• Як кузина Черчилля радянською Україною подорожувала

    Як кузина Черчилля радянською Україною подорожувала

    • Слайдер
    • 01/04/2014

    У липні 1924 року англійка Клер Шеридан разом із братом вирушила на мотоциклі у подорож Європою. Шлях їхній розпочався в Англії, далі мандрівники перетнули Голландію, Німеччину, Чехію і Польщу та проїхалися Радянською Україною аж до Криму. Опис цієї виправи під назвою Across Europe with Satanella з-під пера Клер Шеридан побачив світ уже через рік у нью-йоркському видавництві.

    Далі
  • Антиліберальна революція 1968 року: погляд Валлерстайна

    Антиліберальна революція 1968 року: погляд Валлерстайна

    • Слайдер
    • 19/03/2014

    У своїх численних творах соціолог Іммануїл Валлерстайн представив спрощену до примітивізму модель аналізу лібералізму як ідеології та його історії.

    Далі
  • Саймон Пірані: «Те, що люди могли би зробити для вирішення своїх проблем колективною дією, — завжди більше, ніж те, на що вони спроможні самотужки»

    Саймон Пірані: «Те, що люди могли би зробити для вирішення своїх проблем колективною дією, — завжди більше, ніж те, на що вони спроможні самотужки»

    • Слайдер
    • 06/03/2014

    Інтерв’ю з Саймоном Пірані про його книгу «Російська революція у відступі», котру він презентував під час конференції «Нові профспілки та демократичні ліві: історичні корені та ідейні орієнтири». Книга являє собою детальний аналіз процесів «авторитарного переродження» більшовицької партії та згортання робітничого руху в 1920—1924 роках, здійснений на основі архівних даних. Детальніше про саму презентацію читайте тут. Андрій Гладун: Із самого початку хотілося б запитати — для читачів, які, можливо, ще не змогли ознайомитися з Вашою книгою — наскільки дослідження, яке Ви провели, є актуальним на сьогоднішній день для лівих? Саймон Пірані: Я думаю що, з одного боку, коли читаєш книгу про історію нашого руху, то завжди на кожній сторінці шукати прямі уроки щодо сьогоднішнього дня — помилковий підхід. Тобто зв'язок із сьогоденням є, але цей зв'язок не прямий. З одного боку, я думаю що, по-перше, російська революція в цілому — це була спроба мас увійти в історичний процес. Тобто, на відміну від інших часів, маси в період із 1905 року, і особливо в 1917 році, були активними учасниками процесу, вони прямо впливали на все, що відбувалося на урядовому рівні, і був високий рівень участі в процесі. І саме тому історію цих часів дуже важливо вивчати.

    Далі
  • МАРУСЯ НІКІФОРОВА — ЛЕГЕНДА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

    МАРУСЯ НІКІФОРОВА — ЛЕГЕНДА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

    • Слайдер
    • 31/01/2014
    Марія Григорівна Нікіфорова, що була широко популярна як одна з лідерок анархістського руху в Росії на початку 20 ст., бойова командирка періоду громадянської війни, організаторка підпільної боротьби проти білих і диктатури більшовиків, привертає до себе увагу письменників та істориків. Двічі вона опинялася серед персонажів збірників історій про «авантюристів громадянської війни» (Савченко 2001). Після лютого 1917 року Нікіфорова, як і багато політемігрантів, кинулася в революційну Росію. Колишня посудомийка, учасниця анархістських бойових акцій, вона була ув’язнена, але втекла і ховалася у Франції від царської поліції. Поки що про неї мало знали навіть анархісти. Події революції та громадянської війни зробили її однією з впливових політичних фігур України. Далі
  • Мисливці-збирачі та міфологія ринку

    Мисливці-збирачі та міфологія ринку

    • Статті
    • 10/01/2014

    Іронія сучасного життя полягає в тому, що, попри неймовірне матеріальне багатство та століття технологічного прогресу, мисливці-збирачі — люди, які жили майже без матеріальних благ — насолоджувалися таким повним та щасливим життям, що його в деяких сенсах можна порівняти із життям у суспільствах індустріальної Півночі.

    Далі
  • Ділан Райлі: «Ми називаємо щось “громадянським суспільством”, коли воно нам подобається, а як ні — то шукаємо якусь іншу назву»

    Ділан Райлі: «Ми називаємо щось “громадянським суспільством”, коли воно нам подобається, а як ні — то шукаємо якусь іншу назву»

    • Слайдер
    • 20/12/2013

    Як щодо відносної важливості інших факторів, що, можливо, також сприяли постанню фашизму у міжвоєнній Західній Європі: економічна ситуація, авторитарні традиції, поразка революційних соціалістичних рухів? У своїй книзі я намагаюся розглянути інші, більш стандартні пояснення. Які саме? У марксистській традиції існують два види пояснень, що походять з аналізу двох прикладів фашизму: італійського досвіду відсталого другорядного капіталістичного суспільства та слабкої буржуазії 20-х років і німецького досвіду 30-х років як вираження граничної кризи капіталізму. Тож маємо два практично несумісні підходи. Ґрамшіанська ж теорія пропонує підхід, що об’єднує як італійський, так і німецький випадки: тут важливим є не стільки загальне явище відсталості культурних традицій та авторитаризм як такий, скільки питання гегемонії. В обох випадках панівні класи не змогли адекватно впоратись зі швидкою соціальною мобілізацією. Причини дуже різні: в Італії це були регіоналізм та внутрішня фрагментація панівного класу, в Німеччині ж — велетенська напруга між економікою швидкого розвитку та доволі відсталою і хиткою політичною структурою. Я думаю, що запропонований Ґрамші підхід кращий за будь-які економічні пояснення. Кажучи це, я не хотів би применшувати важливість світової економічної кризи 1930-х, але ж першу хвилю фашизму 1920-х років так не поясниш.

    Далі