• «МАЙДАН», КОТОРОГО ВЫ НЕ ВИДЕЛИ

    «МАЙДАН», КОТОРОГО ВЫ НЕ ВИДЕЛИ

    • Соціальний протест
    • 11/08/2014

    Далі
  • СКАЗ ПРО ІВАНА / СКАЗ ПРО ИВАНА

    СКАЗ ПРО ІВАНА / СКАЗ ПРО ИВАНА

    • Слайдер
    • 21/06/2014

    Публікуємо комікс Анастасії Рожкової, який показує, що насправді у солдатів сторін, які зараз воюють між собою в Україні, спільний ворог і спільні проблеми — а воювати між собою їм ні за що. Публикуем комикс Анастасии Рожковой, который показывает, что на самом деле у солдатов сторон, которые сейчас воюют между собой в Украине, общий враг и общие проблемы — а воевать между собой им не за что.

    Далі
  • РУСИФІКАЦІЯ ЧОРНОБИЛЯ В БІЛОРУСЬКОМУ, УКРАЇНСЬКОМУ ТА РОСІЙСЬКОМУ КІНО

    РУСИФІКАЦІЯ ЧОРНОБИЛЯ В БІЛОРУСЬКОМУ, УКРАЇНСЬКОМУ ТА РОСІЙСЬКОМУ КІНО

    • Слайдер
    • 26/04/2014
    Слово «русифікація» сьогодні зустрінеш не часто, хоча сама проблема нікуди не зникла. Найбільш чітко в сучасній лівій думці її сформулював Захар Попович у статті «Український капіталізм і русифікація» (2008), приходячи до висновку, що за капіталізму українська культура продовжує зазнавати русифікаторського тиску. Ця тенденція проявляється й щодо екранного Чорнобиля, який — незалежно від того, звідки він: з Білорусі, України чи Росії — артикулюється з російською ідентичністю. Якщо ставити питання ширше, то це процес націоналізації культурної травми за обставин, у яких російська версія домінує над іншими — білоруською й українською. Це те, що є спільним для всіх національних варіантів. Далі
  • ЩЕ ОДНА ЦЕГЛИНА У СТІНІ (розділ 6)

    ЩЕ ОДНА ЦЕГЛИНА У СТІНІ (розділ 6)

    • Мистецтво
    • 24/04/2014

    Далі
  • ПРО ДЕЯКІ ФУНКЦІЇ ЛІТЕРАТУРИ

    ПРО ДЕЯКІ ФУНКЦІЇ ЛІТЕРАТУРИ

    • Слайдер
    • 06/01/2014
    Свого часу ходила одна байка (і якщо це вигадка, то дуже показова). Якось Сталін запитав: «Папа Римський? А скільки в нього дивізій?» Історія підтверджує, що апарат – річ дуже важлива, але не вирішальна. Бувають такі нематеріальні сили, що важать більше за будь-що, хоч у термінах ваги їх не виміряєш. Нас оточують нематеріальні сили. І не тільки духовні цінності (релігійні вчення). Це і квадратний корінь, формула якого здолала століття, й ті ж декрети Сталіна та Папи... До таких сил я зараховую літературну традицію, тобто таку сукупність текстів, яку людство створило безкорисливо (на відміну від корпусу законів, наукових формул, стенографій доповідей або розкладу руху потягів), радше gratia sui, з чистої любові до них самих. Те, що читаєш для задоволення, для духовного зросту, поглиблення знань, ба навіть задля розваги, коли ніхто нас не приневолює цим займатись (виняток – навчальні заняття). Звісно, літературні об’єкти тільки наполовину нематеріальні, адже натурально виготовлені з паперу. Проте свого часу традиція передавалась лише усно, література втілювалася в голосі або викарбовувалась на камені; а сьогодні ми дискутуємо про майбутнє електронних книжок (e-books), які дозволяють нам читати афоризми життєвої мудрості чи «Дон Кіхота» на екрані з рідких кристалів. Відразу хочу застерегти, що я не збираюсь розводитися про vexata questio електронної книжки. Я належу до любителів читання романів та поезій на папері, якому властива зерниста фактура рогоподібних сторінок, але й здогадуюсь про покоління hackers, які, за життя не прочитавши жодної книги, завдяки електронним книгам сьогодні вперше пізнали та поцінували «Дон Кіхота». Як же виграв їх дух і програв зір! Якщо прийдешні покоління спроможуться налаштувати гарні стосунки (психологічні та фізичні) з e-books, сила «Дон Кіхота» нікуди не подінеться. Чому ж служить така нематеріальна сила, як література? Досить відповісти, як я, що діє вона gratua sui, а отже, нічому й не служить. Однак таке анемічне ставлення до літератури ризикує звести її до джоґґингу чи до розгадування кросвордів, хоч ті чимось теж корисні – для здоров’я тіла чи збагачення словникового запасу. Я ж говоритиму сьогодні про деякі функції, які набуває література щодо нашого особистого та суспільного життя. Далі
  • ЩЕ ОДНА ЦЕГЛИНА У СТІНІ (розділ 5)

    ЩЕ ОДНА ЦЕГЛИНА У СТІНІ (розділ 5)

    • Мистецтво
    • 19/12/2013

    Далі