Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики
Андрей Малюк В современной западной социологии широко распространены представления о конце рабочего класса или пролетариата в классическом смысле. Это явление западные социологи объясняют рядом причин. Как принято считать, вследствие перехода индустриально-развитых стран (ИРС) Запада к постиндустриальному/информационному обществу изменяется характер общественного производства и трудовых процессов, труд становится интеллектуальным и на место пролетариата приходит когнитариат (Тоффлер). Постиндустриальное […]
Переосмислюючи Маркса і релігію
Маркс сьогодні У сучасних дослідженнях релігії як чинника соціальних змін і політичної мобілізації Маркс вважається в кращому разі маргінальним авторитетом, у гіршому – «дохлою собакою» 1. Процес секуляризації, який Маркс, здавалося, сприймав за доконаний факт, зайшов у глухий кут, ба навіть звернув у протилежний бік; нині ми спостерігаємо бурхливе піднесення відверто релігійних форм політичної суб’єктивності; […]
Енгельс і походження пригноблення жінок
В двухсотлетнюю годовщину своего рождения Фридрих Энгельс как самостоятельный мыслитель имеет самую плохую репутацию, по крайней мере в англоязычной академической среде. Несомненно, главная причина такого плачевного положения — политическая. Несмотря на глобальный экономический кризис последних лет и сопутствующий ему рост неравенства, которые только подтвердили общую критику капитализма Карла Маркса и Фридриха Энгельса, оптимистическая доктрина марксизма […]
Цукор і піт: експлуатація та споживання в історичній антропології Сідні Мінца
Ендрю Лю Китайська чайна торгівля була парадоксом – глобальна, інтенсивна галузь без звичного антуражу заводів і технологій. 1609 року нідерландські купці першими ввезли чайне листя в Європу, але до кінця 1700-х років англійська Ост-Індійська компанія, за підтримки державної монополії, почала домінувати над тим, що стало відомим як «кантонська торгівля». Під час своєї золотої доби у […]
Какой антикапитализм сможет победить
Дилан Райли Сегодняшние левые могут похвастаться наличием множества блестящих исследователей капитализма, государства, культуры и геополитики. Но их стратегическое мышление развито удручающе слабо. Тому есть два очевидных объяснения: разрыв между несправедливостью глобального капитализма и качествами тех социальных агентов, которые потенциально могли бы трансформировать его, а также скептицизм относительно проекта научно обоснованной радикальной политики. Каковы бы ни […]
Неомарксистський спадок в американській соціології
Публикуемая статья профессора Дрексельского университета Дугласа Порпоры, известного специалиста в области теорий социальной структуры, посвящена сопоставлению марксизма с другими социологическими теориями, популярными в последние десятилетия ХХ века. На языке оригинала эта статья была опубликована в 1993 году. С тех пор в социологии получили признание некоторые новые теории. Тем не менее статья сохраняет свою актуальность как […]
Ідеологія та державні ідеологічні апарати
Вперше опубліковано в: Спільне, 2010, №3: Політика освіти Луї Альтюссер (1918-1990) — визначний французький філософ, автор впливових праць «За Маркса», «Читати “Капітал”» (обидві – 1965), «”Ленін і філософія” та інші есе» (1969). В цьому уривку з відомої статті «Ідеологія та державні ідеологічні апарати» (1969), Альтюссер пояснює відмінності двох видів державних «апаратів»: репресивного аппарату та ідеологічного апарату, […]
Ответ Джону Льюису (самокритика)
Луи Альтюссер І Я бы хотел поблагодарить журнал «Марксизм сегодня» за публикацию статьи Джона Льюиса о моих книгах, посвященных марксистской философии – «За Маркса» и «Читать Капитал», вышедшие во Франции в 1965 г. Джон Льюис отнесся ко мне с особой заботой, напоминающей отношение врача к пациенту. Словно вся семья и коллеги стояли недвижимо у постели […]
Комунізм і свобода – що спільного?
Етьєн Бабібар Мовлячи абстрактно, є кілька можливостей. Можна сказати, що «комунізм» і «свобода» – два відмінних поняття, між якими треба навести містки; треба знайти зв’язки між ними, як між «комунізмом» та «демократією» або іншими варіантами, які спадають на думку. В крайньому разі можна припустити, що це дві протилежності, й потрібно відшукати єдність протилежностей або діалектичний […]
Правлячий клас не править: примітки до марксистської теорії держави
Марксистська теорія держави залишається для багатьох «білою плямою», незважаючи на те, що інтерес до цієї теми нещодавно поновився. Значного прогресу досягла критика ортодоксальних марксистських трактувань, які зводять державу до простого відображення економічних інтересів. Однак обриси адекватної альтернативної марксистської теорії й досі розмиті. Найкраще це проявляється у тому, що серед марксистських кіл продовжують користуватися популярністю пояснення […]
