НАДЛИШКОВІ ПАТРІОТИ

  • 08 червня 2015
  • 1504
НАДЛИШКОВІ ПАТРІОТИ

Вже пройшов майже місяць від того моменту, як затримали нападників на АЗС в Києві. До організаторів злочину слідство зараховує і славнозвісну Віту Заверуху. Свого часу українські ЗМІ називали її «Солдатом Джейн». «Тонкими женскими пальцами ловко заряжает магазин автомата. Воюет за Украину», ― писали вони. Але вже через тиждень після затримання Заверухи&Ко про неї забули. В чому ж причина такої амнезії? Може, в її попередніх нападах на органи держвлади? Ні, це ж боротьба зі «зрадниками». Та й українські ЗМІ не дуже це висвітлювали. Може, журналісти обурилися обстрілом Вітою з гранатомету українського ж села Широкине? Але ж її пояснення наче всіх задовольнило ― в селі мирних жителів нема, а от російський генерал якраз таки був. Чому ж ЗМІ мовчать? Он про іншу «айдарівку» Надію Савченко згадують чи не щодня. А про Заверуху, яка, до речі, запевняє, що її б’ють, мовчать? Або ж кажуть про побої у негативному для Заверухи світлі: «сообщница подозреваемых в расстреле милиционеров»? І це ті ж самі ЗМІ, що ще минулого вересня із захопленням розповідали про неї. В чому причина таких змін у ставленні?

Мені здається, я знаю в чому. BIG FAT SWASTIKA ― ВЕЛИКА ЖИРНА СВАСТИКА. Про це із жахом розповідає сам міністр внутрішніх справ Арсен Аваков: «Это потолочек спальни 19-летней девочки из Винницы. Нормально?», ― каже міністр журналісту, показуючи фото червоної стелі спальні Заверухи з великою свастикою в центрі. Стривайте, це що, виходить, Аваков засуджує свастику? Тут мали б «напрячься» хлопці за батальйону «Азов», для яких свастика та й інша нацистська символіка рідніша за український герб: настільки часто вони її використовують. «Чорне сонце», перегорнутий «вовчий гак» ― «Ідея Nації» ― це все «Азов». Про «зіги» навіть згадувати не варто. Їх бійці кидають навіть у міністерстві. 

1

Ліворуч ― правильна, гідна свастика, праворуч ― екстремізм!

Але Аваков, описуючи жахливість «группи Заверухи», вочевидь, вчасно схаменувся. «Эти подростки стреляли, не понимая, в кого они стреляют. В этой машине могли быть добровольцы, например, те же Азовцы», ― розказав він про можливі наслідки. Міністровий поділ на міліціонерів першої категорії («азовці», «добровольці») та тих, на кого, мабуть, можна полювати патріотам, бентежить. Виходить, є якийсь стандарт свастики? ДСтУ 14:88 «Правильна свастика ― трипільській символ арійського походження, використовувався австрійським пейзажистом та євроінтегратором Гітлером-визволителем під час боротьби із червоною Ордою. Розміри ― див. додаток. Все, що перевищує ці розміри, ― неправильна свастика, використовувалася союзником Сталіна диктатором Гітлером, якого перемогла Україна за допомоги США, Англії, Франції та епізодичної участі тоталітарного СРСР».

Лицемірна і, насправді, шизофренічна українська дійсність. Плакати на Майдані прославляють Заверуху як героїню, в той час як вона сидить у СІЗО, а міністр, в підпорядкуванні якого бійці-наці, засуджує свастику.

Цікаво, що спочатку на групу Заверухи хотіли повісити ледь не вбивство Бузини. Але після бурхливої суспільної реакції від цього відмовилися. Та ця реакція тривала недовго. Зараз, повторюсь, українські ЗМІ намагаються цю тему не зачіпати. Бо якщо слідчі праві, виявиться, що українські журналісти героїзували і цим підбурювали до подальших дій в такому руслі тих, хто потенційно небезпечний для суспільства. Якщо ж слідчі неправі, ще гірше для українських ЗМІ ― доведеться визнати не тільки факт фальсифікації справи для звітності (якраз після вбивства Олеся Бузини МВС слід було показати, що воно як-не-як контролює ситуацію і здатне боротися з «вільними радикалами»), а й наявність квазіфеодальних відносин між силовиками та політиками.

Добровольці двох сортів або правила українського васалітету

Слова Авакова про добровольців яскраво засвідчили, що навіть сам міністр поділяє міліцію на два сорти. Перший ― добровольців, та другий ― всіх інших. Цікаво, що ідейні товариші Заверухи виправдовувались використовуючи цей поділ: начебто «молоді патріоти» вбили не абикого, а «беркутівців», які влаштували звіряче побиття Автомайдану в Кріпосному провулку. «Скажіть, а чому участь в АТО (або просто посвідчення УБД) звільняє від люстрації та відповідальності за злочини перед Майданом (якщо ти міліціонер або чиновник), але не звільняє від відповідальності за самосуди над міліціонерами і московськими агентами (якщо ти доброволець)», ― підсумував ситуацію доброволець, колишній боєць Нацгвардії, а нині ― спецбатальйону ВСУ Дмитро Резніченко.

Людоїдське, але влучне запитання, особливо, якщо розглянути долю ще одного, як і Заверуха, вихідця з «Айдару», колишнього керманича цього батальйону Сергія Мельничука. Слід зазначити, що погана слава переслідує «Айдар» чи не з літа минулого року. Вже тоді потроху почала з’являтися інформація про тортури, здирництво, мародерство, зґвалтування та навіть вбивства, які чинив цей підрозділ. Вал подібної інформації наростав. До обвинувачів «Айдару» приєднався й одіозний губернатор Луганщини Геннадій Москаль. Писалися навіть статті. Однак центральні телеканали мовчали. Коли «айдарівці» розкололися на два батальйони та з’ясовували під Генштабом, хто з них істинний, а хто ― самозванець, коли «захищали» голову «Укрспирту», ЗМІ, які висвітлювали ці події, не поспішали розповідати про злочини батальйону. Аж раптом колишній комбат Мельничук вирішив полишити фракцію Олега Ляшка і перейти до депутатського об’єднання Ігоря Єремєєва. Ляшко прозрів і почав розповідати про те, яку злочинну зміюку пригрів у себе на грудях. А Рада, з подачі Генпрокуратури, швиденько замислилася над зняттям з Мельничука депутатської недоторканості. Годі й казати про те, що «злочини Мельничука» почали обговорюватися в ЗМІ. 

2

Ліворуч ― герой, рятівник України від «терористів». Праворуч ― лиха людина, ледь не військовий злочинець, за яким тюрма плаче.

Колишній керманич «Айдару» припустився типової помилки тих, хто незнайомий із епохою раннього феодалізму. Він змінив сильного сюзерена на слабшого. Ляшко, якого пов’язують із Сергієм Льовочкіним, і сам має доволі потужний політичний капітал ― як не як є третім за результатами виборів президента України 2014 року. Через Львочкіна з його непоганими стосунками з США він має і зовнішньополітичний «дах». В той час як Єремєєв ― олігарх, який бореться за виживання з більшими хижаками, маючи в політичному бекграунді голосування за сумнозвісні «закони 16 січня». Фактично, Мельничук із добровольців першого сорту добровільно стрибнув у добровольці другого сорту, які ще нижче за статусом, ніж силовики, що служили ще за часів президентства Віктора Януковича.

Ба більше, зараз ті ж невлаштовані українські націоналісти, які не хочуть входити до складу силових структур і ставати пліч-о-пліч з тими, хто їх переслідував, спостерігають неприємну для них картину: зрощення колишніх добровольчих об’єднань українських ультраправих та інших майданівців з тими, хто проти них боровся. «Самое страшное детище нашей революции ― это формирование милиции как отдельной нации. Они объединяются с некоторыми батальонами. Я сам видел, как около днепровского РОВД грузились в БОГДАН люди в форме милицейского спецназа и какой-то капитан кричал: “Батальонные все погрузились?”. То есть в форме сотрудников милиции были “батальонники”», ― передає слова «радикала» Марка Греся українська націоналістка Тетяна Близнюк.

Колишні борці з системою стали одними з найбільш свідомих захисників цієї ж системи. Ті, хто жбурляв «Молотова» у «Беркут», сам став новим «Беркутом». А тих, хто ще не знайшов собі місця у сучасній українській реальності, чекає ще не одна «прикра несподіванка». Поки що вони звинувачують у таких змінах «обивателя». Але насправді це не «обиватель» володіє медіа, які не показують акції на підтримку Заверухи. І не «обиватель» зараз кує зброю, яка рано чи пізно знищить непокірних новій олігархічній владі добровольців-націоналістів.

«Капюшони» для націоналістів

Небагато репортажів американських ЗМІ про Україну радо підхоплюються російськими медіа. Але цей репортаж The New York Times про складнощі навчання нацгвардійців американськими десантниками облетів чи не всі російські ЗМІ та викликав бурхливе обговорення в соціальних мережах. Але, судячи з коментарів, лише одиниці користувачів замислилися над тим, чому це десантна бригада армії США тренує саме Національну гвардію? До того ж новачків (із досвідченими «Азовом», «Омегою» та «Ягуаром» ― теж, до речі, підрозділами МВС ― вони проведуть лише спільні навчання на Яворівському полігоні). Крім того, що в США є своя Нацгвардія, чи не розумніше було б тренувати українських десантників з досвідом служби в АТО? Майстер-клас засновника школи бойових мистецтв зазвичай відвідують старші учні, чорні пояси ― так, по-перше, не витрачається час на пояснення речей, очевидних для людей з відмінним знанням базової техніки, по-друге, показуються нюанси, які молодші пояси ще не в змозі навіть виконати. І так скрізь. На TED ефективніше відправити досвідченого працівника, а не новачка. Професор буде вести спецсемінар для тих, хто навчається або робить дослідження за профілем, а не для школярів. А тут ― у справі захисту держави ― така злочинна недбалість.

У чому ж причина? Може, американці вчать нацгвардійців тому, що не стільки знадобиться армії? І дійсно. В Іраку 173 повітряно-десантна бригада армії США боролася не тільки з військами Саддама Хусейна та повстанцями, на основі яких згодом постане ІДІЛ. Одна з операцій цієї бригади в Іраку навіть заслужила окремої статі у Вікіпедії та стала причиною охолодження відносин між США та Туреччиною. Йдеться про «Hood event». Якщо коротко, то американські військові роззброїли та полонили добре навчений турецький спецназ, який мав вбити одного з курдських лідерів. В британській пресі турецькі вояки називаються commandos. Точної назви турецького підрозділу, бійців якого полонили, майже не знайти. Судячи з фото, це учасники так званих black ops за американською класифікацією ― операцій, сумнівних з точки зору міжнародного права, а також загальнолюдської етики.

3

Вчора ― Ірак, завтра ― Україна?

До чого тут Україна? А де ще в Європі є цілі спецпідрозділи, які мають бойовий досвід, зброю і, водночас, майже не контролюються владою, і проти яких рано чи пізно доведеться застосовувати силу? Тут можна згадати і перманентні скандали в ДУК «Правого сектору», і розкол в батальйоні ОУН, і багато інших націоналістичних формувань. Судячи з усього, українська влада та американські союзники починають працювати над вирішенням проблеми ще до того, як вона остаточно актуалізувалася. Тим більше, від знайомих і в армії, і серед волонтерів доводиться чути про проблеми з неконтрольваністю добровольців та про участь деяких із цих підрозділів у темному бізнесі: «кришуванні» поставок вугілля та спирту із зони, контрольованої ДНР та ЛНР, та зборі «мита» з товарів, що постачаються до цих територій.

У будь-якому разі, ідейні, озброєні люди з бойовим досвідом, які, водночас, не підпорядковуються владі, ба більше ― вважають її своїм ворогом ― це найстрашніша для цієї влади загроза. Відтак вона, влада, буде максимально убезпечувати себе. Може, саме це і є причиною того, що найкраща зброя постачається не до підрозділів на передовій, а до Нацгвардії у другій-третій лініях оборони, на що скаржилися військові зимою. А тих добровольців, які повернуться до мирного життя, а потім захочуть взяти участь в акціях протесту, будуть радо бити колишні соратники, які за ці місяці вже остаточно освоїлися в системі силових структур України. Ну а кількість місць в МВС та СБУ обмежена. Отож «надлишковим патріотам» доведеться ставати «обивателями». А за ваші «подвиги на славу нації та Батьківщини» президент, може, дасть вам якусь медаль. Тільки на пільги не радив би розраховувати ― навіть якщо ви станете «лицарем Небесної сотні». А про «Третій Майдан» і не мрійте. В міліції, СБУ та Нацгвардії знайдуться кадри, які завадять вам це зробити. І коли з-під шолому міліціонера, який битиме вас кийком на акції протесту, ви побачите знайоме обличчя побратима з майданівських барикад, не дивуйтесь і не кажіть, що вас не про це попереджали. Важко жити у феодальному суспільстві тому, хто не знайшов сильного сюзерена. Та й народні бунти там зазвичай жорстко придушуються. Але чи не ви прагнули повернутися до Традиції?

 

У статті використанні зображення vk.com, hromadske.tv, bbc.co.uk, nytimes.com, wikipedia.org

 

Наступний номер

Наші видання

Блоги

Facebook

Наші партнери