Депутатка Європарламенту Корнелія Ернст: «Європарламент не цікавить українське громадянське суспільство»
Інтерв'ю з Корнелією Ернст і Бйорном Райхелем Україна залишається «білою плямою» для європейських демократичних структур, таких як Європейський парламент. Декілька місяців тому депутатка Европарламенту Корнелія Ернст та її помічник Бйорн Райхель приїхали в Україну, щоб побачити нашу країну як вона є: не очима політиків чи мейнстримних ЗМІ, а так, як її бачать самі українці: студенти, низові та профспілкові активісти, правозахисники. Корнелія — депутатка від німецької партії лівих Die Linke, вона […]
Марко Бойцун: «Ми перейшли від українського націоналізму до радикального соціалізму, деякі з нас — і до троцькізму»
Максим Казаков: Марку, в Україні ви були відомі як чудовий аналітик із питань вітчизняної сучасності — політики та соціально-економічного розвитку. Тепер про вас дізналися і як про історика, дослідника робітничого класу та національного питання. Та зараз я хотів би розпитати про ваше життя та діяльність як громадського активіста. Ви народилися в Австралії. Людей у діаспору […]
Демократія та «єдність» — виберіть щось одне
Андрій Гладун Уявімо собі ситуацію: ви летите на літаку разом із сотнею інших пасажирів на висоті кількох тисяч кілометрів над землею. Чи прийде вам в голову вирішувати, як керувати літаком — шляхом голосування серед пасажирів чи, можливо, ви все ж довіритесь пілоту, який знає та вміє керувати літаком? Як і більшість людей ви, ймовірно, виберете […]
Психіатрія по-українськи: з якими викликами щоденно стикаються психічно хворі люди
Ольга Цецевич Тато з мультфільму «Троє з Простоквашино» казав: «З глузду поодинці з’їжджають. Це тільки грипом всі разом хворіють». Хоча якщо глянути на статистику останніх років, закрадаються сумніви щодо непохитності цієї істини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі від розладів психіки страждає понад 450 млн людей, а в Україні — 1,6 млн. Однак треба розуміти, що на відміну від жителів Західної Європи, українці часто практикують […]
Травня 68-го не відбулось
Жиль Дельоз, Фелікс Ґваттарі Передмова Дениса Пілаша Публікуємо переклад статті філософа Жиля Дельоза й психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Як видно з провокативної назви, це текст про (не)значущість «Червоного травня» 1968 року. Адже «нездійснена революція» 68-го, яка охопила не лише Францію, а й ширилася по обидва боки «залізної завіси», зазнала в лівих колах неабиякої міфологізації, за якою губились її справжні значення й природа. У 1968 році обоє ще не знайомих на той момент авторів підтримували […]
Так що ж треба реформувати в науково-технологічній сфері Українй
15 листопада в газеті «Голос України» з’явилася стаття народного депутата О. Співаковського «Реформа науки — основа розвитку держави». Її поява радує й самою постановкою питання, й пристрасним бажанням автора допомогти вітчизняній науці. Однак дані, які в ній наведено викликають серйозне занепокоєння. Наприклад, автор стверджує, що фінансування Національної академії наук України в період з 2001 по 2008 рік «зросло майже в 7 разів» (далі в нього менш разючі, але все ж надзвичайно […]
Журнал «Спільне», №11: Революція: історія та майбутнє
Головний редактор випуску: Юрій ДергуновВідповідальні редактори випуску: Вікторія Мулявка, Олександр Кравчук Завантажити одинадцятий випуск Цього року світ відзначає два великих ювілеї: 14 вересня 1867 року в Гамбурзі вийшов друком перший том «Капіталу» Карла Маркса, а 7 листопада 1917 року відбулося збройне повстання в Петрограді, за результатами якого владу взяла партія більшовиків, розпочавши процес, що трактувався ними як соціалістична революція. Обидві ці події є одними з ключових […]
1917—2017
Редакторська передмова Сьогодні світ відзначає великий ювілей: рівно сто років тому відбулося збройне повстання в Петрограді, за результатами якого владу взяла партія більшовиків, розпочавши процес, що трактувався ними як соціалістична революція. Навіть сто років потому багато питань, що стосуються цієї події, викликають гостру полеміку. Чим була Жовтнева революція як подія? Яка природа того суспільства, що утворилося внаслідок її розвитку? Наскільки актуальний її спадок для […]
Розгублені революції, або Що залишилося від 1917 року?
Артемій Магун Сьогодні, через 100 років після революції 1917 року, у нас є можливість поглянути на неї з урахуванням статусу революцій у сучасному світі. Революція 1917 року була унікальною і довгий час розглядалася як одноразовий початок нового світу. Вона також була кульмінацією серії «лівих» революцій, насамперед у Франції — від 1789 до 1848 і 1871 […]
Ставлення представників православної церкви XVII століття до відьомства і чарів
Коли в далекому 1999 році я вирішила взятися за дослідження українських судових справ про чари, один із моїх тодішніх наставників іронічно зауважив, що мені буде нічого досліджувати, адже православна церква вважає (і завжди вважала) віру у відьом забобонами. Не скажу, що я не була розчарована, але все ж вирішила ризикнути і взятися за цю тему. […]
