Травня 68-го не відбулось
Жиль Дельоз, Фелікс Ґваттарі Передмова Дениса Пілаша Публікуємо переклад статті філософа Жиля Дельоза й психоаналітика Фелікса Ґваттарі. Як видно з провокативної назви, це текст про (не)значущість «Червоного травня» 1968 року. Адже «нездійснена революція» 68-го, яка охопила не лише Францію, а й ширилася по обидва боки «залізної завіси», зазнала в лівих колах неабиякої міфологізації, за якою губились її справжні значення й природа. У 1968 році обоє ще не знайомих на той момент авторів підтримували […]
Так що ж треба реформувати в науково-технологічній сфері Українй
Александра «Renoire» Алексеева Нередко можно встретить мнение, что наука у нас «не ах», но в то же время «держится на том, что в советское время построили». Держится она или нет — это вопрос финансирования, которое поступает из нескольких источников, в том числе от иностранных инвесторов. Зависит ли украинская наука от зарубежного капитала? И если да, то […]
Журнал «Спільне», №11: Революція: історія та майбутнє
Головний редактор випуску: Юрій ДергуновВідповідальні редактори випуску: Вікторія Мулявка, Олександр Кравчук Завантажити одинадцятий випуск Цього року світ відзначає два великих ювілеї: 14 вересня 1867 року в Гамбурзі вийшов друком перший том «Капіталу» Карла Маркса, а 7 листопада 1917 року відбулося збройне повстання в Петрограді, за результатами якого владу взяла партія більшовиків, розпочавши процес, що трактувався ними як соціалістична революція. Обидві ці події є одними з ключових […]
1917—2017
Редакторська передмова Сьогодні світ відзначає великий ювілей: рівно сто років тому відбулося збройне повстання в Петрограді, за результатами якого владу взяла партія більшовиків, розпочавши процес, що трактувався ними як соціалістична революція. Навіть сто років потому багато питань, що стосуються цієї події, викликають гостру полеміку. Чим була Жовтнева революція як подія? Яка природа того суспільства, що утворилося внаслідок її розвитку? Наскільки актуальний її спадок для […]
Розгублені революції, або Що залишилося від 1917 року?
Текст статті відсутній / No text here
Ставлення представників православної церкви XVII століття до відьомства і чарів
Коли в далекому 1999 році я вирішила взятися за дослідження українських судових справ про чари, один із моїх тодішніх наставників іронічно зауважив, що мені буде нічого досліджувати, адже православна церква вважає (і завжди вважала) віру у відьом забобонами. Не скажу, що я не була розчарована, але все ж вирішила ризикнути і взятися за цю тему. […]
Системна криза вищої освіти України: формування периферійної моделі
Владислава Москалець В університетській кімнаті для переговорів навколо круглого стола згромадилися кількадесят аспірантів та магістрантів в куртках і шарфах — початок квітня в Чикаго все ще холодний. Вони щойно прийшли після маршу на тридцяту переговорну сесію з адміністрацією. Це страйк аспірантів UIC — Іллінойського університету в Чикаго. Відчуваю себе трохи чужою, бо я єдина, хто […]
Роман Роздольський — справжній марксистський науковець
Передмова Дениса Пілаша До 50-річчя смерті Романа Роздольського (1898–1967) публікуємо некролог цьому українському вченому, який написав його однодумець і товариш за листуванням Ернест Мандель (1923–1995) — бельгійський економіст, один із провідних марксистських політекономів XX століття й теоретиків Воз’єднаного Четвертого Інтернаціоналу. Сумлінно викладаючи основні віхи життя та значення творчості нашого видатного земляка, цей текст є також і документом свого часу. Він несе відбиток атмосфери буремного 1968 року, […]
Іван-Павло Химка: «Історична політика є хворобою всіх посткомуністичних країн»
Максим Казаков: Вітаю, Іване! Ви дуже відомий в Україні історик, кожна ваша праця, будь-яка стаття викликає пожвавлене обговорення. Думки про вас різняться, але можна сказати — і це не буде перебільшенням, — що ви класик української й канадської історичної науки. Тому, хто знайомий із вашою біографією, може легко спасти на думку таке питання: як на вас вплинули 1960-і рокй Іван-Павло Химка: Передусім, дякую за запрошення обговорити різні проблеми з вами. 1960-ті […]
Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній академії наук України
Александра «Renoire» Алексеева Нередко можно встретить мнение, что наука у нас «не ах», но в то же время «держится на том, что в советское время построили». Держится она или нет — это вопрос финансирования, которое поступает из нескольких источников, в том числе от иностранных инвесторов. Зависит ли украинская наука от зарубежного капитала? И если да, то […]
