Економіка та влада в Радянському Союзі: 1917–1939
Сучасна криза світової економічної системи вкотре показала здатність економіки визначати людське повсякдення. Бюджетні дефіцити, державні програми жорсткої економії, занепокоєння ціновою стабільністю, стійке структурне безробіття — криза знову підтвердила головну роль економічного на глобальному і місцевому рівнях. Вона також воскресила дискусії про економіку: повернулася тривога через девальвацію, спекуляцію, націоналізацію й жорстку економію, а це занепокоєння вже […]
Комікс «ВОЛЯ: the Will»: нова міфологія Української революції 1917–1921 років
Вадим Ільїн Екранізація низки відомих коміксів в останні роки дала новий подих цьому жанру, за допомогою якого можна захопливо розповідати історію. Яскраві приклади — класичний комікс «Maus» Арта Шпігельмана, комікси Гі Муміно про Другу світову війну, графічний роман «Персеполіс» Маржан Сатрапі. Український графічний роман «Воля: The Will», присвячений сторіччю Української революції 1917–1921 років, дає можливість […]
Як французькі чоловіки ставали «мужніми»: рецензія на «Першу стать» Андре Роша
Книгу французького історика Андре Роша видавництво «Основи» перекладає за рік після перевидання класичної роботи Симони де Бовуар «Друга стать». І хоча сама назва — «Перша стать» — спокушає до порівнянь, це було б доволі грубою роботою: тексти дуже різні. Тоді як де Бовуар здебільшого змальовує сучасне їй становище жінок, використовуючи критичну лінзу екзистенціалістської філософії, Рош […]
Депрессивный сталинизм. Переосмысление Великого перелома
Передмова Дениса Пілаша Стаття «До аналізу Російської революції» (Zur Analyse der Russischen Revolution) була написана Романом Роздольським 1959 року, але друком вийшла посмертно, 1978 року, у збірці текстів, присвячених дискусіям щодо соціалізму. Вона писалась невдовзі після початку десталінізації та радянських успіхів у підкоренні космосу, але також і придушення радянськими військами повстання в Угорщині. Безпосередньо ж […]
Придушення історичних альтернатив: Німеччина 1918–1920
Передмова Тараса Білоуса «Історія не знає умовного способу» — фраза, яку чули, мабуть, усі. В історичному цеху ця думка також є панівною, і науковці воліють уникати слова «якби», щоб не бути звинуваченими в безпідставних спекуляціях. Втім, є й важливі винятки, маловідомі, на жаль, в Україні[1]. «Люди самі творять свою історію, але вони роблять це не […]
Логіка «чистої раси»: як нацисти вирішували «циганське питання»
Інтерв'ю з Михайлом Тяглим Вчора ввечері, 30 вересня, кияни разом зі свідками трагедії Голокосту пройшли вулицями Подолу в пам'ять трагедії масових розстрілів у Бабиному Яру. Тоді у вересні 1941 року за два дні вбили близько 34 тисяч євреїв. У роки війни тут вбивали ромів, караїмів, радянських військовополонених. «Без пам’яті немає майбутнього», — часто чуємо меморіальних заходах. Саме таку […]
Пережившие геноцид: интервью с Михаилом Тяглым
24 червня минув рік із дня загибелі 23-річного рома Давида Попа, вбитого під час нападу на ромське поселення у Львові. За два місяці до цього відбувся ромський погром у Києві. Тоді на поселення, розташоване на Лисій горі у Києві, напали праворадикали з організації «С14». Вони розігнали мешканців табору, а майно спалили. Тільки під тиском громадськості […]
Стефані Кунц: «Я хотіла подолати бачення родини як осередка пригноблення»
Стефані Кунц — американська історикиня, одна з найвідоміших у світі дослідниць історії сім'ї та шлюбу. В 1960—70 роках вона була учасницею рухів за громадянські права й проти війни у В’єтнамі. З 2001 року Стефані Кунц — директорка з досліджень і громадської освіти в Раді з проблем сучасних сімей — некомерційній, позапартійній організації дослідників сім'ї, що базується […]
Махновський експеримент: анархістський проект в умовах хаосу
Передмова Ярослава Ковальчука Текст канадського історика Шона Паттерсона розповідає про те, як у махновському русі поєдналися намагання втілити анархістський проект і вчинені махновцями злочини проти менонітських колоністів, які часто оминаються в українській і анархістській історіографіях. Меноніти — послідовники анабаптистського руху, що сповідують принципи ненасильства, пацифізму й мирного співжиття. На території сучасної України вони з’явилися в […]
«Створення “Капіталу” Маркса»: magnum opus Романа Роздольського
Ідея «Створення “Капіталу” Маркса» прийшла до Романа Роздольського 1948 року, вже після переїзду до Сполучених Штатів Америки. Тієї весни він завершив монографію, присвячену проблемі висловлювань Енгельса про «неісторичні» народи під час революції 1848–1849 років. Взагалі-то він бажав повернутися до студій з історії галицького селянства, але львівські, а частково й віденські архіви, на чиїх матеріалах ґрунтувалися […]
