• ПРАВА ЛЮДИНИ ДЛЯ ЛГБТ-СПІЛЬНОТИ І ЄВРОМАЙДАН 2013—2014

    ПРАВА ЛЮДИНИ ДЛЯ ЛГБТ-СПІЛЬНОТИ І ЄВРОМАЙДАН 2013—2014

    • Гендер
    • 15/10/2014

    Як зазначив у своєму есеї «ЛГБТ в Україні — між “Русским миром” і Європейським Союзом» ЛГБТ-активіст Андрій Кравчук, «становище української ЛГБТ-спільноти взагалі зникло з поля зору широкої публіки і не викликає жодного суспільного інтересу» (Кравчук 2014). Зрозуміло, що в ситуації війни Україна має так звані «інші пріоритети». З іншого боку, політика прав людини передбачає забезпечення громадянських прав для різних категорій населення, у тому числі для ЛГБТ (лесбійок, геїв, бісексуальних та трансгендерних людей), тобто і за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ).

    Далі
  • ПАРАД? ТАК, АЛЕ ЯКИЙ І ЧИЙ? Конкретний аналіз Прайду в Сербії (2010—2012)

    ПАРАД? ТАК, АЛЕ ЯКИЙ І ЧИЙ? Конкретний аналіз Прайду в Сербії (2010—2012)

    • Гендер
    • 10/10/2014
    28 вересня цього року у столиці Сербії Белграді відбувся другий в історії країни «успішний» Парад гордості. ЛГБТ-активісти намагалися організувати перший Парад у 2001 році, менш ніж через рік після кінця націоналістичного режиму Слободана Мілошевіча. Розраховуючи на більшу відкритість суспільства та виконання державою зобов'язання про право на мирні зібрання, учасниці та учасниці Параду у 2001 вийшли у центр Белграда, де на них напали члени націоналістичних організацій, футбольні хулігани та представники сербської православної церкви. Присутні поліцейські лише спостерігали за насильством і почали діяти лише тоді, коли й самі стали об'єктом нападів. Далі
  • СЕКСИЗМ НА МАЙДАНІ

    СЕКСИЗМ НА МАЙДАНІ

    • Гендер
    • 03/10/2014
    Майдан зіграв важливу роль не лише на політичній арені країни: окрім зміни президента та часткової зміни уряду, багато хто відзначає його вплив на погляди його учасниць та учасників. Окрім закріплення у свідомості людей правої ідеології — українського націоналізму серед прихильників і прихильниць Майдану та російського націоналізму серед його опонентів і опоненток — свої позиції посилило і традиційне уявлення про роль жінок та чоловіків як під час народного повстання, так і в буденному житті. Гендерний розподіл праці був однією з основних складових Майдану: «жіночими» видами роботи визнавалися робота на кухні, у пунктах роздачі теплого одягу, прибирання приміщень, а «чоловічими» — охорона, захист від «Беркуту» та «тітушок». Є і певні уявлення про зовнішній вигляд людини залежно від її статі: чоловік мужній, сильний, зі зброєю, готовий до рішучих дій, а жінка мила, усміхнена, надихає бійців та допомагає їм боротися з режимом. Далі
  • «ПЛЕМЯ» НА ЭКСПОРТ

    «ПЛЕМЯ» НА ЭКСПОРТ

    • Гендер
    • 30/09/2014
    После шумной премьеры в столичном кинотеатре «Блокбастер» полнометражная игровая картина Мирослава Слабошпицкого «Племя» находится в самом разгаре украинского проката. В первые недели после его выхода фильм посмотрели уже, кажется, все знакомые мне критики и коллеги по киноцеху, не говоря уже про околохудожественные круги и просто завсегдатаев кинотеатров. Медиашквал возмущений, хвалы, зависти к этой картине и стыда за потраченное на ее просмотр время только-только стих. Для кого-то «Племя» стало артхаусным прорывом в мире украинской киноиндустрии, для кого-то — пионерским примером отменного фестивального продюсирования, а для кого-то — поводом для очередного разочарования, правда, уже не только в отечественном кино, но и в международной фестивальной политике. Так что же, в конце концов, представляет собой украинское «Племя», начавшее свое восхождение после показа на неделе критики в Каннах? Далі
  • ПРЕКАРНА ПРАЦЯ І ФЕМІНІЗАЦІЯ БІДНОСТІ (інтерв’ю з робітничого архіву)

    ПРЕКАРНА ПРАЦЯ І ФЕМІНІЗАЦІЯ БІДНОСТІ (інтерв’ю з робітничого архіву)

    • Гендер
    • 11/07/2014
    За даними Міжнародної організації праці (МОП), протягом останніх десяти років в Україні значно зросла частка працівників на умовах гнучкої зайнятості, причому не тільки в галузях «нової економіки» (економічна інфраструктура, де переважають послуги та технології), але й у традиційних базових (промислових) галузях (де так само впроваджують гнучку зайнятість за короткостроковим наймом, виводять поза штат робітників низької кваліфікації, лінійний персонал, а саме: мерчендайзери, бухгалтери, сезонні робітники, працівники конвеєру. Також беруть в «оренду» за спеціальностями секретарів, перекладачів, промоутерів, продавців, водіїв та підсобних працівників офісу, прибиральників. Жінки складають дві третини всіх працівників на умовах гнучкої зайнятості. Роботодавці роблять акцент на привабливості такої зайнятості для жінок із сімейними обов’язками, і саме у такій зайнятості знаходять можливість скоротити рівень жіночого безробіття. Далі
  • В ім'я любові

    В ім'я любові

    • Гендер
    • 09/06/2014

    Важко заперечити, що доктрина «роби те, що любиш» – це сьогоднішня неофіційна мантра, коли йдеться про працю. Проблема в тому, що вона веде не до спасіння, а до знецінення реальної праці, включно з тією працею, яку вона намагається возвеличити, і навіть важливіше – до дегуманізації переважної більшості робітників. На перший погляд, «роби те, що любиш» – життєствердна порада, що закликає нас обдумати, яка діяльність нам найбільше до вподоби, а тоді взятися до неї та підприємливо перетворити її на засіб заробляти гроші. Але чому ми маємо шукати зиску в тому, що приносить задоволення? Хто є адресатом цієї сентенції, а хто — ні? Зосереджуючи нашу увагу на нас самих і нашому окремішньому щасті, доктрина «роби те, що любиш» відволікає нас від умов праці інших, водночас схвалюючи наш вибір і звільняючи нас від зобов’язань стосовно тих, хто працює не зважаючи на те, чи їм подобається їхня праця, чи ні.

    Далі