Прикладні соціальні мистецтва
Чи має сучасне мистецтво видимий соціальний ефект? Чи можна в якийсь спосіб побачити, верифікувати результат мистецької діяльності? Чи має значення політичне мистецтво – поза статусом хлопчика до биття для популістів? Чи можна дискутувати з мистецтвом, і чи ще варто дискутувати? І, передусім, яка причина того, що порушення таких питань кваліфікується сьогодні як дія, рівнозначна замахові […]
Після катастрофи
23-24 лютого в Києві, 25 лютого в Одесі, а 26 лютого – у Львові відбулася презентація журналу «Політична критика», що є локалізацією однойменного польського видання. Втім, «Політична критика» в Польщі – це не стільки журнал, скільки інтелектуальне середовище, об’єднане переосмисленням таких ключових проблем сучасності, як відродження заангажованої польської інтелігенції та подолання штучних бар’єрів між політикою, наукою […]
Премійовані віньєтки
Коментар до вручення Премії Малевича-2010 Стасу Волязловському У трійку фіналістів Премії Малевича, заснованої Польським інститутом у Києві, цьогоріч вийшли троє художників із неоднозначним бекграундом: емігре Іван Базак, чиї проекти частіше відбуваються закордоном, ніж в Україні; графітист Гомер (чиї роботи, зрозуміло, частіше можна побачити на вулиці, ніж у галереях); «шансон-артист» Станіслав Волязловський з Херсона. Переміг останній. […]
Постполітична антиутопія Сергія Лозниці
Заголовки повідомлень про фільм Сергія Лозниці «Щастя моє» рясніють штампами: «чорнуха», «епатаж», «жах». Часто фільм прив’язують до періоду 90-х, часів активного класотворення на теренах колишнього СРСР. Втім, ні висловлювання автора фільму, ні сам твір не дає підстав до такого однозначного трактування. Загал рецензентів воліє сприймати фільм Лозниці як мімесис певної конкретної соціально-історичної реальності, в той […]
Візуальні докази “судового експерименту”
Цим текстом «Спільне» продовжує серію коротких критичних коментарів щодо мистецьких подій. Цього разу розглядаємо міждисциплінарний проект «Судовий експеримент», що тривав у Центрі візуальної культури з 12 жовтня по 12 листопада 2010 року, та продовжився конференцією «Протест і місто» (22 – 26 листопада) і виставкою «Гоголівська, 32» (26 листопада – 22 грудня) Та сукупність людей, концепцій […]
Киберпанк как зеркало позднего капитализма
До слова было явление, наметившийся в начале 80-х поворот в американской фантастике, ощущение, что вот-вот произойдет нечто новое – и уже затем появилось звучное, многообещающее слово – киберпанк. Термин был придуман писателем Брюсом Бетке и подхвачен журналистом и литературным критиком Гарднером Дозуа для описания стиля произведений таких авторов, как Уильям Гибсон, Брюс Стерлинг, Руди Рюкер, […]
Капіталістичний реалізм: легше уявити кінець світу, аніж кінець капіталізму
В одній із ключових сцен фільму «Нащадки/Children of Men» Альфонсо Куарона 2006 року персонаж Клайва Оуена, Тео, приходить в гості до свого товариша до електростанції Беттерсі, яка на той момент являє собою своєрідне поєднання державної установи та приватної колекції. Культурні надбання – «Давід» Мікеланджело, «Герніка» Пікассо, Пінкфлойдівське надувне порося – зберігаються у будівлі, яка й […]
Постійний надзвичайний стан
Коли українсько-голландсько-німецький фільм Сергія Лозниці «Щастя моє» показали в каннському конкурсі, преса всього світу була озадачена – щоб не сказати ошелешена. Дійсно, формальна структура цього фільму може заплутати найбільш загартованих глядачів: оповідь робить карколомні часові зигзаги, петляє навколо ключових сюжетних елементів, увесь час залишаючи за кадром, здавалося б, найважливіше – ланки між цими елементами, що дозволили […]
«Собачье сердце», или Кое-что о фашизации сознания
Произведения М.А. Булгакова в настоящее время настолько хорошо изучены, что представляется весьма проблематичным сказать что-нибудь новое. Так кажется на первый взгляд, однако при внимательном рассмотрении мы можем увидеть, что подавляющее большинство статей о творчестве писателя носит ярко выраженный идеологический характер. Пожалуй, особенно этот идеологический характер понимания характерен для повести «Собачье сердце». «Повесть «Собачье сердце» отличается предельно […]
“ЧЕРНАЯ ПАНТЕРА” – РЕВОЛЮЦИОННОЕ ИСКУССТВО ЭМОРИ ДУГЛАСА
Эмори Дуглас: “Черная Пантера”. Новый музей современного Искусства (New Museum), Нью Йорк. 22.07.09 – 18.10.09 Выставка Эмори Дугласа, американского графикa-дизайнерa, иллюстраторa, политического карикатуристa и мастерa визуального стиля, ответственного за выпуск газеты [1] и памфлетов партии “Черная Пантера”, представила графические работы, созданные художником c середины 1960-х по конец 1970-х годов. Восходя к традиции политического коллажа (в работах явно […]
