Ніколи знову, або досвід, якого не мало бути: як українці переживають війну
Вторгнення Росії зробило вбивства, зґвалтування, катування складовою нашої буденності. Буденності, яка не припиняє жахати, злити і нагадувати, що неможливо припинити боротись. Справді, найскладніше зараз тим, хто боронить нас від загарбника, тим, хто втратили рідних, тим, хто пережили зґвалтування чи катування. Але існування цих страждань не значить, що інші досвіди війни менш важливі. Поруч із цими […]
Відверто про життя переміщених осіб в Австрії: хто прагне додому, а хто будує нове життя
Хоча 24 лютого я була не в Україні, ніколи не забуду, як мама описувала скупчення людей на центральному залізничному вокзалі Києва — натовпи бажаючих потрапити хоч у якийсь потяг, щоб дістатися безпеки та покинути місто, на яке неслись ракети. Пам’ятаю відео в соцмережах з довжелезними чергами людей на пунктах перетину кордону, які тулилися в авто […]
Куди зникли східноєвропейцї Італійський агробізнес, контроль за мобільністю та «велике звільнення»
Обмеження свободи пересування, продиктовані необхідністю стримати розповсюдження COVID-19, змусили фермерські організації (як і інших працедавців) у всій Європі бити на сполох. Фермери ремствували на нестачу працівників для збирання врожаю — роботи, де фактор часу є критично важливим. Обмеження, які заторкнули робітників з різних країн та з різним правовим статусом, були особливо суворими з березня по […]
Майже бродяги: сербська трудова міграція та (від)творення транснаціональної нерівності
Залучити робочу силу з Сербії сьогодні простіше, ніж будь-коли раніше. При цьому ніхто не контролює канали наймання на роботу. З огляду на поширення фейкової інформації та бажання різних сторін заробити на міграційних потоках, сербські трудові мігранти перебувають під загрозою експлуатації. І все ж чимало людей бажають покинути Сербію, бо втомилися мати справу з системою, яка […]
У єдності — сила: вимушене самотнє материнство та мережі доглядової підтримки українських біженок
Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року приблизно 7,8 мільйона українців виїхали до європейських країн[1] у пошуках безпеки[2]. Згідно з регіональним звітом ООН, близько 87%[3] українських біженців — це жінки й діти. На основі звіту можна підрахувати, що українські діти у Європі становлять 35% (приблизно 2,7 мільйона) біженців[4]. Оскільки український уряд вирішив […]
Яке житло і для кого (від)будуватй
Секція «Яке житло і для кого (від)будуватй» щорічної конференції «Фоєрбах 11» охопила проблеми житлової політики України та країн ЄС. Для нашої держави ця сфера соціальної політики не була дієвою останні десятки років, але після повномасштабного вторгнення Росії опинилась у тотальній кризі. У західних країнах, де житлова політика хоч і більш соціально орієнтована, українські біженці та […]
Нехтування армійським протоколом кілька разів рятувало світ від ядерної війни. Інтерв’ю із Г’ю Густерсоном
Г’ю Густерсон — британо-американський антрополог, професор Університету Британської Колумбії. Розпочав кар’єру дворічним дослідженням працівників лабораторії з розробки ядерної зброї в США в середині дев’яностих. З того часу вчений продовжує писати про атомних зброярів і для них, а ще досліджує суперечливі соціальні ролі та об’єкти, що існують на перетині технологій, політики та наукового знання: дрони, їхніх […]
Симона де Бовуар про капіталізм та емансипацію старості
Із нагоди виходу в «Éditions sociales» книжки Александра Ферона «Відкрити Бовуар» публікуємо уривок із видання: коментар фрагмента, взятого з маловідомої праці Бовуар про старість, про те, як на неї впливає капіталізм, і про можливості її емансипації. «Старість – необов’язковий кінець людського життя. […] Велика кількість тварин помирає — як-от комахи-одноденки — одразу після розмноження, не […]
Пьер Бурдье: «Молодость» — всего лишь слово
Публикуем интервью Анн-Мари Метайе с Пьером Бурдье о возрасте как социальном конструкторе и системе образовании в контексте выстраивания доминирования «взрослых». Как социологу правильно подходить к проблеме молодежй Профессиональный рефлекс социолога сразу должен подсказывать, что любое возрастное деление условно. Именно в этом заключается парадокс Парето: мы не знаем, в каком возрасте начинается старость, как и не знаем, где […]
«Війна на горизонті»: інфраструктурна вразливість прифронтових громад Донбасу
О десятій ранку мій нічний потяг із Києва прибув до Костянтинівки — невеликого промислового міста з населенням у 70 тисяч мешканців. До 2014 року це була лише коротка зупинка на шляху з Києва до Донецька, але зараз це остання станція, яку обслуговує поїзд і яку в народі охрестили «поїзд Київ-Війна». (Існує навіть документальний фільм із […]
