Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»
Вперше опубліковано в: Спільне, 2011, № 3: Політика освіти. С. 18-25. Крейґ Калхун – американський соціолог, автор численних праць із питань націй та націоналізму, сучасної соціології, вищої освіти та суспільного значення знання. Від 1999 р. – президент Social Science Research Council. Директор Лондонської школи економіки. Ми б хотіли почати з питання, чи обговорюютьcя в середовищі учених та широкої громадськості зміни у […]
П’єр Бурдьє: «Мене можна об’єктивувати, як і будь-кого іншого…»
Інтерв’ю Лоїка Вакана з П’єром Бурдьє – В інавгураційній лекції, яку Ви читали в Колеж де Франс, Ви зазначили, що «будь-яке припущення, висунуте наукою про суспільство, може і має бути застосоване до соціолога особисто». Ми можемо зайнятися бурдьєзіанською соціологією Бурдьє? Ви можете пояснити себе самого? Якщо так, чому існує це непохитне замовчування розмови про особистість […]
Майкл Буравой: «Якщо хтось хоче позбутися марксизму, йому доведеться спочатку позбутися капіталізму»
Вперше опубліковано в: Спільне, 2012, № 4, С. 34-38. Володимир Іщенко: Наскільки мені відомо, Ви не займалися польовими дослідженнями на заводах після 1990-х років, проте чи не могли би ви розказати, які зміни сталися за останні 20 років порівняно із тим, що ви спостерігали на фабриках Замбії, Чикаго, Угорщини, Росії у 70-і, 80-і, 90-і рокй Чи можна говорити […]
Місто, криза і соціологія
Олексій Вєдров Рецензія на книгу: Harvey, David. Rebel Cities: From the Right to the City to the Urban Revolution. London, New York: Verso, 2012. Критичний урбаніст Дейвід Гарві, подібно до кожного другого викладача, схильний ставити предмет свого зацікавлення в центр всесвіту. У нього урбанізація – це і найважливіший наслідок, і одна з головних передумов накопичення […]
Значущість та неоднозначності економічної соціології Бурдьє
П’єр Бурдьє у контексті (1930-2002) Смерть П’єра Бурдьє залишила широку прогалину у французькому інтелектуальному полі. Бурдьє був одним із найбільш плодовитих та оригінальних соціологів Франції з часів Арона та Дюркгейма. Починаючи з шістдесятих років він звертався до вражаючого спектру субдисциплін: соціології культури та дозвілля[1], освіти[2], науки[3], гендеру[4] та багатьох інших. Його основні концептуальні внески повсюдно […]
2. Каральна держава, расизм і бідність у США
Попередній розділ | Зміст книжки | Наступний розділ VI Під час Другої Світової, мабуть, не всяка людина була в змозі вважати німців нормальними людьми. Так само нелегко засуджувати ті чи інші конкретні форми антиамериканізму. (А втім, схвалювати його припустимо, мабуть, ще в меншій кількості випадків.) У будь-якому разі, небагато речей є настільки жахливими та огидними, як демонізація певної країни […]
