Сучасна теорія грошей: критика
Що таке грошї Звідки вони беруться і як працюють в економіцї Ці питання є набагато складнішими, ніж може здатися, і водночас мають доволі прямий зв'язок з повсякденними економічними процесами та рішеннями, які ухвалюють уряди. Різні теоретичні підходи до природи грошей лежать в основі полеміки між мейнстримною ліберальною школою в економіці та гетеродоксією, на яку посилаються, […]
Економіка та влада в Радянському Союзі: 1917–1939
Сучасна криза світової економічної системи вкотре показала здатність економіки визначати людське повсякдення. Бюджетні дефіцити, державні програми жорсткої економії, занепокоєння ціновою стабільністю, стійке структурне безробіття — криза знову підтвердила головну роль економічного на глобальному і місцевому рівнях. Вона також воскресила дискусії про економіку: повернулася тривога через девальвацію, спекуляцію, націоналізацію й жорстку економію, а це занепокоєння вже […]
Маркс, хайп і алгоритми: якою може бути соціологія цифрових технологій
Нещодавно на «Спільному» вийшов переклад доволі цікавої статті Майкла Маккарті про користь марксизму як соціальної макротеорії на противагу поверховим теоріям середнього рівня. Особливо корисною така макротеорія може бути для дослідження цифротехнологій (цифрових технологій) у межах наукових і технічних студій[1], де аналогічні середньорівневі теорії ширяться як гриби після дощу, а разом із ними й цілі популяції […]
Депрессивный сталинизм. Переосмысление Великого перелома
В своей книге 1944 года, «Великая трансформация», Карл Поланьи осветил международный фундамент капитализма и объяснил, как разрушение одной из его опор — золотого стандарта — вызвало к жизни силы экономического национализма, в итоге разрушившие европейский политический порядок. Ученый считал большевизм одной из таких радикальных сил, но в то же время, бегло коснувшись России, назвал эту […]
Чи застрягла соціологія посерединї Користь від марксистської теорії
Публикуемая статья профессора Дрексельского университета Дугласа Порпоры, известного специалиста в области теорий социальной структуры, посвящена сопоставлению марксизма с другими социологическими теориями, популярными в последние десятилетия ХХ века. На языке оригинала эта статья была опубликована в 1993 году. С тех пор в социологии получили признание некоторые новые теории. Тем не менее статья сохраняет свою актуальность как […]
Грамші в соціальних науках: антропологія
Володимир Артюх Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму. Працюючи здебільшого поза академічним світом, Антоніо Грамші (1891–1937) розвинув метод аналізу ритмів капіталістичних суспільств, що знайшов серйозних послідовників серед сучасних академічних дослідників капіталізму. Цей метод можна назвати методом аналізу кон’юнктур, і […]
«Створення “Капіталу” Маркса»: magnum opus Романа Роздольського
Ідея «Створення “Капіталу” Маркса» прийшла до Романа Роздольського 1948 року, вже після переїзду до Сполучених Штатів Америки. Тієї весни він завершив монографію, присвячену проблемі висловлювань Енгельса про «неісторичні» народи під час революції 1848–1849 років. Взагалі-то він бажав повернутися до студій з історії галицького селянства, але львівські, а частково й віденські архіви, на чиїх матеріалах ґрунтувалися […]
До аналізу Російської революції
Передмова Дениса Пілаша Стаття «До аналізу Російської революції» (Zur Analyse der Russischen Revolution) була написана Романом Роздольським 1959 року, але друком вийшла посмертно, 1978 року, у збірці текстів, присвячених дискусіям щодо соціалізму. Вона писалась невдовзі після початку десталінізації та радянських успіхів у підкоренні космосу, але також і придушення радянськими військами повстання в Угорщині. Безпосередньо ж […]
Вступ до «Енгельса та “неісторичних” народів» Романа Роздольського
До 120-річчя з дня народження Романа Роздольського публікуємо переклад вступу до англомовного видання однієї з головних його праць. Непересічна праця, до читання якої ви незабаром перейдете, була створена українським марксистом Романом Роздольським (1898–1967) навесні 1948 року – себто до століття революції, про яку в ній, власне, і йдеться. Попри своєчасність появи монографія Роздольського не змогла знайти […]
Диктатура брехні: сталінізм у світлі марксівської критики
Передмова редакції 6 липня 1928 року закінчився Шахтинський процес. Через кілька днів, 9 липня, вирок було виконано, і п’ятьох засуджених розстріляли. Того ж дня Сталін вперше висунув тезу про «загострення класової боротьби у міру просування до соціалізму». Багато істориків розглядають це як знакову подію в радянській історії, що позначила перехід до побудови сталінського режиму. Якщо […]
