Роза Люксембург і Російська революція
Роман Тиса Рукопис Рози Люксембург «Про Російську революцію» (1918) є не просто результатом роздумів німецької революціонерки над бурхливими подіями в колишній Російській імперії, але також і заочною полємікою з більшовиками, одними з головних дійових осіб цих подій, та критикою їхньої практики. Визнаючи величезне значення революції взагалі (рукопис починається словами «російська революція є найбільшою подією світової […]
Демократія і диктатура
Найбільша помилка теорії Леніна-Троцького полягає в тому, що вони – точнісінько як і Каутський – протиставляють демократію диктатурі. «Диктатура або демократія» – саме так сформульована дилема як для більшовиків, так і для Каутського. Каутський, звісно ж, дає перевагу демократії, а саме буржуазній демократії, постулюючи її як альтернативу соціалістичним перетворенням. Ленін же з Троцьким проголошують диктатуру напротивагу демократії, що в такому […]
Роза Люксембург: варварство і колапс капіталізму
«Капіталістична економіка, яка сприяє могутньому розвитку продуктивних сил, саме в силу своїх внутрішніх протиріч надає прекрасне історичне підґрунтя для прогресивного розвитку суспільства в напрямі нових економічних і соціальних форм».Роза Люксембург [1] «Із ґрунту капіталістичного суспільства не може вирости зілля, яке б стало ліками від капіталістичної анархії».Роза Люксембург [2] «У її праці ми бачимо, як останній розквіт капіталізму […]
Цикл і криза
Міхаель Гайнрих Економічною кризою називають важкі порушення економічного відтворення суспільства. У капіталістичній економіці це означає, що велику частину вироблених товарів більше не можна збути: не тому що немає потреби у відповідному продукті, а тому що немає платоспроможної потреби. Товарний капітал більше не можна цілковито перетворити на грошовий капітал, тож вкладений капітал зростає дедалі повільніше, і […]
Знаходити ідеологію в головах і структурах, у словах і діях
З критикою ідеології вже неодноразово намагалися попрощатись, але вона не хоче йти, залишаючись інструментом і предметом тематичного інтересу соціологів і філософинь, мистецьких критиків і журналісток. Прощальні жести підкріплювали то припущенням, ніби критика ідеології передбачає старомодну спекулятивну філософію історії або так само старомодний фундаменталізм у питаннях теорії пізнання, то вихолощенням і розмиттям змісту поняття. Як політики […]
Маркс і Енгельс про російський імперіалізм
Наступні статті були надруковані у газеті "Вперед" №7-8 за 1952 р. Ця робітнича газета видавалася емігрантською Українською революційною демократичною партією і представляла собою крайній лівий фланг української діаспори аж до 1959 р. Статті, що пропонуються вашій увазі, були заборонені в СРСР протягом майже всього його існування. Вступ написаний редактором "Вперед" українським марксистським економістом Всеволодом Голубничим. […]
Лукач проти модернізму
Ігор Самохін Марксистська естетика – від початку досить квола підгалузь доктрини, побудована здебільшого на дуже побіжних і випадкових заувагах Маркса і Енґельса – на початку ХХ століття зіткнулась із небаченою перешкодою у вигляді розквіту розмаїтих аванґардів і модернізмів. Нові художні течії ніби й не обслуговували буржуазні смаки та інтереси, але й не поспішали викривати пороки […]
«…Но дело заключается в том, чтобы изменить его»
Юрий Дергунов Рецензия на: István Mészáros. Social Structures and Forms of Consciousness. Vol. I: The Social Determination of Method. New York: Monthly Review Press, 2010. 463 p. Современные академические философы нечасто удостаиваются рецензий от крупных политиков. В этом смысле, Иштвану Месарошу повезло — запечатленное на обложке его последней книги утверждение, что этот английский философ венгерского происхождения […]
Марксизм і проблеми глобальних соціальних трансформацій: діалектика теоретичної еволюції
За сучасних політичних умов у світі відбувається активне відродження інтересу до марксистської теорії [1], що підтверджується як визначними роботами, присвяченими її розвитку та новим напрямкам (Boron, Amadeo, González 2006), так і активним залученням марксистської методології у дослідженні соціальних і політичних трансформацій сьогодення (напр., Фостер 2007; Харви 2007; Gandarilla Salgado 2006; Harvey 2003, 2006; Petras, Veltmeyer […]
Технологическое замещение и кризисы капитализма: выходы и тупики
Нынешний мировой экономический кризис должен напомнить нам о Марксе. Однако это лишь интеллектуальный призыв, а не воззвание к очередной мобилизации старых партийных организаций. Марксизм как политическая деятельность пережил свои взлеты и падения, и я не предлагаю вернуться к эпохе идеологических баталий и фракционных сражений, – напротив, я буду говорить о марксизме не как о практике, […]
