«П’ятниці заради майбутнього» / «Fridays for Future» — нова сторінка в історії екологічного руху. Страйки школярів та школярок, які покидають заняття щоп'ятниці, щоб привернути увагу до кліматичних проблем, почалися минулого року із самотнього пікету 15-літньої Грети Тунберг. Сьогодні FFF — глобальний рух за екологічну справедливість, який вимагає рішучих політичних дій, щоб зупинити кліматичну катастрофу.
20 вересня, напередодні кліматичного саміту ООН, відбудеться третій глобальний кліматичний страйк. У різних куточках світу люди вийдуть на вулиці міст заради свого майбутнього. Міжнародний марш за клімат відбудеться і в Києві. У країні, де екологічна ситуація катастрофічно погіршується через гонитву приватних підприємств за прибутком, а закони про відновлювальну енергію ухвалюються в інтересах олігархів, необхідно бути реалістами та вимагати рішучого переформатування економіки на екологічних, соціальних та солідарних засадах. Говорячи словами активісток FFF, «нам потрібно змінити систему, якщо ми хочемо ефективно боротися з кліматичною кризою»!
З нагоди глобального кліматичного страйку «Спільне» публікує переклад відкритого листа активісток та активістів FFF.
Все почалося перед Шведським парламентом 20 серпня – звичайнісінького шкільного дня. Грета сіла перед ним з намальованим плакатом та листівками, виготовленими власноруч. Це був перший шкільний страйк. З того часу п’ятниці припинили бути звичайним шкільним днем. Решта з нас, як і багато інших людей, приєдналися до страйку в Австралії, Німеччині, Бельгії, Швейцарії, Новій Зеландії, Уганді. Сьогодні кліматичний страйк відбувається по всьому світу.
Грета Тунберг
Цей рух мав з’явитися, у нас не було іншого вибору. Ми знали, що відбувається кліматична криза. Не лише тому, що ліси Швеції та Сполучених Штатів були охоплені пожежами, повені чергуються з посухами в Німеччині та Австралії, руйнуються великі північні стіни Альп через танення вічної мерзлоти... Ми знали це, бо все, що ми читали або бачили, кричало нам, що щось не так.
Перший день відмови йти до школи був самотнім, але з того часу рух кліматичних страйків прокотився по всій планеті. Сьогодні молодь у понад 100 країнах світу піде зі своїх шкіл, щоби вимагати дій проти найбільшої загрози, з якою коли-небудь стикалося людство.
Ми об’єдналися під знаменами науки
Ці страйки відбуваються сьогодні від Вашингтону до Москви, від Тромсе до Інверкаргілла, від Бейрута до Єрусалима, від Шанхая до Мумбая з однієї причини — політики нас зрадили. Ми бачили роки переговорів, жалюгідні угоди щодо зміни клімату, бачили, як нафтові та газові корпорації отримували свободу краяти наші землі, бурити наші ґрунти та спалювати наше майбутнє заради своїх прибутків. Ми бачили, як продовжують застосовувати технологію гідророзриву пластів, глибоководне буріння та не припиняють видобуток вугілля. Політики знають усю правду про зміну клімату, але вони добровільно передали наше майбутнє корпораціям, чия гонитва за швидкими грошима загрожує нашому існуванню.
«Fridays for Future» в США
Цей рух мав з’явитися, у нас не було іншого вибору. Тогорічний спеціальний звіт ООН про глобальне потепління вказав на загрози підвищення середньої температури більше ніж на 1,5 градуса Цельсія. Аби мати шанс уникнути цієї страшної небезпеки, ми повинні рішуче зменшити кількість шкідливих викидів в атмосферу, щоб через 10—15 років ми жили в зовсім іншому світі.
Учні, які сьогодні страйкують у великих містах, містечках та селах по всьому світу, об’єдналися під знаменами науки. Ми вимагаємо, щоб наші політики зробили те саме.
Наші життя поставили під загрозу, перш ніж ми народилися
Якщо люди при владі не діятимуть сьогодні, то саме наше покоління переживатиме їхню невдачу. Ті, кому сьогодні не виповнилось і двадцяти, можуть побачити світ 2080 року та особисто стикнутися з перспективою потепління на чотири градуси. А наслідки цього будуть абсолютно спустошливі. Річки будуть виходити з берегів, шторми призводитимуть до хаосу в прибережних поселеннях, коралові рифи повністю зникнуть. Танення полярних льодовиків призведе до загрозливого підйому рівня моря, що буде затоплювати прибережні райони. Велика частина Землі стане непридатною для життя.
"Токсичне повітря від спалювання викопних палив задушує не тільки наші легені, але й наші сподівання та мрії."
Науковці також показали нам, що спалювання горючих корисних копалин — «найбільша у світі загроза дитячому здоров’ю». Дев’ять із десяти дітей у світі вже дихають небезпечним повітрям. Наші життя поставили під загрозу, перш ніж ми народилися.
Токсичні частинки вихлопних газів проходять через легені вагітних і накопичуються в плаценті. Як наслідок, ризик передчасних пологів, низької ваги та когнітивних дисфункцій у немовлят — катастрофа для громадського здоров'я. Забруднення повітря від дизельних транспортних засобів гальмує ріст наших легенів, залишаючи нас хворими на все життя. Токсичне повітря від спалювання викопних палив задушує не тільки наші легені, але й наші сподівання та мрії.
Страйк учнів та студентів у Бангкоці
З найгіршими наслідками зміни клімату сильніше за все стикаються наші найвразливіші спільноти. Розкіш, доступна лише невеликій частині населення Глобальної Півночі, заснована на стражданнях Глобального Півдня. Ми бачили незграбність політиків, які граються в політичні ігри, замість того, щоб второпати, що неможливо знайти необхідне рішення в межах нинішньої системи. Вони не хочуть прийняти цей факт: нам потрібно змінити систему, якщо ми хочемо ефективно боротися з кліматичною кризою.
Чи могли б ви не вийти на страйк?
Цей рух мав з’явитися, у нас не було іншого вибору. Більшість учасників кліматичних страйків не мають права голосу. Уявіть на секунду, що це за відчуття. Коли ти бачиш, як розгортається кліматична криза, коли знаєш факти та все одно не маєш офіційного права впливати на те, хто ухвалюватиме рішення з кліматичної політики. І тоді поставте собі питання: чи могли б ви не вийти на страйк, якби вважали, що це допоможе вам врятувати власне майбутнє?
"Ми хочемо, щоб ви запанікували та почали щось робити."
Тож сьогодні ми виходимо з наших шкіл, йдемо з університетських пар на вулиці, щоб сказати: «Досить значить досить!» Деякі дорослі скажуть, що ми не маємо прогулювати школу, що ми повинні «отримувати освіту». Ми ж вважаємо, що організовуватись проти загрози існуванню та вигадувати, як змусити до нас дослухатися, — це також важливі уроки.
Fridays for Future в Парижі
Інші дорослі продовжують повторювати: «Ми маємо дати молоді надію». Але нам не потрібна ваша надія. Ми не хочемо, щоб ви сподівалися. Ми хочемо, щоб ви запанікували та почали щось робити. Ми хочемо, щоб ви приєднались до нас.
Треба діяти зараз
Ми покладаємося на дорослих, щоб вони забезпечили майбутнє наступним поколінням, ми ж бо не маємо відповідей на всі запитання. Та ми знаємо, що викопне паливо має залишатися в землі, що потрібно припинити субсидіювати виробництво «брудної» енергії, необхідно робити серйозні інвестиції у відновлювані джерела енергії та почати нарешті ставити складні запитання про те, як структурувати нашу економіку та хто в ній має вигравати, а хто втрачати.
"Науковці добре розуміють, як подолати кліматичну кризу."
І ми вже не одні. Десятки тисяч науковців з усього світу оприлюднили заяви на підтримку шкільних страйків. Науковці добре розуміють, як подолати кліматичну кризу. Ми об’єднались під знаменами науки. Ми лише вимагаємо, щоб наші політики вчинили так само.
Fridays for Future в Римі
Дуже важливо, що це відбувається саме зараз. Для потрібних перетворень кожна людина має зрозуміти, що для вирішення кризи нам необхідні радикальні зміни. Ми щиро переконані, що можемо запобігти найспустошливішим наслідкам зміни клімату, але треба діяти вже зараз.
Дорослі мають взяти відповідальність
Не існує сірої зони, коли мова йде про виживання. Немає не таких поганих рішень. Саме тому молодь страйкує сьогодні по всіх куточках земної кулі, і тому ми просимо, щоб дорослі також долучилися до нас на вулицях. Коли наш будинок палає, ми не можемо залишити його на дітей, щоби ті гасили полум’я водою. Потрібно, щоб у першу чергу дорослі взяли на себе відповідальність за пожежу. Тому ми просимо їх іти за нами, ми не можемо більше чекати.
Цей рух мав з’явитися, і тепер у вас, дорослих, є вибір.
Грета Тунберг, Луїза Нойбауер, Кіра Гантуа, Анна Тейлор, Ануна Де Вевер, Аделаїда Шарлі, Холлі Гіллібранд, Александрія Вілласенор
Переклала Катерина Данілова за публікацією: „We don’t want your hope. We want you to take action“. Available15.03.2019 at: [link]
Читайте також:
Капитализм vs. климат (Наоми Кляйн)
Кліматичні зміни та капіталізм (Майкл Робертс)
Чотири закони екології та чотири антиекологічні закони капіталізму (Джон Балламі Фостер)
Забудьте про коротший душ: чому особисті зміни не дорівнюють політичним (Деррік Дженсен)
