Конференція «В пошуках Європи»

28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки.

Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів.

Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив! Програма складатиметься з 4 тематичних секцій, які транслюватимуться на нашій сторінці у Facebook.

Детальніше про події конференції:

(Роз)формування Європи: кордони, переселення, громадянство

15 листопада 14:00 (за київським часом)

Попри те що Європу часто описують як простір інтеграції, мобільності, прав людини та демократії, вона водночас формується і практиками виключення, прикордонними режимами та поглибленням нерівностей.

На першій панельній дискусії конференції «В пошукає Європи» ми досліджуватимемо закладену в самій основі європейського проєкту напругу — між інклюзивністю та практиками виключення. Тож дискусія зосередиться на питаннях громадянства, кордонів і мобільності.

Звертаючись до східного кордону Європи, ми пропонуємо розглянути «Півдні і Сходи» як метод, що допомагає побачити розмаїті та нерівномірні процеси європеїзації.

І зрештою ми порушимо питання: чи зможе Європа стати простором транснаціональної солідарності, чи так і відтворюватиме структури нерівності та експлуатації, сформовані її колоніальним й імперським минулим?

Спікер/-ки:

• Дарія Кривоніс, постдокторська дослідниця в Гельсінському університеті.

• Еліза Паскуччі, старша дослідниця в Університеті Тампере.

• Олександра Тарханова, наукова працівниця в Санкт-Галленському університеті.

• Етьєн Балібар, професор-емерит Університету Париж-Нантер.

Модераторка: Дарʼя Сабурова, постдокторська дослідниця в Центральноєвропейському університеті.

Посилання на реєстрацію

Довкілля та переважний суспільний інтерес

15 листопада, 17:00 (за київським часом)

Законодавство ЄС та України визнає збереження довкілля суспільним інтересом і надає йому широкий правовий захист. Продовжуючи шлях країни-кандидатки до ЄС, Україна впроваджує екологічні та енергетичні реформи у прискореному темпі — навіть під час війни. 

Ці процеси порушують низку дискусійних питань на перетині євроінтеграції, безпеки «тут і зараз» та протидії кліматичній кризі:

- Що робити, якщо збереження довкілля суперечить іншим суспільним інтересам?

- Чи виправдовує продовольча безпека інтенсивне використання пестицидів? 

- Чи варто забудовувати гірські хребти вітряками задля енергетичної незалежності? 

- Де і як провести межу між правом на здорове довкілля, кліматичною справедливістю та іншими суспільними інтересами у надзвичайний час війни?  

- І зрештою — чи ці інтереси завжди мають суперечити одне одному?

Спікер/-ки:

• Віктор Гавриленко, завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова», директор заповідника у 1990–2021 роках, заслужений природоохоронець України.

• Сергій Гриньов, віцепрезидент Спілки пасічників України, військовослужбовець.

• Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля.

• Юрій Задорожній, фахівець з оцінки впливу на довкілля громадської організації «Екоклуб».

• Олена Кравченко, виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Модераторка події: Ольга Бойко, фасилітаторка. З 2019 по 2025 координувала міжнародну мережу Climate Action Network EECCA, 4 роки працювала у Раді Української кліматичної мережі, авторка статей про деколонізацію та кліматичну справедливість, учасниця партисипативного Фонду Далан.

Посилання на реєстрацію

Прямо у прірву: підйом авторитаризму і надія на демократію

16 листопада 14:00 (за київським часом)

Криза універсалістських і демократичних цінностей, інституцій та емансипативних рухів триває вже не одне десятиліття. Зростання економічної нерівності, демонтаж соціальної держави та кліматична катастрофа роблять вразливими дедалі більше людей і створюють ґрунт для авторитарного реваншу.

Війна Росії проти України стала каталізатором цих процесів. Вона оголила не лише крихкість системи безпеки, а й глибину політичної та ціннісної кризи, у якій опинився світ. На тлі цієї ситуації дедалі активніше в боротьбу за переписування правил світової політики вступають сили, що поєднують авторитаризм, неоліберальну економіку та культурний консерватизм — від Путіна, Трампа й Моді до «Альтернативи для Німеччини», «Національного об’єднання» та інших правопопулістських рухів.

На третій панелі конференції ми обговоримо, як трансформуються демократичні інституції в умовах глобальної нестабільності, які виклики постають перед емансипативними рухами та чи може оновлене розуміння європейського Просвітництва стати основою для нового прогресивного проєкту.

Спікер/-ки: 

• Ілля Матвєєв, політичний теоретик, дослідник авторитарного неолібералізму.

• Ален Ліпєц, економіст, колишній керівник з досліджень у Національному центрі наукових досліджень (Франція), ексдепутат Європейського парламенту від Партії зелених.

• Валентина, аналітикиня.

• Ольга Лушанкіна, соціологиня, активістка Ukrainische Linke Initiative, досліджує правий радикалізм, міграцію і гендер. 

Модератор: Денис Горбач, дослідник у Лундському університеті.

Посилання на реєстрацію

Дилема демократії: партисипація та/або процедура

16 листопада, 17:00 (за київським часом)

Що таке справжня демократія — набір формальних процедур чи жива участь людей у спільних рішеннях? 

У моменти політичних, соціальних і економічних криз демократія виходить за межі парламентів. Вона проявляється на вулицях, у протестах, на робочих місцях, у щоденній боротьбі за гідність і права. Але що означає бути залученим до політичного й соціального життя у відносно спокійні часи? 

На фінальній панельній дискусії конференції ми обговоримо:

- яку роль відіграє партисипація у побудові соціально орієнтованого суспільства;

- чи можлива демократія без участі громадян;

- і чи може партисипативна демократія стати відповіддю на правий поворот, який переживає сьогодні Європа та світ.

Спікер/-ки:

• Джиджі Рожеро, дослідник, теоретик автономізму (Італія).

•  Ірина Карамаркович, соціологиня, активістка (Австрія).

• Олександр Кисельов, дослідник міграції та публіцист (Швеція).

Модераторка: Марія Соколова, дослідниця Центру соціології права та кримінології, редакторка журналу «Спільне».

Посилання на реєстрацію

***

Усі панельні дискусії відбуватимуться онлайн на нашій сторінці у Facebook. 

Усі, хто попередньо зареєструвалися на події, отримають доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами. 

Посилання на реєстрацію і деталі по кожній панелі будуть опубліковані у Facebook-подіях.