Криза гегемонії, імперіалізм та виклики світовій безпеці
Кінець XX століття, що ознаменувався падінням берлінської стіни, закінченням Холодної війни і перемогою над «реальним соціалізмом», спонукав інтелектуалів проголосити «кінець історії». Багатьом здавалося, що подолання кемпістської логіки військових, політичних і економічних блоків є точкою неповернення, яка унеможливить майбутні кризи світового масштабу. Домінувало переконання, що нарешті винайдена стійка модель міжнародної безпеки. Проте такий ідилічний світогляд проіснував […]
Зерна правди в морі словоблуддя: навіщо нам Арестович
Олексій Арестович від початку повномасштабного вторгнення став не лише одним із головних офіційних спікерів влади, а й постійним джерелом натхнення та заспокоєння для широких українських, а також опозиційно налаштованих російських мас. У численних телевізійних та інтернет ефірах колишній актор і військовий експерт з перших, найважчих днів війни, демонстрував оптимістичний настрій, впевненість у перемозі та, […]
Громадянство та виключення в сучасній Угорщині
Після так званої міграційної кризи 2015 року прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан перетворився на лідера ультраконсервативних і неліберальних європейських правих[1], що стоять на жорстких антиміграційних позиціях і дискурсах, спрямованих проти Європейського Союзу, що вважається нездатним «захищати Європу та її цивілізацію» від «загрози», яку становлять мігранти»[2]. Гостра риторика доповнюється послідовними виступами Орбана проти загальноєвропейських ініціатив щодо […]
Хто залишиться і хто повернеться? Траєкторії українських біженців в ЄС
Повномасштабне вторгнення Росії застало багатьох українців та українок зненацька. Багато хто вважали це непорозумінням, яке політичні лідери за кілька днів чи тижнів зможуть вирішити шляхом переговорів. Вимушені переселенці планували «перечекати» у безпеці, і мало хто думали, що війна триватиме рік чи довше. Перед виїздом з України більшість громадян зволікали протягом кількох тижнів[1]. У травні, навіть […]
Від «обидвісторони» до солідарності з Україною: Реакція японських лівих на російсько-українську війну
У травні 2022 року 28 німецьких інтелектуалів опублікували у феміністичному журналі «Емма» відкритого листа із закликом до канцлера Олафа Шольца утриматися від відправки в Україну важкого озброєння і сприяти переговорам про припинення вогню. У листі була висловлена антивоєнна позиція, близька прогресивним німецьким діячам старшого покоління, що покладає на Німеччину «історичну відповідальність» за сприяння припиненню війни […]
Рух опору будується на випаленій землі. Інтерв’ю з російським опозиційним виданням DOXA
«Спільне» поговорило з трьома редакторами та редакторками DOXA. Ініціатива виникла 6 років тому як студентське активістське медіа. Окрім тем, пов’язаних зі справедливістю в освіті, колектив фокусувався на спротиві пропаганді й репресіям. Звісно ж, такий активізм не міг лишитися поза увагою режиму, і четверо редакторів та редакторок опинилися під домашнім арештом. Але після 24 лютого […]
Ні, приватизацію не слід перезапускати після війни
9 листопада 2022 року «Економічна правда» організувала дискусію із заступником виконавчого директора МВФ в Україні Владиславом Рашкованом та консультантом з корпоративного управління Андрієм Бойцуном про роль державних підприємств (ДП) у післявоєнному відродженні України. Ця «роль» виявилася у ліквідації більшості держпідприємств. Серед основних тез, опублікованих за підсумками дискусії, є такі: «Все, що може бути зроблено […]
Порятунок для кожного. Зима стала для держави тестом на людяність
Масовий обстріл російською армією енергетичної інфраструктури України приніс додаткові негаразди та загрози у життя багатьох громадян. Багато труднощів, яких досі зазнавали переважно прифронтові міста, стали повсякденням і в умовно безпечних регіонах держави. І це нова реальність, з якою доведеться жити за найскромнішими оцінками до кінця опалювального сезону. Адже навіть якщо обстріли сьогодні припиняться, відключення електроенергії […]
Війна і клас: уроки для України та Росії через призму розпаду Югославії
Югославія розпадалася протягом тривалого часу. Перехідний період тривав понад 30 років, і країна пережила кілька війн: одну в 1991 році, іншу в 1995 і 1999 роках, а потім протистояння у Косово. Вже з цих причин Югославія могла б запропонувати дієвий підхід до питання війни та повоєнного періоду. Майкл Паларет говорив про політичну економію війни, […]
Лісами, морями і залізницею. Феміністичне кіно про шляхи людей, які тікають від війни
Другий фестиваль феміністичного кіно «Фільма» проходить у листопаді-грудні цього року. У своєму кураторському тексті колектив закликає солідаризуватися між/з дискримінованими групами: «…для нас важливо показати стрічки, в яких режисер_ки говорили би про власний досвід міграції, або їхній творчий задум був би максимально нестигматизуючим/неекзотизуючим. Ми вважаємо, що ця солідарність неможлива без усебічного критичного осмислення систем пригнічення (таких […]
