Як змінити хід історії людства? (принаймні ту її частину, що вже відбулася)
Другого вересня, не доживши до шістдесятиліття, помер Девід Гребер, американський антрополог і анархіст, професор Лондонської школи економіки і, можливо, найвпливовіший лівий антрополог останніх двох десятиліть. Вирісши в нью-йоркській родині робітників-соціалістів, Гребер став анархістом та обрав академічну кар’єру. Він захистив дисертацію про магію, рабство та політику на Мадагаскарі під науковим керівництвом одного з засновників економічної антропології […]
Музей-меморіал «Тюрма на Лонцького». Приклад посткомуністичного заперечення Голокосту
Іван-Павло Химка Колишня львівська в’язниця, яка працювала десятиріччями і де серед інших утримувалися й політичні в’язні, тепер є Національним музеєм-меморіалом жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького»[1]. Ця будівля була зведена як казарми для жандармерії в 1889—1890 роках, коли Львів (також відомий як Lemberg та Lwów) ще був столицею коронної землі Галичина в складі Габсбурзької монархії[2]. […]
Фильм Джессики Гортер «Красная душа»: русский неосталинизм и страхи постсоветского человека
Александр Земленит В ноябре 2017 года вышел новый фильм режиссёра из Нидерландов Джессики Гортер «Красная душа» («De Rode Ziel») — картина о психологии русского сталинизма. Показы «Красной души» с успехом прошли на фестивалях в Европе и в России. Судя по отзывам голландской аудитории и киносообщества, для маленьких и далеких от советской проблематики Нидерландов этот фильм […]
Київський «Союз боротьби за визволення робітничого класу» та історія марксизму в Російській імперії
Вперше опубліковано в: Спільне, №11, 2017: Революція: історія та майбутнє Марксизм як інтелектуальна течія та політичний рух є явищем інтернаціональним. Та попри це, потрапляючи до різних національних контекстів, він набував місцевої специфіки, формувалися різні національні марксистські традиції, і згодом усе це ставало об’єктом інтересу дослідників[1]. Одне з важливих питань у цьому контексті — як досліджувати історію марксизму […]
Між полюсами політики та теорії: розвиток академічного марксизму з 1960-х років до сьогодення
В двухсотлетнюю годовщину своего рождения Фридрих Энгельс как самостоятельный мыслитель имеет самую плохую репутацию, по крайней мере в англоязычной академической среде. Несомненно, главная причина такого плачевного положения — политическая. Несмотря на глобальный экономический кризис последних лет и сопутствующий ему рост неравенства, которые только подтвердили общую критику капитализма Карла Маркса и Фридриха Энгельса, оптимистическая доктрина марксизма […]
Іван Бокий: «Соцпартія спробувала бути незалежною, але їй вказали на місце, позбавивши фінансування»
Не так і давно в політичному житті України існувала мода на «лівизну». Деякі ліві були такими лише на папері, інші — цілком щиро намагалися перезапустити лівий проект у країні, що пережила крах «реального соціалізму». Але фактом було те, що на зламі століть українське село поглинало мільйонні наклади «Сільських вістей» і голосувало за СПУ. Провладна партія […]
«Наши жовто-блакитные новые вехи существенно отличаются от трехцветных»: феномен «зміновіхівства» в українській політичній еміграції
Максим Мазипчук На роздоріжжях Жовтнева революція привела до кардинальних змін на території колишніх Російської та Австро-Угорської імперій. Під час громадянської війни, що стала наслідком розпаду «вотчини Романових», українці служили в різних арміях: Дієвій армії Української Народної Республіки, Робітничо-селянській Червоній армії, Добровольчій армії та інших білогвардійських формуваннях, військах гетьмана Скоропадського, різноманітних повстанських загонах (Божко 2000). Так […]
Как я отклонялся от линии партии
Георгий Дерлугьян Я понял, что снова натворил бед, когда ранней весной 1989 года научный руководитель моей диссертации в Академии наук СССР, выдающийся ученый-африканист с великолепным именем Аполлон Борисович Давидсон, ночью позвонил по телефону в холодную Москву и нежно спросил меня: «Дорогой Георгий Матвеевич (согласно манерам старой санкт-петербургской интеллигенции полагалось даже к студентам вежливо обращаться по имени […]
Роздуми над антикомунізмом
Крістіан Черчел Перемогу Клауса Йоганніса на нещодавніх президентських виборах у Румунії як зарубіжні, так і румунські засоби масової інформації сприйняли переважно з неприхованим захопленням. Марія Букур, завідувачка кафедри європейської історі Університету Індіани, у дописі в Public Seminar назвала цю перемогу символом того, що популізм у Румунії «відступає». Для The New York Times переобрання Йоганніса стало […]
Російська революція: розчарування Емми Голдман
Революційні події у Росії 1917 року привернули до себе увагу найрізноманітніших течій та фракцій всередині світової лівиці. «Кожен знав, що має статися щось, але що саме станеться, не знав ніхто», — ці слова з книги «Десять днів, що потрясли світ» американського журналіста Джона Сайласа Ріда, напевно, найкраще передають дух переламної доби. Джон Рід опинився у […]
