Жовті жилети: чого нас учить історія
Жерар Нуарьєль Французький історик Жерар Нуарьєль, відомий завдяки своїм дослідженням історії імміграції, расизму та робітничого класу у Франції, нещодавно опублікував нову книгу — «Народна історія Франції. Від Столітньої війни до наших днів». У цьому тексті він робить внесок у полеміку навколо руху «жовтих жилетів», пропонуючи історичний контекст для аналізу його першої стадії (до останніх подій […]
Інакший вид любові
«Калібан і відьма: Жінки, тіло і первісне нагромадження» — такою гострою була назва книжки, в якій Сильвія Федерічі вирішила посперечатись із самим Марксом. Сильвія із тих людей, які сміливо ставлять все під сумнів — і не тільки теорію первісного нагромадження капіталу. Вона одна з найвідоміших класикес марксистського фемінізму, співзасновниця Міжнародного феміністичного колективу та кампанії «Зарплата […]
Божевілля на роботі не є обов’язковим: рецензія
«Божевілля на роботі не є обов’язковим!» — стверджують Девід Ханссон і Джейсон Фрід у книзі «It Doesn’t Have to Be Crazy at Work»[1], що її випустило видавництво Harper Business на початку жовтня 2018 року. The Economist у рецензії назвав книжку «смішною та добре написаною», найкращою книжкою з менеджменту серед усіх опублікованих 2018 року. Хоча книжка написана простою […]
Маркс, хайп і алгоритми: якою може бути соціологія цифрових технологій
Нещодавно на «Спільному» вийшов переклад доволі цікавої статті Майкла Маккарті про користь марксизму як соціальної макротеорії на противагу поверховим теоріям середнього рівня. Особливо корисною така макротеорія може бути для дослідження цифротехнологій (цифрових технологій) у межах наукових і технічних студій[1], де аналогічні середньорівневі теорії ширяться як гриби після дощу, а разом із ними й цілі популяції […]
Депрессивный сталинизм. Переосмысление Великого перелома
В своей книге 1944 года, «Великая трансформация», Карл Поланьи осветил международный фундамент капитализма и объяснил, как разрушение одной из его опор — золотого стандарта — вызвало к жизни силы экономического национализма, в итоге разрушившие европейский политический порядок. Ученый считал большевизм одной из таких радикальных сил, но в то же время, бегло коснувшись России, назвал эту […]
Чи застрягла соціологія посерединї Користь від марксистської теорії
Майкл Маккарті Теорії середнього рівня — це соціологічний підхід, що сягає корінням засновників соціології, наприклад Макса Вебера. Однак найчастіше він асоціюється з ім’ям автора своєї назви — Роберта Мертона, чию роботу вважають сьогодні одним із найважливіших його внесків до соціологічної думки. За допомогою ідеї середнього рівня Мертон висунув дві базові тези: (1) неможливо визначити таку […]
Віртуальні війни й замах на короля: історія маски Гая Фокса
Євгеній Осієвський «Аноніми з усього світу полюватимуть на вас. Очікуйте масованих кібер-атак. Ми оголошуємо вам війну», — так завершувалось відеозвернення до ІДІЛ, оприлюднене хакерською групою «Anonymous». Ролик з’явився 15 листопада 2015 року, через два дні після терористичних атак в Парижі, що забрали життя 129 людей. Обіцянки було дотримано. Сутички між ісламістами та хактивістами, взаємні спроби […]
Придушення історичних альтернатив: Німеччина 1918–1920
Передмова Тараса Білоуса «Історія не знає умовного способу» — фраза, яку чули, мабуть, усі. В історичному цеху ця думка також є панівною, і науковці воліють уникати слова «якби», щоб не бути звинуваченими в безпідставних спекуляціях. Втім, є й важливі винятки, маловідомі, на жаль, в Україні[1]. «Люди самі творять свою історію, але вони роблять це не […]
В поле зрения: правый поворот Бразилии, двойное гражданство, судьба Минска
Анна Куровская Впервые с 1985 года президентом Бразилии стал правый кандидат Жаир Болсонару Приход к власти правого крыла в Бразилии – элемент более широкой тенденции как в регионе, так и в глобальном масштабе. «Безусловно, это общая тревожная тенденция. Перед этим мы имели случай с Трампом, с AfD в Германии, Ле Пен во Франции и так […]
Грамші в соціальних науках: антропологія
Володимир Артюх Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму. Працюючи здебільшого поза академічним світом, Антоніо Грамші (1891–1937) розвинув метод аналізу ритмів капіталістичних суспільств, що знайшов серйозних послідовників серед сучасних академічних дослідників капіталізму. Цей метод можна назвати методом аналізу кон’юнктур, і […]
