Мирні переговори постійно зазнають невдач, конфлікт триває, а гуманітарна катастрофа поглиблюється. У тандемі зі все жорстокішою війною на Донбасі […]
Хто буде грітись на газових цінах 2022 року — анімація
Прекарність завжди в меню. Як працюють у мережевих закладах харчування
Прекарність всюди, а там де її немає, на неї варто чекати. Так вважають соціальні дослідники й дослідниці, що вивчають тему ненадійної роботи й трудових відносин. Прочитавши цей текст, ймовірно, ви впізнаєте деякі прояви прекарності, що могли стати частиною вашої реальності. І навіть якщо це явище не торкнулось вас особисто, найімовірніше, ви щодня наближаєтесь до неї, […]
Чи врятує водень від кліматичної кризи й економічної залежності України
Попри те, що водневий двигун було винайдено в середині XIX століття, ще ніколи водень не користувався такою популярністю, як зараз. Кліматична криза й тиск кліматичних рухів по всьому світу змушують уряди шукати альтернативи викопним паливам, спалювання яких спричиняють 73 % викидів парникових газів у атмосферу. Однією з таких альтернатив може стати водень, який може вироблятися з […]
Левый популизм и капитализм платформ
Предисловие Виталия Атанасова Североамериканский социолог Ник Дайер-Уитфорд (Университет Западного Онтарио) известен своими исследованиями темных сторон цифровых технологий, Интернета и того, как они меняют современное общество. Он является автором таких книг, как «Кибер-Маркс» и «Киберпролетариат», в которых раскрывает механизмы классового господства и экономической поляризации, которые принесла цифровая революция. Одна из его последних работ – написанная в […]
Кліматичні цілі та українська промисловість: модернізуйся або програй
Європейський Союз взяв курс на «озеленення» економіки та досягнення кліматичної нейтральності до середини XXI століття. Для української промисловості, залежної від європейських ринків, екологічна модернізація та «озеленення» стає тепер не розкішшю й не примхою екоактивістів, а необхідністю, якою вона вже давно є для суспільства. Чи може нова кліматична політика допомогти українській промисловостї У липні 2021 року уряд […]
Бедность, неравенство, миграция. Социальные последствия рыночных реформ в Украине
К моменту распада СССР Украина была одной из развитых европейских стран в индустриально-аграрном, научно-техническом и культурном отношении. По имеющемуся потенциалу она превосходила показатели многих советских республик, что позволяло делать оптимистические заключения об успешном будущем нашей страны в условиях «независимого плавания». В результате 30-летнего «транзитологического эксперимента» под эгидой МВФ и иных наднациональных организаций Украина не […]
Страшно гнучко та неймовірно близько: що таке прекарність і чому вона загрожує всім
Епідемія прискорила наш перехід на непостійну зайнятість і віддалену працю. Ми радіємо гнучкій роботі, коли можемо змінювати працедавців і професії, працювати з дому та неповний день, поєднуючи це з навчанням або подорожами. Але водночас для багатьох така робота стала ненадійною: з менш захищеними трудовими правами, відсутністю оплачуваних відпусток, лікарняних і медичного страхування, потребою в самостійному […]
Трансформація без справедливості. Яке майбутнє у вугільних регіонів України
З курсом європейської інтеграції українська влада заговорила про захист довкілля, клімат і необхідність реформувати енергетичний сектор. Ухвалення Паризької угоди поставило уряди в доволі незручне становище: зростання глобальної температури треба обмежити до 2°C і докласти зусиль для утримання її в межах 1,5°C до кінця XXI століття. Оскільки енергетика відповідає за ¾ усіх викидів, то зміни мають […]
