• Універмаг як проект радянізації міського простору та споживання

    Універмаг як проект радянізації міського простору та споживання

    • Статті
    • 06/02/2019

    У радянському суспільстві впродовж кінця 1920-х та в 1930-х роках відбулася форсована індустріалізація, що активізувала урбанізаційні процеси. Досліджуючи специфіку останніх, науковці пропонують дивитися не лише на кількісні, але й на якісні зміни, викликані ними

    Далі
  • Советское жильё: история и перспективы

    Советское жильё: история и перспективы

    • Статті
    • 25/06/2018

    Жилье оказалось одним из самых ценных материальных наследий, оставленных постсоветским странам СССР. Советские дома — это львиная доля застройки больших и крупных городов.

    Далі
  • Олена Гапова: «Ми як гендерні дослідниці виявилися "по один бік" із глобальним капіталізмом, бо поняття гендеру прийшло на пострадянський простір разом із ним»

    Олена Гапова: «Ми як гендерні дослідниці виявилися "по один бік" із глобальним капіталізмом, бо поняття гендеру прийшло на пострадянський простір разом із ним»

    • Гендер
    • 01/04/2013

    У світовій академії важлива інтерсекційність (перетин різних видів нерівності). Крім того, дослідження сексуальності як категорії влади, насильства проти жінок — цю тему конструюють на Заході в категоріях соціального гноблення. У нас про насильство проти жінок, домашнє насильство теж почали говорити дуже багато, але проблема просто запозичена з чужого дискурсу і виходить лише на побутовий рівень. Тобто: бити жінок погано. А чоловіків що, бити добре? Насильство не проблематизовано як проблему соціального гноблення. Про проблеми, які, на мій погляд, важливо осмислити, я писала у статті «Класове питання пострадянського фемінізму або Про відволікання пригноблених від революційної боротьби». Вона була опублікована у 2007 році в журналі «Гендерні дослідження» як спроба рефлексії над власною дослідницькою позицією. У радянському марксизмі (а це була єдина дозволена теорія, яка пояснювала загалом усе) було «старе» поняття класу, взяте з класичного марксизму, воно не було переосмислене (зі зрозумілих причин) для опису ситуації другої половини 20-го століття, хоча на заході це вже було зроблено. І коли той радянський марксизм пішов, лакуну почали заповнювати іншими теоріями. Вони були принесені на пострадянський простір «одномоментно», вони не виросли з осмислення власної соціальної реальності, не народилися внаслідок якоїсь наукової послідовності. Вони просто були «взяті». І, як каже Сергій Ушакін, виникла логіка «інтелектуального шведського столу»: можна цією теорією користуватися, а можна іншою.

    Далі
  • Соціалізм у теперішньому часі, або Чому я оплакую смерть Уго Чавеса

    Соціалізм у теперішньому часі, або Чому я оплакую смерть Уго Чавеса

    • Слайдер
    • 11/03/2013

    Іноді, коли я чула про чергове «паломництво» Чавеса до Путіна або Ахмадінеджада, я мимоволі відчувала себе в шкурі венесуельської еліти: людей, яких тероризував їхній президент. Тоді я швидко нагадую собі дві надзвичайно прості істини.

    Далі