Депрессивный сталинизм. Переосмысление Великого перелома
Передмова Дениса Пілаша Стаття «До аналізу Російської революції» (Zur Analyse der Russischen Revolution) була написана Романом Роздольським 1959 року, але друком вийшла посмертно, 1978 року, у збірці текстів, присвячених дискусіям щодо соціалізму. Вона писалась невдовзі після початку десталінізації та радянських успіхів у підкоренні космосу, але також і придушення радянськими військами повстання в Угорщині. Безпосередньо ж […]
Чи застрягла соціологія посерединї Користь від марксистської теорії
Публикуемая статья профессора Дрексельского университета Дугласа Порпоры, известного специалиста в области теорий социальной структуры, посвящена сопоставлению марксизма с другими социологическими теориями, популярными в последние десятилетия ХХ века. На языке оригинала эта статья была опубликована в 1993 году. С тех пор в социологии получили признание некоторые новые теории. Тем не менее статья сохраняет свою актуальность как […]
Грамші в соціальних науках: антропологія
Володимир Артюх Суспільним наукам постійно доводиться пояснювати розриви в розвитку суспільства: пострадянські трансформації, наслідки Великої рецесії, хвилі соціальних рухів та повстань, поширення правого популізму. Працюючи здебільшого поза академічним світом, Антоніо Грамші (1891–1937) розвинув метод аналізу ритмів капіталістичних суспільств, що знайшов серйозних послідовників серед сучасних академічних дослідників капіталізму. Цей метод можна назвати методом аналізу кон’юнктур, і […]
«Створення “Капіталу” Маркса»: magnum opus Романа Роздольського
Ідея «Створення “Капіталу” Маркса» прийшла до Романа Роздольського 1948 року, вже після переїзду до Сполучених Штатів Америки. Тієї весни він завершив монографію, присвячену проблемі висловлювань Енгельса про «неісторичні» народи під час революції 1848–1849 років. Взагалі-то він бажав повернутися до студій з історії галицького селянства, але львівські, а частково й віденські архіви, на чиїх матеріалах ґрунтувалися […]
До аналізу Російської революції
Передмова Дениса Пілаша Стаття «До аналізу Російської революції» (Zur Analyse der Russischen Revolution) була написана Романом Роздольським 1959 року, але друком вийшла посмертно, 1978 року, у збірці текстів, присвячених дискусіям щодо соціалізму. Вона писалась невдовзі після початку десталінізації та радянських успіхів у підкоренні космосу, але також і придушення радянськими військами повстання в Угорщині. Безпосередньо ж […]
Вступ до «Енгельса та “неісторичних” народів» Романа Роздольського
До 120-річчя з дня народження Романа Роздольського публікуємо переклад вступу до англомовного видання однієї з головних його праць. Непересічна праця, до читання якої ви незабаром перейдете, була створена українським марксистом Романом Роздольським (1898–1967) навесні 1948 року – себто до століття революції, про яку в ній, власне, і йдеться. Попри своєчасність появи монографія Роздольського не змогла знайти […]
Диктатура брехні: сталінізм у світлі марксівської критики
Передмова редакції 6 липня 1928 року закінчився Шахтинський процес. Через кілька днів, 9 липня, вирок було виконано, і п’ятьох засуджених розстріляли. Того ж дня Сталін вперше висунув тезу про «загострення класової боротьби у міру просування до соціалізму». Багато істориків розглядають це як знакову подію в радянській історії, що позначила перехід до побудови сталінського режиму. Якщо […]
Старые боги, новые загадки. Заметки об исторической субъектности
Майк Дэвис Можем ли мы по-прежнему защищать идею рабочего класса как основного агента радикальных изменений в мире, где глобализация, разрушение профсоюзов и автоматизация перекраивают мир труда, вынуждая нынешнее и будущие поколения выживать за счет неустойчивой и неформальной занятостй И можем ли мы говорить о существовании «исторической силы» (как описал её в 1995 году Эрик Хобсбаум), лежащей […]
Київський «Союз боротьби за визволення робітничого класу» та історія марксизму в Російській імперії
Вперше опубліковано в: Спільне, №11, 2017: Революція: історія та майбутнє Марксизм як інтелектуальна течія та політичний рух є явищем інтернаціональним. Та попри це, потрапляючи до різних національних контекстів, він набував місцевої специфіки, формувалися різні національні марксистські традиції, і згодом усе це ставало об’єктом інтересу дослідників[1]. Одне з важливих питань у цьому контексті — як досліджувати історію марксизму […]
«Підйом марксизму: чи може він перемогти капіталізм?». Інтерв’ю з Девідом Гарві
Текст статті відсутній / No text here
