Соціалізм у теперішньому часі, або Чому я оплакую смерть Уго Чавеса
Марія Іванчева Я почну з особистого спогаду. В 2004 році група студентів в Лондонському університетському коледжі, де я в той час навчалася, проводила кампанію солідарності з Венесуелою. Серед заходів, які вони влаштували, була дискусія про освітню реформу під час Боліварської революції у Венесуелі. Запрошеним лектором був венесуельський учитель та вихователь початкової школи Оскар Негрін. Він […]
ПРОТЕСТИ ЖІНОК НА ВІЙСЬКОВИХ ЗАВОДАХ: ФРАНЦІЯ 1917
Трансформації статевого поділу праці в промисловості, спричинені Першою світовою війною, особливо помітні у випадку притоку жінок у традиційно чоловічу галузь — металургію, зокрема на військові заводи. У зв’язку з браком робочої сили через мобілізацію чоловіків з 1915 року державна політика Франції була спрямована на залучення до військової промисловості жінок. Зокрема, міністерський циркуляр від 20 липня […]
Політика покарання (уривки)
Ерік Олін Райт Вперше опубліковано в: Спільне, 2010, №1: Криміналізація соціальних проблем Покарання за злочин Покарання за злочин є політичним актом. У цьому акті держава застосовує фізичну силу для контролю життя людей, яких вона визначила як правопорушників. Байдуже, чи основною метою позбавлення волі є «перевиховання» злочинця, чи стримування деяких видів поведінки, чи просто мстиве покарання нечестивих, […]
БОРОТЬБА НАВКОЛО КОПІРАЙТУ: Суперечка про інтелектуальну власність
З німецької переклав Олексій Вєдров Запланована міжнародна торгівельна угода ACTA (Anti-Counterfeiting Trade Agreement) минулого року спричинила активний опір у всьому світі – як в інтернеті, так і на вулицях. Держави-учасниці плануовали з її допомогою встановити глобальні стандарти захисту інтелектуальної власності та суворі санкції за порушення авторського права. Критики побоювалися, що угода може призвести до значних […]
Блиск і вбогість індійської освіти
Патіала, штат Пенджаб 321 метр над рівнем моря 07:00. Я вже не заводжу будильник, бо знаю, що рівно о сьомій ранку під вікнами проїде державний автобус, і мене розбудить мелодійний голос кондуктора: «Патіала-Раджгар-Саферра-Біласпуууууур!» В обов’язки кондуктора входить сповіщати всіх про маршрут поїздки, тому що на автобусах не буває ні номерів, ні табличок. І хоча Раджгар, […]
Мікросоціологія насильства
Останніми роками соціологи значно розширили свою базу емпіричного знання про ситуації насильства. Поширення відеокамер у 90-х роках шокувало чутливу публіку сценами поліцейської жорстокості. Набагато більше інформації тепер доступно завдяки системі відеоспостереження 1 за насильством різних типів. Мобільні телефони тепер записують відео з вуличними бійками. Фотографи стали більш безстрашними та всюдисущими. Існує безліч фотографій з деталями […]
Новий порядок денний для університетської освіти
Вперше опубліковано в: Спільне, 2011, №3: Політика освіти Університет в Україні: конфлікт інтерпретацій Постійні намагання провести реформи в Україні протягом останніх двадцяти років дискурсивно оформлюються як вибір «західного» шляху розвитку на противагу застарілому «радянському». Трансформації сфери освіти не уникли цього протиставлення: кожен міністр, що отримував посаду, в тих чи інших варіаціях незмінно підтверджував доцільність подальших реформ […]
Хвала любові
«Слід винайти кохання заново – це всім відомо»
ПРАВОРАДИКАЛЬНИЙ ДИСКУРС У ФРАНЦІЇ: Саркозі — новий Ле Пен?
Результати президентських виборів у Франції, що пройшли 2012 року, засвідчили зростання популярності праворадикальних гасел: лідерка партії Національний фронт Марін Ле Пен здобула 18% голосів і посіла у президентських перегонах почесне третє місце. Це повторення результату президентських виборів 2002 року, коли батько мадам Марін, харизматичний засновник НФ Жан Марі Ле Пен, у другому турі набрав трохи […]
Більше любові: політична критика моногамії та низові практики поліамурності
Присвячується студентській профспілці «Пряма дія» «Біда навчить і нелюба полюбить»: в основі організації сімейного життя протягом століть лежала догма обов’язку (насамперед для жінок), оперта на міркування економічної доцільності. Особиста свобода у виборі партнер(ок)ів та творенні власного ґендеру стала можливою з розвитком виробничих відносин у добу модерності – патріархальна сім’я втратила значення автономної економічної одиниці, всі […]
