Спадкоємці Бернштейна
Ділан Райлі У дев’яностих роках виникли два протилежні прогнози щодо подальшої долі соціал-демократії. Одні, зважаючи на звільнення від духу сталінізму (часом ішлося про «марксизм» узагалі), передбачали, що соціал-демократія процвітатиме – принаймні, на теренах своєї європейської батьківщини. Інші вважали, що проект реформування капіталізму увійде в фазу стрімкого занепаду внаслідок розпаду СРСР та кінця тривалого економічного підйому. […]
«Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса
Опубліковано в: Спільне, 2012, № 4: Класова експлуатація та класова боротьба Гел Дрепер (1914–1990) – відомий американський активіст соціалістичного руху та дослідник історії ідей Маркса й Енгельса. Один із засновників троцькістської Соціалістичної робітничої партії в 1937 р., згодом був членом кількох революційно-марксистських організацій, а також учасником славнозвісного Руху за свободу слова у Університеті Каліфорнії в Берклі в 1964 р. […]
Робітники та батьківщина
Двадцять чотири зауваги про вжиток слова «народ» Ален Бадью 1) Можна тільки привітати – знову й завжди – початковий клич Французької революції «ми тут зібралися з волі народу», але слід таки визнати, що сам по собі «народ» аж ніяк не є прогресистським іменником. Коли Жан-Люк Меланшон гучно вимагає «місце народу!», сьогодні це всього лише мантра, […]
Теорії класової боротьби та їх критика
Річард Сеймур «Прекарністю» (що українською мовою, можливо, найточніше можна було б перекласти як «вразливість») стало модно називати вкрай нестабільний спосіб життя і роботи без довгострокових гарантій і надійного заробітку особливо у стосунку до розповсюдження «нестандартної» зайнятості в неоліберальну епоху. Деякі соціологи йдуть далі і твердять про появу нового класу – «прекаріату» – визначальною характеристикою якого […]
Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»
Вперше опубліковано в: Спільне, 2012, № 4, С. 34-38. Володимир Іщенко: Наскільки мені відомо, Ви не займалися польовими дослідженнями на заводах після 1990-х років, проте чи не могли би ви розказати, які зміни сталися за останні 20 років порівняно із тим, що ви спостерігали на фабриках Замбії, Чикаго, Угорщини, Росії у 70-і, 80-і, 90-і рокй Чи можна говорити […]
Либеральная мораль: Полемика между Джоном Дьюи и Львом Троцким
Джон Дьюи Известная статья Льва Троцкого «Их мораль и наша» (1938) послужила поводом для многих кривотолков, в том числе и среди левого движения. Мы публикуем небольшую дискуссию вокруг этой классической работы по марксистской этике. Одним из первых отзывов на статью стала небольшая критическая заметка известного американского философа Джона Дьюи. Соглашаясь с базовым принципом диалектической взаимозависимости целей […]
Похвала Марксу
Террі Іглтон Здавалося б, хвалити Маркса – таке ж збочення, як і закинути добре слівце за Бостонського Різника. Хіба на Марксових ідеях не лежить відповідальність за деспотизм, масові вбивства, табори примусової праці, економічну катастрофу та поневолення мільйонів людей? Хіба одним з його відданих учнів не був грузинський селянин-параноїк на ім’я Сталін, а іншим – лютий […]
Роза Люксембург і Російська революція
Роман Тиса Рукопис Рози Люксембург «Про Російську революцію» (1918) є не просто результатом роздумів німецької революціонерки над бурхливими подіями в колишній Російській імперії, але також і заочною полємікою з більшовиками, одними з головних дійових осіб цих подій, та критикою їхньої практики. Визнаючи величезне значення революції взагалі (рукопис починається словами «російська революція є найбільшою подією світової […]
Демократія і диктатура
Джон Дьюи Известная статья Льва Троцкого «Их мораль и наша» (1938) послужила поводом для многих кривотолков, в том числе и среди левого движения. Мы публикуем небольшую дискуссию вокруг этой классической работы по марксистской этике. Одним из первых отзывов на статью стала небольшая критическая заметка известного американского философа Джона Дьюи. Соглашаясь с базовым принципом диалектической взаимозависимости целей […]
Роза Люксембург: варварство і колапс капіталізму
Роман Тиса Рукопис Рози Люксембург «Про Російську революцію» (1918) є не просто результатом роздумів німецької революціонерки над бурхливими подіями в колишній Російській імперії, але також і заочною полємікою з більшовиками, одними з головних дійових осіб цих подій, та критикою їхньої практики. Визнаючи величезне значення революції взагалі (рукопис починається словами «російська революція є найбільшою подією світової […]
