• БОРОТЬБА ЗА КРЕАТИВНІСТЬ. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БОРОТЬБА

    БОРОТЬБА ЗА КРЕАТИВНІСТЬ. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БОРОТЬБА

    • Слайдер
    • 01/02/2013
    Я розгляну питання креативності як питання боротьби, і не лише в Амстердамі. Всі цитати, якщо окремо не зазначено іншого, походять із цього проекту. Отже, я хочу зосередитися на двох рушійних силах креативного міста: (а) ролі міських соціальних рухів (тобто активістів-сквотерів) та загрозі кооптації неоліберальною міською політикою, яка поступово втілюється в життя; (б) ролі ринку нерухомості та тимчасового житла, так званих «антисквотерських угод», які витісняють сквотерів та заміняють цю практику малобюджетними програмами, що не надають жодних житлових прав. Далі
  • П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    • Слайдер
    • 10/12/2012

    Питання не у захисті мене самого, моєї особистості, моєї приватності, а у захисті автономії мого дискурсу та відкриттів – якщо їх можна так назвати – відносно випадку поодинокої особи, якою я є. Це не означає, що я – конкретний індивід П’єр Бурдьє – можу уникнути об’єктивації: мене можна об’єктивувати як і будь-кого іншого і як будь-хто інший я маю смаки та уподобання, які відповідають моєму статусу та соціальному простору. Мене можна соціально класифікувати і я знаю, яку позицію займаю у соціальній класифікації. Маючи розуміння моїх праць, можна з легкістю встановити низку речей про мене зі знання цієї позиції та того, що я пишу. Я дав чимало інструментів, необхідних, аби це здійснити; решту залиште мені…

    Далі
  • Революційна притча про рівність людей

    Революційна притча про рівність людей

    • Слайдер
    • 26/11/2012

    Біографи визначного українського поета Тараса Шевченка розповідають цікаву історію про його революційну пропаганду у середовищі українського селянства в 1845 р. Шевченко хотів показати силу звичайних людей кріпакам, які зібралися у сільській хатині. Він поставив на стіл пшеничне зернятко і спитав своїх слухачів: «Що воно означає?» Оскільки ніхто не міг відповісти, він пояснив, що зернина означала царя. Додавши ще кілька зернин, він зазначив, що ті символізували губернаторів та інших чиновників, військових офіцерів, поміщиків і дворян. Нарешті, він дістав з кишені повну пригоршню зерна і насипав її до тих, що вже лежали на столі, зі словами: «Дивіться, а це – ми! Ану шукайте, де тепер тут цар, губернатор чи поміщик?»

    Далі
  • «ТРОН»: ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЯК ПРОСТІР ІДЕОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ

    «ТРОН»: ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ЯК ПРОСТІР ІДЕОЛОГІЧНОЇ БОРОТЬБИ

    • Слайдер
    • 19/10/2012
    Демонструючи утопічність ідеального світу, в якому реалізовано максиму братерства, рівності та солідарності, «Трон: Спадок» кардинально змінює свою емансипативну траєкторію. І річ тут навіть не в нав’язлививому мерехтінні на екрані відомих брендів, таких як «Nokia» чи «Ducati». Набагато гірше те, що cубверсивність фільму виявляється фіктивною, адже весь його антикапіталістичний пафос з часом випаровується, оголюючи затерту до дірок фобію – страх комп'ютера, засобів комунікації і сучасних технологій взагалі, яким інфіковані як класичні консерватори, так і ліві ліберали. Далі
  • НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ

    НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ

    • Права людини
    • 17/08/2012
    Починаючи з січня 2011 року за сприяння профспілкових активістів, дослідників, журналістів, митців і усіх зацікавлених в рамках дослідницького проекту і формування архіву “Праця і робітничий рух в Україні. Архів і дослідження” збираються і аналізуються матеріали, що стосуються становища робітничого класу, змін, що відбулися у класовій структурі, а також форм класової експлуатації після розпаду СРСР. Окрім формально зайнятих робітників у традиційних секторах економіки (індустріального пролетаріату) ми звертаємося також до таких категорій робітників як: трудові мігранти, неформально зайняті вуличні торговці у кіосках, базарах, блошиних ринках, переходах, робітники мереж супермаркетів та закладів громадського харчування, будівельники, нестабільно зайняті офісні працівники нижчих ланок (т.зв. “офісний планктон”, що влкючає зокрема і “гручку” чи “нестандартну” зайнятість, стажування тощо), працівники у сфері освіти, охорони здоров’я (“бюджетники”), фрілансери у сферах науки і культури, працівники громадського транспорту, небезпечна і/або нелегальна робота. Далі
  • РЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

    РЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ

    • Слайдер
    • 25/07/2012
    В сучасній східноєвропейській урбаністиці як на державному, так і на громадському рівнях почав панувати дискурс ревіталізації, накинутий згори Євросоюзом в т.ч. в контексті проведення Євро-2012. Про яку політичність свідчить сьогодні риторика ревіталізації чи регенерації міського простору? Який ідеологічний комплекс спонукає говорити в такому словнику? «Ревіталізація» є свого роду намаганням оживити мертвого, це десоціалізація, капіталізація і корпоративізація міського простору, урбаністичний менеджмент, спрямований проти альтернативної соціальної культури. Долаємо кордони – культурні, релігійні, етнічні – які завгодно, тільки не економічні. Далі