Що таке народ?

Двадцять чотири зауваги про вжиток слова «народ» Ален Бадью 1) Можна тільки привітати – знову й завжди – початковий клич Французької революції «ми тут зібралися з волі народу», але слід таки визнати, що сам по собі «народ» аж ніяк не є прогресистським іменником. Коли Жан-Люк Меланшон гучно вимагає «місце народу!», сьогодні це всього лише мантра, […]

Зраджена революція 1989 року

Що залишилося від революційних мрій 1989 року? У Чехії це звелося до позірного обожнення Вацлава Гавела, який перетворився на модну ікону. Залишилася також фрустрація незаможних верств чеського суспільства, яке стикається зі зверхністю мейнстрімних медіа та владних еліт, які проголосили себе спадкоємцями революції. З офіційної історії Оксамитової революції все ж випала одна важлива деталь, а саме […]

Новий атеїзм, стара імперія

Пояснюючи свій перехід від радикального полеміста до неоконсервативного яструба, Крістофер Гітченс наполягає на тому, що його політичні погляди не змінилися. На його думку, цілком послідовним було противитися В’єтнамській війні на антиімперіалістичних засадах і безкомпромісно підтримувати вторгнення до Іраку; цілком послідовним було відкинути товариство Ноама Хомського та Едварда Саїда і пити шампанське в Білому домі в […]

БРІКС і тенденція субімперіалізму

Патрік Бонд Незважаючи на свій антиімперіалістичний потенціал, країни БРІКС підтримали неоліберальні та імперіалістичні практики, які сприяють накопиченню капіталу, видобутку ресурсів та розширенню їх ринків. Але зростання народного спротиву експлуатації, руйнуванню довкілля і неолібералізму в країнах БРІКС може привести до іншого, антиімперіалістичного курсу. Активізація блоку Бразилія-Росія-Індія-Китай-Південна Африка (БРІКС) є тією потенційно важливою геополітичною та економічною силою, […]

Политика подлинности и ее пределы

Введение: подлинность против стереотипов Восприятие «Майдана» многими людьми, как в Украине, так и в других странах было крайне стереотипным. 1 Далеко не только российская пресса утверждала, что украинские протесты 2013-2014 гг. были спровоцированы и проплачены извне, Америкой и Европой, а возглавили их западноукраинские «фашисты», которые затем, при поддержке новых властей, предприняли крестовый поход на украинский […]

Що залишилося від ленінізму? Нові європейські ліві партії в історичній перспективі

Сьогодні соціалістична лівиця в Європі стикається із ситуацією, показово відмінною від тієї, що була типовою для двадцятого сторіччя. Хоч соціал-демократичні партії і мають  значну виборчу підтримку серед робітників більшості європейських країн, вони вже навіть не є партіями про-робітничих реформ. Переважна більшість адаптувала політику «соціального лібералізму», комбінуючи залишкову риторику про соціальну справедливість із введенням неоліберальної економіки […]

Правлячий клас не править: примітки до марксистської теорії держави

Марксистська теорія держави залишається для багатьох «білою плямою», незважаючи на те, що інтерес до цієї теми нещодавно поновився. Значного прогресу досягла критика ортодоксальних марксистських трактувань, які зводять державу до простого відображення економічних інтересів. Однак обриси адекватної альтернативної марксистської теорії й досі розмиті. Найкраще це проявляється у тому, що серед марксистських кіл продовжують користуватися популярністю пояснення […]

Від символу неоліберальної трансформації до безнадійного провалу: Угорщина та глобальна економічна криза

Вперше опубліковано в: Спільне, №7, 2014: Другий світ. Вступ Угорщина тривалий час була символом неоліберальної трансформації в Центральній та Східній Європі (ЦСЄ). Тим не менш, коли у 2008 році стали відчутними наслідки фінансової кризи, хороша репутація цієї країни в міжнародних політичних і бізнесових колах швидко випарувалася; справді, міжнародна ділова преса виокремила її як «чорну вівцю» […]

Поза полем бою: радикальна боротьба курдських жінок

Ділар Дірік Типовим для короткозорих західних медіа, включаючи модні журнали, є використання боротьби курдських жінок у власних сенсаційних цілях, замість того, щоб розглядати наслідки того, що жінки беруть до рук зброю у по суті патріархальних суспільствах, особливо спрямовуючи її проти груп, які ґвалтують та продають жінок до сексуального рабства. Журналісти часто обирають «найпривабливіших» борчинь для […]

Протести проти міліції та репресивні дії режиму як рушії Євромайдану

Від Врадіївки до Майдану самооборони і від вулиці Грушевського до розгніваного Антимайдану — розгортання найпотужніших протестних хвиль в Україні обумовлене не тільки болючими соціально-економічними чи політичними питаннями, а й взаєминами громадян держави із правоохоронними силами правлячого режиму. Сам характер взаємодії суспільства та силовиків у значній мірі визначає динаміку суспільних мобілізацій. В Україні змінилася правляча коаліція, […]