Чому американські вчителі вимушені працювати на трьох роботах
Кеті Рейллі Гоуп Браун може заробити 60 доларів за плазму своєї крові, яку вона здає двічі на тиждень, і ще трохи, якщо у неї вийде продати щось зі свого гардеробу в комісійному магазині. Цього зазвичай вистачає рівно на те, щоб заплатити за електроенергію чи покрити витрати на машину. Такі виверти з фінансами стали частиною її […]
Люди, роботы и ценности в представлении левого информатика
Александра «Renoire» Алексеева Разбираем основные тезисы статьи Пола Кокшотта (Paul Cockshott), известного информатика и левого теоретика, о влиянии автоматизации на общество и о потенциальном эффекте искусственного интеллекта (ИИ) в социуме будущего. Мысли людей о роботах и искусственном интеллекте обычно формируются под влиянием медиа — фильмов, книг, картинок. Многие смотрели «Терминатора» или даже такой безобидный мультфильм, как […]
ЗНО та деградація освіти: роздуми викладача-математика
Андрій Гуляницький Автор тексту — математик і викладає на факультеті, де математичні дисципліни є профільними. Отже, стаття присвячена передусім математичній освіті в школах і ВНЗ. Вплив ЗНО на освіту за спеціальностями, де математика використовується, але не є основою навчальної програми, не тема цієї статті. Вона не претендує на статус наукового дослідження й відбиває суб’єктивні погляди […]
Правила гри: як економіка платформ привласнює ігрову індустрію
Деніел Джозеф У 2013-му Ґейб Ньюелл, голова компанії-розробника відеоігор Valve, виступив у Техаському університеті, де на той час також викладав Яніс Варуфакіс – колишній штатний економіст Valve і майбутній міністр фінансів Греції. Ньюелл описував своє бачення майбутнього капіталізму й те, як Valve відкривала нові ринки всередині ігор на кшталт Team Fortress 2 та Counter-Strike: Global Offensive. […]
«В Уклоне все лентяи, а Убер – это шарашкина контора»: как таксистов заставляют любить свою работу
Я выхожу из железнодорожного вокзала в одном центральноукраинском городе и вызываю «Убер». Место назначения — база отдыха Ланы. Приблизительно час езды от центра. «Убер» говорит, что машина будет примерно через семь минут. В это время решаю побеседовать с таксистами, которые дежурят у вокзала. Они говорят: «Куда вам ехать, девушка?» Отвечаю: «Я уже “Убер” вызвала». «Да вы его […]
Ситуация игры в социологию: основные поля и накопленные ошибки
Иван Колодий, Юлия Саратова Игра в (публичную) социологию[1] — часть политической игры. Кроме проблем, связанных с этим, у индустрии опросов есть специфические сложности, которые рано или поздно придётся исправлять. Текущая ситуация с социологическими исследованиями в Украине критическая. Несколько классов проблем перемножаются, а это ведёт к деградации способности индустрии опросов получать знания об обществе. Нарушение технологии […]
Кому [не] продаётся украинская наука?
Александра «Renoire» Алексеева Нередко можно встретить мнение, что наука у нас «не ах», но в то же время «держится на том, что в советское время построили». Держится она или нет — это вопрос финансирования, которое поступает из нескольких источников, в том числе от иностранных инвесторов. Зависит ли украинская наука от зарубежного капитала? И если да, то […]
Обмен за гроши: дешифровка биткойна и блокчейна
Эндрю Осборн На девятой Берлинской биеннале художники Саймон Денни и Линда Кантчев представили работу Визионеры блокчейна (2016) — исследование и прославление феномена блокчейна. Денни, самопровозглашенный энтузиаст, описал блокчейн как «великолепную модель для мечтаний и повествования о разнообразных и разноплановых новых (и не столь новых) историй о возможной организации мира в будущем»[1]. Также в своем шоу […]
Пространство и время Стивена Хокинга: «Сейчас, больше чем когда-либо, для человечества важно сотрудничество»
14 марта 2018 года в 76-летнем возрасте скончался крупнейший ученый современности Стивен Хокинг. Это случилось в день рождения Альберта Эйнштейна (и, к слову, смерти Карла Маркса), а ведь считается, что со времен этого своего великого предшественника Хокинг как никто другой в мире науки расширил наши представления о гравитации, пространстве и времени. Помимо своей роли физика-теоретика […]
Між полюсами політики та теорії: розвиток академічного марксизму з 1960-х років до сьогодення
Цей розділ присвячено історичному розвитку міжнародних дебатів щодо марксизму починаючи з 1960-х років до сьогодення в контексті супутніх історично-політичних процесів. Беручи за точку відліку пізньосталінський період та подальшу десталінізацію в радянському марксизмі-ленінізмі, можна виділити три фази історичного розвитку міжнародного марксизму у сферах політики та теорії. Перший період (бл. 1960/65–1977) позначений появою новаторського марксизму, що прагнув […]
