«Будь як Ніна»: як під час пандемії та медреформи зародився рух медсестер

  • 03 грудня 2020
  • 4161
«Будь як Ніна»: як під час пандемії та медреформи зародився рух медсестер

Олена Ткаліч

Частка валового внутрішнього продукту, що припадає на систему охорони здоров’я України, коливається в межах 2–3%. Це суперечить і вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я, і українському законодавству, яке зобов'язує виділяти на цю сферу щонайменше 5% від ВВП. На жаль, за останні десятиліття таке недофінансування перетворилось на норму. Для пацієнтів це означає фактично платну медицину, а для більшості персоналу — мізерні зарплати та працю в неналежних умовах.

Ситуацію загострила медична реформа. В ході її реалізації не тільки не відбулось очікуваного збільшення фінансування галузі, а навіть скоротилась мережа та кількість медиків. При цьому майже одночасно зі скороченнями почалась пандемія. На цьому тлі зародилось зовсім нове для України явище — низовий рух медсестер «Будь як Ніна».
 

Розкажемо далі про сам рух, умови, у яких він зароджувався, і про те, чому медреформа поки що не вирішує проблем з охороною здоров’я в Україні.

 

Фото: Соцпортал

 

У лідерах з кінця. Скільки заробляють українські медики 

Середня зарплатня медиків після відрахувань у серпні 2020 року складала 6800 грн. Менше отримують лише у сфері громадського харчування і розміщення. 

Спостерігається в оплаті праці медиків і гендерний розрив: чоловіки отримують приблизно на 800 гривень більше. І це при тому, що жінок в українській медицині 82%  порівняно із загальносвітовим показником у 70%. Причина цього класична: жінки частіше вимушені погоджуватись на гірше оплачувану працю. Так, із середнього та молодшого персоналу — 146 тисяч медсестер та 5 тисяч медбратів (3%).

 

"Середній розмір зарплат, незважаючи на обіцяні доплати за COVID-19, залишився майже незмінним порівняно з 2019-м — ті ж 6800 після відрахувань."

 

Щоправда, перший етап медреформи збільшив зарплати окремих терапевтів та педіатрів до 16–18 тисяч гривень до відрахувань. Однак серед загальної кількості лікарів їх лише п’ята частина — 24 тисячі зі 120. Виплати решти спеціалістів залишились незмінними, а у середнього та молодшого медперсоналу вони іноді не досягають навіть встановленого законодавством мінімуму. Це наслідок того, що їхні зарплатні як бюджетників залежать від тарифної сітки, прив’язаної до прожиткового мінімуму. Цей показник з 2014 року фактично не індексується, залишаючись удвічі меншим за мінімальну зарплатню, і складає на сьогодні 2118 грн. 

Також примітно, що середній розмір зарплат, незважаючи на обіцяні доплати за COVID-19, залишився майже незмінним порівняно з 2019-м — ті ж 6800 після відрахувань. При тому що цього року через медреформу попередження про скорочення отримали 50 тисяч медиків, а 43 тисячі станом на серпень уже звільнились. Тож можна припустити, що зарплатний фонд у медицині значно урізали. Ба більше, це вилилось у зарплатний борг перед медиками в більш як 55 мільйонів гривень. 

 

Посеред пандемії: без зарплат, доплат, роботи, а іноді й життя

Така бюджетна політика прямо погіршує становище медиків та сприяє порушенню їхніх прав, які доводиться захищати в суді. 

Так, у місті Мегерів під Львовом тамтешній лікарні урізали фінансування, і адміністрація прийняла рішення про масові скорочення. Серед декількох десятків звільнених була й медсестра Наталія Юренкова, яка є одинокою матір’ю. Жінка прийняла рішення оскаржити незаконне рішення в суді, оскільки звільняти жінок, які самостійно виховують неповнолітніх дітей, забороняється. Вона виграла справу, поновилась на роботі та отримала компенсацію за декілька місяців вимушеного прогулу. Однак через тиск адміністрації Наталія звільнилась та невдовзі потрапила до лікарні з інфарктом. Наразі жінка потребує дорогої операції. 

 

 

Зі скороченнями персоналу, затримками та різким зниженням зарплат зіткнулись й інші медзаклади країни. Найбільше процес прискорився на початку квітня, що співпало з початком пандемії. На фоні обіцянок влади про доплати в 300% медики демонстрували в соцмережах платіжки зі смішними сумами. Особливо відчутними урізання стали для психіатричної  та протитуберкульозної служб. Їх реформування полягає у переведенні частини пацієнтів на амбулаторне лікування до терапевтів. Тож стаціонари ліквідують, а персонал скорочують. У низці випадків це спричинило протести: на акції виходили співробітники київської клініки «Психіатрія» (найбільшої психіатричної лікарні Києва) та Житомирської обласної психіатричної лікарні № 2. А також медики харківської швидкої допомоги, Київської лікарні швидкої допомоги, київського Діагностичного центру. У Львові протестували стоматологи, медики «швидкої» і туберкульозного диспансеру. У місті Глухів Сумської області директор міської лікарні оголосив голодування. Голодування також оголосили в Дніпропетровському обласному реабілітаційному центрі. 

Через хронічне недофінансування Україна не була готова до пандемії. На початку карантину з’являлось багато звернень медиків щодо відсутності засобів захисту, їх низької якості, відсутності достатньої кількості справних апаратів штучної вентиляції легень тощо. Наприклад, у мережі поширювали відео медиків з Одеси, де вони розповідають про реальну кількість ШВЛ. Чи з Кривого Рогу, де медсестра показує, як деформують вуха маски, якими забезпечив медиків син мера Олександр Вілкул. 

 

 

Однак наразі ситуація в країні виглядає вже вкрай загрозливою. Так, в Одесі волонтери розповідають про «хроніки апокаліпсису» та масові відмови від госпіталізації в місцевих лікарнях. У Львові керівник одного із закладів заявив про необхідність пацієнтам самостійно купувати ліки, у Києві в соцмережах показують переповнені лікарні, у Чернівцях — те, як медсестри та дружина хворого змушені самі переносити його до реанімації. 

 

"Через хронічне недофінансування Україна не була готова до пандемії."

 

На цьому фоні особливо цинічно виглядають недотримання обіцянок щодо компенсацій та зарплат. Доплати за роботу з COVID-19 видають не всім і дуже вибірково. Доходить до абсурду: наприклад, лікарям «швидкої» в Білій Церкві необхідно самостійно шукати пацієнта, якого вони перевозили, та фотографувати його ПЛР-тест. «Підвищення» зарплат з вересня виявилось їх підтягуванням до нового значення мінімальної зарплати. Відповідні фото платіжок медики масово публікували в соцмережах. І основне — масова невиплата компенсацій медикам, що захворіли, та навіть сім’ям померлих. Найпоказовіший приклад — Іван Венжинович, який був обличчям кампанії боротьби з поширенням коронавірусу. Оскільки його тест, результат якого прийшов уже після смерті, був негативним, виплати сім’ї досі під питанням. На кінець жовтня лише 20 сімей померлих медиків із понад 140 отримали компенсацію. Дві виплати отримали рідні подружжя, у яких залишився 13-річний син. Чи отримає виплати сім’я медсестри з Одещини, яку через відсутність місць відмовлялися госпіталізувати до держклінік, через що її діти взяли великі кредити для оплати приватної лікарні, поки невідомо. У коментарях ЗМІ медики зазначають, що випадки зараження на робочому місці намагаються максимально замовчувати, оскільки відповідальність лягає на головного лікаря.

 

 

Як медики борються за свої права 

Ще наприкінці 2019 року через невдоволення майбутньою реформою виник рух «Будь як Ніна». Він почався з флешмобу після відео медсестри з Київщини Ніни Козловської, яка розповіла, що не хоче змінювати професію, але така зарплатня є неприйнятною. Медики з усієї України почали ділитися власними історіями під хештегом #БудьЯкНіна і формувати вимоги. До карантину відбулось декілька акцій, на яких вимагали підвищити зарплати медсестрам до 16 тисяч гривень, санітарам — до 10 тисяч гривень, а лікарям до 27 тисяч гривень. Незважаючи на випадки тиску з боку адміністрації та неможливість виходити на акції під час карантину, рух продовжує існувати. Основна координація та обмін інформацією між прихильницями руху відбувається у групі на Фейсбуці, яка нараховує з 60 тисяч підписників.  Його учасниці надсилають запити до відомств, намагаються надавати консультації щодо отримання належних виплат, шукають кваліфіковану юридичну допомогу. 15 жовтня рух офіційно оформився у ГО «Медичний рух “Будь як Ніна”». 

 

Акція протесту медсестер, грудень 2019 року. Фото: Сергій Мовчан, «Політична критика»

 

Також є приклад бойової профспілки Кривого Рогу. Минулого року в місті хотіли «оптимізувати» одну з найбільших лікарень № 8, звільнивши частину персоналу. Медики та місцеві мешканці виступили проти, і лікарню відстояли. На початку пандемії значну частину її відділень закрили, а персонал відправили на простій. У профспілці вважають, що об’єктивних причин для цього не було, оскільки епідеміологічна ситуація у місті довгий час залишалась стабільною. І припускають, що так адміністрація планувала завершити «оптимізацію». При цьому наражаючи на ризик місцевих мешканців: заклад, що обслуговує понад 200 тисяч дорослих та дітей, понад півроку не міг проводити планові хірургічні операції. Інформаційна кампанія і постійні звернення допомогли зрештою поновити роботу лікарні.

Криворізька профспілка медиків також наполягає на перегляді медреформи та збільшенні фінансування медицини. Виділяти на охорону здоров’я не менше 7% ВВП вимагає і рух «Будь як Ніна». Поступово під подібними гаслами об’єднується все більше медиків, готових до дій. 

І хоча публічно голова МОЗ Максим Степанов заявляє про збільшення зарплат уже найближчим часом, узгоджений у першому читанні бюджет на 2021 рік передбачає на 34 млрд грн менше, ніж озвучувалось у вересні. Тож медичному руху та профспілкам є за що боротись і на що впливати в розрахунках урядовців. 

Матеріал написаний в рамках проєкту «Хто потурбується?» за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург в Україні

 

Ріст захворюваності, корупція та самоуправство: як медреформа вплине на протитуберкульозну службу (Олена Ткаліч)

Реформируем без Супрун. Как по нам ударит второй этап медреформы (Дария Чернина)

Рабство у смартфоні: 5 сюрпризів трудової реформи (Віталій Дудін)

Залишити коментар

Підтримати Спільне

  •  

Наші видання

Блоги

Facebook

Хто потурбується? Недитячі проблеми дитсадків в Україні

  • Хто потурбується? Недитячі проблеми дитсадків в Україні

Наші партнери