Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця
Редакторки випуску: Анастасія Рябчук і Тамара Марценюк Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Ми прагнемо не просто звернути увагу на гендерну дискримінацію на ринку праці, але й показати, як вона вплетена в капіталізм, […]
Євроремонт радянської душі
Анастасія Рябчук У конструктивістському будинку, де живуть мої батьки, у великих комунальних квартирах на кожну родину виділяли по одній просторій кімнаті. Планування квартир, за комуністичними принципами, не передбачало повноцінної кухні (адже вважалося, що жінку звільнено з кухонного рабства, тож усі мали харчуватися в їдальнях, а вдома хіба лише приготувати чай із сосисками), зате передбачало можливість […]
БОРОТЬБА НАВКОЛО КОПІРАЙТУ: Суперечка про інтелектуальну власність
З німецької переклав Олексій Вєдров Запланована міжнародна торгівельна угода ACTA (Anti-Counterfeiting Trade Agreement) минулого року спричинила активний опір у всьому світі – як в інтернеті, так і на вулицях. Держави-учасниці плануовали з її допомогою встановити глобальні стандарти захисту інтелектуальної власності та суворі санкції за порушення авторського права. Критики побоювалися, що угода може призвести до значних […]
БОРОТЬБА ЗА КРЕАТИВНІСТЬ. КРЕАТИВНІСТЬ ЯК БОРОТЬБА
Переклала Світлана Ільченко Креативність — модна, приваблива і спокуслива. Хто може бути проти неї? Водночас її використовують досить вибірково, а становить її прекаризована й важка праця. Коли йдеться про міський розвиток, амбівалентність цього поняття передусім полягає в суперечностях між некомерційними ініціативами, самоексплуатацією і сучасним галасом довкола креативного міста. Позитивна риса цього процесу — те, що […]
П’єр Бурдьє: «Мене можна об’єктивувати, як і будь-кого іншого…»
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє – В інавгураційній лекції, яку Ви читали в Колеж де Франс, Ви зазначили, що «будь-яке припущення, висунуте наукою про суспільство, може і має бути застосоване до соціолога особисто». Ми можемо зайнятися бурдьєзіанською соціологією Бурдьє? Ви можете пояснити себе самого? Якщо так, чому існує це непохитне замовчування розмови про особистість […]
Революційна притча про рівність людей
Біографи визначного українського поета Тараса Шевченка розповідають цікаву історію про його революційну пропаганду у середовищі українського селянства в 1845 р. Шевченко хотів показати силу звичайних людей кріпакам, які зібралися у сільській хатині. Він поставив на стіл пшеничне зернятко і спитав своїх слухачів: «Що воно означає?» Оскільки ніхто не міг відповісти, він пояснив, що зернина означала […]
«Трон»: віртуальний простір як простір ідеологічної боротьби
Рано чи пізно класичний зразок наукової фантастики «Трон», фільм свого роду унікальний, не міг не уникнути долі рімейку. І справді, 2010 року вийшла стрічка під назвою «Трон: Спадок». Де, як не у фільмі про віртуальний світ, можна реалізувати потужний потенціал комп’ютерно генерованих цифрових спецефектів? Проте нам ітиметься не стільки про «вдалий / невдалий» рімейк у […]
НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ
Починаючи з січня 2011 року за сприяння профспілкових активістів, дослідників, журналістів, митців і усіх зацікавлених в рамках дослідницького проекту і формування архіву “Праця і робітничий рух в Україні. Архів і дослідження” збираються і аналізуються матеріали, що стосуються становища робітничого класу, змін, що відбулися у класовій структурі, а також форм класової експлуатації після розпаду СРСР. Окрім […]
Ренаціоналізація соціального простору
Василь Черепанин Надруковано у: Спільне, №2, 2010. – С. 26-29. В сучасній східноєвропейській урбаністиці як на державному, так і на громадському рівнях почав панувати дискурс ревіталізації, накинутий згори Євросоюзом в т.ч. в контексті проведення Євро-2012. Про яку політичність свідчить сьогодні риторика ревіталізації чи регенерації міського простору? Який ідеологічний комплекс спонукає говорити в такому словнику? Ідея […]
ХУДОЖНИЦІ І КАПІТАЛІЗМ
Те, що почалось як інтерв’ю із арт-критикинею та мистецьким дуетом, вилилось у дебати стосовно становища жінок-діячок культури, які є доволі активними на сучасній мистецькій сцені Румунії. Коріна Л. Апостол, історикиня мистецтва, та The Bureau of Melodramatic Research (Бюро мелодраматичних досліджень. Надалі – BMR ) – організація, заснована 2009 року Іриною Георге та Аліною Попа, вирішили […]
