О мировой войне как макроисторическом явлении
Георгий Дерлугьян Сегодня, в Киеве 2015 года, нам неизбежно приходится говорить о войне. Такова актуальная реальность. Но мы не будем здесь говорить о конкретной войне, которая довлеет над умами. Не слишком интересно перемалывать одни и те же многократно высказываемые мнения именно потому, что это – обычное и ожидаемое занятие в эмоционально обостренные моменты истории. В […]
Ніцше і Христос
Чи чули ви про того божевільного, що ясного ранку вибіг на ринковий майдан і без упину кричав: «Я шукаю Бога! Я шукаю Бога… Де Бог? — вигукував він. — Я скажу вам. Ми вбили його — ви і я. Всі ми — його вбивці… Бог помер. Бог залишився серед мертвих. І ми вбили його… Не […]
Насильство та маскулінність в одностатевих стосунках
Коли заходиться про домашнє насильство, а особливо про такий його різновид як насильство з боку інтимного партнера (IPV – Intimate partner violence), то зазвичай мова про насильство чоловіків проти жінок. Принаймні, за офіційною статистикою Міністерства внутрішніх справ України, серед осіб, котрі перебувають на обліку в міліції за вчинення насильства в сім’ї, частка чоловіків сягає […]
Гендерні квоти проти статусу-кво: доступ жінок до політики
Ірина Троян Гендерно-чутлива політика та рівний доступ жінок і чоловіків до ухвалення рішень на державному рівні гарантує більш рівномірне представлення інтересів різних соціальних груп. Досягненню цієї мети слугує такий інструмент залучення жінок у політику, як гендерні квоти, що можуть бути чи законодавчими (регульованими державою), чи добровільними (закріпленими на рівні партій; такий підхід більш популярний у […]
Неомарксистський спадок в американській соціології
Вступ Значна частина «непокірного покоління» соціологів (Sica & Turner 2006), вступаючи до аспірантури наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років, обрала марксизм у якості підґрунтя для критичного виклику ортодоксії, що панувала у їхній дисципліні в ті часи. Марксистські журнали, конференції та безліч гуртків з’являлися в середовищі аспірантів-соціологів по всій країні. Починаючи з 1970-х років когорта […]
Ідеологія та державні ідеологічні апарати
Вперше опубліковано в: Спільне, 2010, №3: Політика освіти Луї Альтюссер (1918-1990) — визначний французький філософ, автор впливових праць «За Маркса», «Читати “Капітал”» (обидві – 1965), «”Ленін і філософія” та інші есе» (1969). В цьому уривку з відомої статті «Ідеологія та державні ідеологічні апарати» (1969), Альтюссер пояснює відмінності двох видів державних «апаратів»: репресивного аппарату та ідеологічного апарату, […]
Соціологія та ідеологія: дискусія щодо опитувань про настрої кримчан
Андрій Гладун 13 лютого Соціологічна асоціація України опублікувала заяву з гострою критикою опитування, проведеного компанією GFK в Криму в січні. Саме опитування ще до публікації вищезгаданої заяви зазнавало гострої критики від багатьох науковців та публіцистів. Хоча дебати з цього приводу на момент написання цієї статті припинились, питання проведення опитувань в Криму ще довго лишатиметься предметом […]
Мікросоціологія релігії: колективні та індивідуальні релігійні практики
Що роблять люди, коли займаються релігією? Зокрема, що вони роблять під час найбільш релігійних дій — в ті моменти, які люди сприймають як саму суть релігійності? Мікросоціологічний підхід передбачає якомога пильніше спостереження за всім, споглядання кожної дії у самий момент її здійснення. Що люди роблять, коли моляться? Коли провадять останні обряди для людей, які от-от […]
Глобалізаційна теорія: посмертний аналіз
Епоха глобалізації скінчилася. Це був період, коли слово «глобалізація» для багатьох людей визначало сенс того, що відбувалося навколо. Протягом 1990-х активісти і політичні діячі, журналісти і науковці були свідками наступу економічної лібералізації, появи нових інформаційно-комунікаційних технологій, зростання впливу міжнародних організацій і нової появи на міжнародному порядку денному прав людини. Багато з них вірили, що світ […]
Хасиди й Умань: те, про що мовчать у медіа
Тарас Саламанюк Коли я сказав своїм батькам, що збираюсь їхати в Умань, ті розхвилювалися не на жарт. Ще б пак, окрім давньої козацької чи гайдамацької слави, це місто відоме насамперед своїми незвичними гостями хасидами та їхніми витівками, про які нам люб’язно постійно повідомляють медіа. Словом, мандрівка сина в десятитисячне море паломників-чужинців, що нібито бурно і […]
