ДОСВІД БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ В НМУ

  • 22 грудня 2015
  • 2498
ДОСВІД БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ В НМУ

Півтора роки тому, після подій на Майдані, студенти НМУ ім. Богомольця піднялися на протест проти корупції в стінах власного ВНЗ – у найкращих традиціях революції захопили ректорат університету, в буквальному сенсі прогнали звідти тепер уже екс-ректора Віталія Москаленка та організували масштабний кількасотенний мітинг під стінами МОЗ. Тодішні – вони ж і теперішні – міністерські службовці за один ранок відсторонили ректора з посади й запустили комплексну перевірку його діяльності, яка знайшла зловживань і розкрадань на десятки мільйонів гривень, у результаті чого Москаленка було ганебно звільнено, і ось уже другий рік він перебуває під судом. (Але українська феміда, на жаль, ще й досі не може – чи краще сказати «не хоче»? – засадити його за ґрати, хоча має для цього достатньо підстав – варто хоча б згадати гуртожиток-привид, на умеблювання та електрифікацію якого Москаленко «витратив» понад 8 млн грн, хоч жодного умеблювання чи електрифікації так ніхто й не побачив). Взагалі, розпилювання грошей на ремонтах гуртожитків – це болюча тема для керівництва університету. Теперішня адміністрація теж не від того, аби пригріти собі кілька мільйончиків на ремонті одного з гуртожитків – але про це згодом.

Найцікавіше розпочалося відразу після відсторонення очільника НМУ.

Річ у тім, що єдиним із докторів наук, – а тільки доктори наук за законом (це ще один недолік у законодавстві в сфері освіти, який дискримінує всіх потенційних лідерів, котрі не мають докторського ступеня) можуть претендувати на посаду ректора, – хто підтримав студентський рух та хто, по суті, виступив одним із його організаторів, був Віктор Досенко – професор, генетик та неодноразовий викладач року НМУ ім. Богомольця. Саме в приміщенні Інституту фізіології, де він працює, зібралась Ініціативна група студентів, які, власне, розпочали студентську революцію, і саме із закликами та метою зробити Віктора Досенка виконувачем обов’язки ректора й у майбутньому ректором активісти завітали в міністерство разом із кількасотенною юрбою студентів.

У той самий час у стінах МОЗу з’явилося подружжя Амосової та Мішалова (Катерина Амосова – дочка видатного кардіохірурга, професор, завідувачка однієї з кафедр терапії, та Володимир Мішалов – її чоловік, професор, завідувач однієї з кафедр хірургії). Коли ж постало питання про призначення на посаду в.о. ректора Віктора Досенка, міністерські чиновники заявили, що це неможливо наразі зробити, оскільки він в університеті не працював на основній посаді – основна його посада була в Інституті фізіології, – а був лише сумісником, і на кандидатуру в.о. запропонували Катерину Амосову – з тим, щоб вона прийняла на наступний день Віктора Досенка на основну посаду в НМУ та передала йому свої повноваження виконувача обов’язків ректора. Цю обіцянку було публічно зазнято на відео.

Як гадаєте, що сталось потім? Здогадатися не важко – Амосова не виконала свою обіцянку й залишилася на посаді в.о. ректора майже до самих виборів. Мало того, вона та її чоловік зробили все для того – і їм, на жаль, це вдалося, – щоб провести вибори ректора – в яких, як запевняла Амосова, вона не хоче брати участі, – саме перед набуттям чинності закону «Про вищу освіту», за яким у виборах має брати участь уся викладацька спільнота та розширена квота студентів. Кулуарно їм вдалося домовитися про підтримку на виборах зі жменькою завідувачів і завучів кафедр, а також із поплічниками попереднього ректора, більшість із яких залишилися на своїх посадах тепер уже в «новому» ректораті; крім того, «свої» голови студентських рад мовчки, без жодного публічного обговорення «залили» у виборчий орган потрібних студентів, які проголосували самі знаєте за кого. Як результат такої передвиборчої кампанії, Катерина Амосова з невеликим відривом перемогла. Свого чоловіка вона призначила головою Громадської ради університету, а студентів, які допомогли їй досягти успіху на виборах, нагородила різноманітними стипендіями. Віктору Досенку після 20 років роботи в університеті, а також ще одному викладачеві, котрий відкрито виступав проти новоспеченої ректорки, не продовжили контракт із університетом – по суті, таким чином звільнили…

Крім того, нова ректор призначила на посаду голови Комітету з конкурсних торгів (посада, де вирішуються всі основні фінансові витрати університету) та проректора з перспективного розвитку – таку футуристичну посаду спеціально було запроваджено в штатний розпис університету – екс-регіонала, доктора сільськогосподарських наук зі сплагіаченою дисертацію (ми це перевірили й навіть надіслали відповідні запити в МОН, але міністерство чомусь досі не позбавило його цього ступеня), депутата Житомирської ОДА (це є прямим порушенням Закону України, який забороняє займати 2 високі державні чини одночасно) Олександра Никитюка – інтернет переповнений журналістськими розслідуваннями його корупційної діяльності ще з часів, коли він був високопосадовцем на Житомирщині. До того ж, МОЗ неодноразово відхиляло призначення нового проректора (формально, МОЗ мало б надати згоду на введення нової посади в штат) і навіть зараз, після комплексної перевірки (детально про перевірку див. далі), інтерпретує це як перевищення службових обов’язків; у відповідь Амосова тепер посилається на той-таки Закон «Про вищу освіту», який збільшує автономію ВНЗ, розширюючи свободу (читай, волюнтаризм) керівників ВНЗ у кадрових питаннях. І це не єдина маніпуляція з новим Законом. З моменту виборів досі ще не затверджено статут університету – бо новий закон дає 2 роки на його опрацювання, чим Амосова, зрозуміло, користається і не проводить відповідної роботи ось уже півтора роки – у великого менеджера є важливіші справи, аніж написання головного університетського документа.

Скандальна історія наближається до свого розв’язку. Жменька активістів, які були в попередній Ініціативній групі й які стали свідками вищеописаної брехні та маніпуляцій, продовжили боротьбу проти нової/старої адміністрації університету. Майже рік ми влаштовували різноманітні громадські пікети, проводили разом із журналістами розслідування щодо нових фактів корупції в університеті, писали запити в МОЗ і кілька разів особисто зустрічались з міністром. І це, як не дивно, дало свій результат – нам вдалося домогтися від міністра Квіташвілі запуску нової міжвідомчої перевірки щодо діяльності адміністрації університету, серед членів якої на цей раз були навіть співробітники СБУ і МВС.

Вдруге за 2 роки університет позапланово перевірили… і знову знайшли зловживань і розкрадань на мільйони бюджетних гривень – тепер уже за ректорства дочки відомого кардіохірурга, вельми високопоставленої – як її іноді величають – Катерини Амосової.

Та, на жаль, звільнення корупціонерів за результатами перевірки, як це сталося півтора роки тому, не відбулося – акт рецензували. В оригінальній редакції комісія наполягала на розірванні контракту з «вельми високопоставленою» і двома головними злочинними проректорами, маючи для цього чимало підстав – найголовніше звинувачення, за яким відкрито кримінальне провадження в СБУ, – це «зникнення» 3 мільйонів гривень під час ремонту одного з гуртожитків. Та в остаточному опублікованому варіанті комісія лише надала рекомендацію про розірвання контракту в разі якщо виявлені недоліки не буде виправлено – про 3 вкрадені мільйони чомусь замовчано, хоча справа зараз перебуває в СБУ.

Чому міністр позадкував? Чому він насмілився провести перевірку, однак йому забракло духу бути послідовним до кінця й звільнити корупціонерів із займаних посад? Ми, активісти, теж намагаємося знайти відповідь на це питання. А поки не знайшли, уже провели пікет під МВС, де Антон Геращенко, радник Міністра внутрішніх справ, пообіцяв, що візьме справу під особистий контроль, та під СБУ, де провели театралізоване затримання трьох головних університетських злодіїв під прицілом десятка журналістських камер, адже громадський розголос, як ми знаємо, – це половина справи.

Що ж буде далі в сазі довкола НМУ? Остаточну крапку в цій історії не поставлено, і ми, громадський актив, не залишимо чиновників у спокої, допоки вони не наведуть лад у стінах ректорату головного медичного університету України!

Рекомендовані

Наші видання

Блоги

Facebook

Наші партнери