За рівність мовну і позамовну!
Ніде цивілізація не відбивається так точно, як у мові. Якщо ми недосконало знаємо мову, або вона сама недосконала, то недосконала й цивілізація. Маріо Пей У День боротьби жінок за свої права варто згадати один із важливих аспектів цієї боротьби – виборювання жінками власного простору в мові, яке триває вже понад півстоліття. Пунктиром окреслю основні здобутки, […]
На женском дне
8 марта одна шестая часть суши будет отмечать «женский день». Подавляющее большинство населения давно забыло, в чем смысл этого праздника, начало которому положил знаменитый «марш пустых кастрюль» – демонстрация нью-йоркских работниц, требовавших 10-часового рабочего дня, улучшения условий труда и равной с мужчинами зарплаты. О том, что Международный день солидарности женщин в борьбе за экономическое, социальное […]
Ремесла й фабрики на Україні
Продовжуючи публікацію матеріалів присвячених наслідкам скасування кріпосництва 1861 р., представляємо вашій увазі уривок з дослідження Сергія Подолинського (1850-1891), одного з перших популяризаторів соціалізму і марксизму в Україні. «Ремесла і фабрики на Україні» є першим науковим аналізом розвитку промисловості й робітничого класу у пореформеній Україні. Просимо звернути увагу і на рік публікації книжки – у наш час некритичне […]
ПРОТЕСТИ, ПЕРЕМОГИ І РЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ: Результати моніторингу, жовтень 2009 – вересень 2010
«Спільне» публікує частину аналітичного звіту Центру дослідження суспільства (ЦДС), який є результатом першої в Україні спроби систематично збирати інформацію про всі (незалежно від тематики та чисельності) фактичні протестні дії, їхню форму, учасників, цілі, вимоги, місце і час проведення, позитивну і негативну реакцію на них з боку цілей протестів і т.п., що відбуваються в реальному часі на […]
Капіталізм і формування сільськогосподарського пролетаріату
Анатолій Поріцький Із книги «Побут сільськогосподарських робітників України в період капіталізму» Відсутність постійного заробітку і низькі строкові ціни вдома примушували маси селянства йти шукати роботи в ті райони, де був значно більший попит на робочу силу й вища оплата праці. На малонаселений південь України перший потік робітників ринув ще на початку 40-х років XIX сторіччя […]
Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє»
Леся Українка 25 лютого святкують день народження Лесі Українки. Для сучасного пересічного українця це лише частина «державницького» офіціозу: портрет на 200-гривневій банкноті, топоніми в містах, вірші, обовязкові для заучування в школі. В кращому разі Леся Українка уособлює буржуазно-феміністичний стереотип «сильної жінки», яка долає всі перепони і всупереч несприятливим особистим життєвим обставинам демонструє силу волі на шляху […]
Крепостнический характер манифеста и положений 19 февраля 1861 года
От редакции 150 лет назад, 19 февраля 1861, в Российской империи было отменено крепостное право. Это, несмотря на частичное сохранение старых феодальных структур, стало началом формирования капиталистических отношений в украинском селе. В год, когда в Украине может появиться легальный рынок земли, мы начинаем цикл публикаций, посвященных аграрному производству и положению сельскохозяйственных рабочих тогда и сейчас, […]
СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ: «Роля хлопчаків»
«А в эти двери сотни пульВсадил петлюровский патруль,Рассердясь на бабушку мою,Но мой дед – он хавер тот,Он поставил пулеметИ теперь петлюровцы в аду». Ці куплети славетної пісні про Поділ – «без якого Київ неможливий» – співали в моєму дитинстві на старовинній вулиці Хоревій, яка почала зватися вулицею Хорива лише з 1982 року. Сама пісня аж […]
МАТЬЯШ БЕНИК: Правый марш
Современная Венгрия наряду с другими странами Восточной Европы, включая Россию и Украину, переживает период активного политического наступления крайне правых. Годы системной пропаганды антикоммунизма и национализма в сочетании с острым экономическим кризисом и девальвацией ценностей рычного либерализма привели к доминированию правой идеологии в общественном сознании «постсоциалистических» стран. Но Венгрия сумела выделиться даже среди них. Там коалиция […]
Постполітична антиутопія Сергія Лозниці
Заголовки повідомлень про фільм Сергія Лозниці «Щастя моє» рясніють штампами: «чорнуха», «епатаж», «жах». Часто фільм прив’язують до періоду 90-х, часів активного класотворення на теренах колишнього СРСР. Втім, ні висловлювання автора фільму, ні сам твір не дає підстав до такого однозначного трактування. Загал рецензентів воліє сприймати фільм Лозниці як мімесис певної конкретної соціально-історичної реальності, в той […]
