Рецепти виходу з кризи. Огляд однієї міжнародної конференції
Денис Пілаш, Віталій Дудін 7 листопада Київ продемонстрував здатність проводити соціально-критичні заходи міжнародного рівня. До Київського політехнічного інституту завітали ліві дослідники з Франції, Великої Британії, Бельгії, Німеччини, Греції. Конференція «Економічна криза чи криза неолібералізму?» засвідчила високий рівень полеміки з панівним ідеологічним дискурсом. Економісти, соціологи та профспілкові активісти довели: їм є що сказати. Правда, опонента, себто […]
Пошуки суб’єктності української політології: між «великим» і «малим» колоніалізмами
У центрі запропонованої розвідки – проблема суб’єктності політології в Україні. Її можна звести до такого питання: українські політологи представляють якусь автохтонну інтелектуальну традицію (спеціально пристосовану/розроблену для вивчення конкретного суспільства), а чи передову глобальну науку (що має забезпечити оновлення цього суспільства)? Моя основна гіпотеза полягає в тому, що пошук власної суб’єктності українських політологів відбувається, щонайменше, у […]
Прогресивне оподаткування робить людей щасливішими, але чи допоможе воно Українї
Андрій Гладун, Оксана Дутчак Питання прогресивного оподаткування є одним із наріжних каменів лівої політичної програми, однак у мейнстрімному політичному дискурсі в Україні воно практично не обговорювалося. З 01 січня 2016 року в Україні діятиме прогресивний податок на дохід фізичних осіб зі ставками 15% та 20% (для доходів понад 10 мінімальних заробітних плат). Однак така прогресивність […]
Профессиональное и техническое: почему не высшее?
Многие ожидали от нового руководства МОН реформ, направленных на улучшение качества образования в Украине, но выбранный вектор образовательной политики лишь затрудняет доступ к образованию беднейших слоев населения, представителей которых вследствие развивающегося кризиса в стране стало еще больше. Проведенные реформы мало коснулись профтехнического образования, оно остается почти неизменным в течение продолжительного времени. Сейчас министерство планирует провести […]
Гендерні квоти проти статусу-кво: доступ жінок до політики
Ірина Троян Гендерно-чутлива політика та рівний доступ жінок і чоловіків до ухвалення рішень на державному рівні гарантує більш рівномірне представлення інтересів різних соціальних груп. Досягненню цієї мети слугує такий інструмент залучення жінок у політику, як гендерні квоти, що можуть бути чи законодавчими (регульованими державою), чи добровільними (закріпленими на рівні партій; такий підхід більш популярний у […]
Польський диплом отримано. Що далї
Анна Боднар Із кожним роком дедалі більше українських абітурієнтів їдуть у Польщу на навчання в коледжі чи університеті. Офіційні дані вказують, що кількість студентів, які виїжджають із України на навчання, перевищує 15 тисяч. Присутність українсько-польських чи польсько-українських студентів на вулицях польських міст украй важко не помітити. Польські виші проводять дуже ефективні рекрутингові кампанії, відкривають офіси […]
Агробізнес: дотувати чи оподатковуватй
Олександр Кравчук, Олександр Одосій Податкова політика завжди була ключовим питанням у програмах кожної політичної групи, яка приходила до влади в Україні після 1991 року. Водночас наповнення бюджету так чи інакше відбувалося не за рахунок оподаткування надприбуткових галузей економіки, а переважно слугувало лобіюванню інтересів окремих фінансово-промислових груп. На нашу думку, основними показниками, на які слід зважати, змінюючи […]
Податкова реформа як покарання бідних
Філософія податкової системи України Прикро, але представники нинішнього уряду часто не можуть сформулювати своє бачення податкової системи країни без повторення забобонів Мілтона Фрідмана зразка 1962 року: «Філософія така: запровадження більш низьких ставок податків стимулюватиме економічну активність та в кінцевому рахунку приведе до збільшення доходу державного бюджету», – так пояснює своє бачення податкових реформ заступниця міністра […]
ЗА ПОВАЛЬНУ ДЕКОМУНІЗАЦІЮ: від Карла Маркса до Лесі Українки!
Міністерство історичної правди ім. В’ятровича (офіційна назва — Український інститут національної пам’яті) видало черговий «список осіб, які підпадають під декомунізацію» (відповідно, вимагаючи до 21 листопада перейменувати всі географічні та топографічні об’єкти, названі на їхню честь). Нагальність цих ініціатив беззаперечна — впритул підступає опалювальний сезон, а комунальні тарифи підскочили до таких висот, що саме час відволікти […]
Фракція DIE LINKE в Бундестазі та українське питання
Тарас Саламанюк Українська публіка, яка так чи інакше цікавиться зовнішньою політикою, часто асоціює DIE LINKE з «путінською твердинею» в Німеччині. Публічні висловлювання, ділові поїздки та підозріле мовчання в певних темах сприймається як достеменне підтвердження цих припущень. Утім, неформально спілкуючись уже котрий місяць із різними депутат(к)ами від DIE LINKE та вивчаючи їхні офіційні списки, я, загалом, […]
