После Дарвина
Предисловие переводчика В последние годы разговоры о генах, ДНК и доставшейся нам от живших в каменном веке предков психологии стали общим местом. На русский язык много переводят создателя концепции «эгоистичного гена» Ричарда Докинза, появляются переводы отца социобиологии Эдварда Уилсона, Стивена Пинкера, Марка Хаузера. Подхваченные и искаженные масс-медиа, подобные, довольно спорные, концепции и теории превращаются с […]
О КРЫМЕ, АРМЯНАХ И ЛИЦЕМЕРИИ
За кого только не переживали украинцы на прошедшей неделе. В первую очередь, конечно, украинцы дежурно переживали за крымских татар. У тех приближался день национального флага, да и в Крыму неумолимо наступал «высокий сезон». А значит, снова нужно вспомнить о пустынных крымских пляжах или о том, как «оккупационные власти» не дают проводить очередной праздник. Но в […]
Невільники і смертники у двох таборах: спогади про Освенцим і Біркенау
Шановний Товаришу Редактор![1] Щире спасибі Вам, що пригадали у Вашому часописі про «музей смерти в Освенцимі» Дозвольте, що, нав’язуючи до Ваших заміток, поділюся з читачами «Оборони» споминами про мій побут в освенцимському таборі. Американський кореспондент, що його слова Ви переказуєте, помилився тільки в одному пункті: Освенцим був не тільки «табором смерти», але й величезним табором […]
АРХІВИ ПО-НОВОМУ: ЩЕ БІЛЬШЕ (НЕ)ДОСТУПНї
Передмова Якова Яковенка Разом із пакетом «декомунізаційних законів» був прийнятий закон, що передає матеріали архівів СБУ до Інституту національної пам’яті. Причину такого рішення, запропонованою певною групою істориків, цікавіше було б шукати у сфері соціології науки, а не у сфері свідомих намірів, як це часто роблять у неформальних дискусіях. Від цього не вільний і запропонований нижче текст. […]
Комунізм і свобода – що спільного?
Етьєн Бабібар Мовлячи абстрактно, є кілька можливостей. Можна сказати, що «комунізм» і «свобода» ― два відмінних поняття, між якими треба навести містки; треба знайти зв’язки між ними, як між «комунізмом» та «демократією» або іншими варіантами, які спадають на думку. В крайньому разі можна припустити, що це дві протилежності, й потрібно відшукати єдність протилежностей або діалектичний […]
Інтелектуали й антифашизм. За критичну історизацію
Енцо Траверсо Сьогодні ми спостерігаємо парадоксальне і тривожне явище: піднесення політичних рухів фашистського штибу на європейських просторах (від Франції до Італії, від Бельгії до Австрії і далі) супроводжується всередині інтелектуальних кіл широкою кампанією з дискредитації всієї традиції антифашизму. В Італії ЗМІ подають антифашизм як винуватця катастрофічних зсувів у історії «першої Республіки», а головний біограф Муссоліні […]
Вардапет. Георгий Дерлугьян к столетию геноцида армян
По образному, но точному замечанию писателя Карена Агекяна, армяне вошли в состав СССР с того света. Армянская национальная история отличается необычной протяженностью. Горная страна Армения и её народ известны именно под этими именами со времен древних греков и персов. История эта также отмечена длящимся трагизмом — но и стоическим характером. Иначе как бы выжили? Мастеру-камнерезу […]
Про антикомунізм. Історія ХХ століття в інтерпретації Нольте, Фюре і Куртуа
Енцо Траверсо Енцо Траверсо (нар. 1957) – франко-італійський історик, професор Пікардійського університету в Франції і Корнелльського університету в США, автор численних книг, серед яких «Тоталітаризм. ХХ століття в дискусіях» (2001), «Європейські витоки нацистського насильства» (2002), «Марксизм після Аушвіця» (2009), «Історія як поле битви» (2010), «Кінець єврейської модерності» (2013). Передмова Михайла Юдіна Ми стоїмо перед лицем […]
Чоловік та жінка в соціалістичній іконографії
Ерік Гобсбаум Вперше опубліковано в: Спільне, №6, 2013: Гендер і праця Жінки часто вказують на те, що історики в минулому, включно з марксистами, переважно оминали жіночу половину людства. Ця критика справедлива; автор цих рядків погоджується, що це стосується і його праць. Проте, щоб виправити цей недолік, не варто розвивати спеціалізовану історичну галузь, яка займалася б винятково […]
Потертий романтик Джордж Орвелл
Він був сином слуги Британської імперії, родом з грошовитого англійського Півдня та блискучим учнем у підготовчій школі, хоча згодом зазнав поразки в академічній кар’єрі. Пристрасний лівий полеміст, він все ж виказував сліди виховання в привілейованій школі: характерний для вищих верст суспільства акцент та купа шикарних друзів. Він поєднував культурну англійськість та політичний космополітизм; зневажав культи […]
