Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

Вікторія Мулявка Постанова Кабміну «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 зустріла хвилю обурення, викликану відсутністю у новому переліку 41 напряму підготовки. Позиція академічної спільноти, яку ця постанова зачіпає безпосередньо, є цілком очікуваною, але дискутуючи з приводу доцільності таких змін, важливо розмежовувати конфлікт інтересів з одного […]

Неформальна зайнятість населення України: кількісний та якісний виміри

Михайло Трифонов Ліберальні1 економічні реформи 1990-х років, метою яких було відновлення ринкових (капіталістичних) відносин, кардинально змінили соціальну структуру українського суспільства. Відбулася трансформація правлячої партійної номенклатури, з’явилися нові соціальні групи, насамперед, велика буржуазія та середній клас. У той же час значні масштаби маргіналізації населення призвели до втрати відносно високого соціального статусу робітничого класу та інтелігенції. Омріяний […]

ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

До останнього року ніколи особливо не цікавився еміграцією. Про факт поширеного «тікання мізків» з країни чув багато, але не придавав йому особливого значення і жодних планів на виїзд не робив. Моя життєва позиція кардинально змінилася з початком бойових дій та загостренням ситуації в українській економіці. \n Чим далі до лісу – тим більше дрів. У […]

Історія формування боргової залежності України

Захар Попович, Володимир Гошовський Стаття підготовлена в рамках роботи економічного відділу Центру соціальних і трудових досліджень. До питання про недосконалість міжнародної системи  реструктуризації державних боргів Дефолт не є чимось винятковим та екстраординарним у світових фінансових відносинах. Деякі країни, серед яких не тільки латиноамериканські, але також європейські, проводять у стані дефолту більше половини своєї фінансової історії. Так, […]

Соціологія та ідеологія: дискусія щодо опитувань про настрої кримчан

Андрій Гладун 13 лютого Соціологічна асоціація України опублікувала заяву з гострою критикою опитування, проведеного компанією GFK в Криму в січні. Саме опитування ще до публікації вищезгаданої заяви зазнавало гострої критики від багатьох науковців та публіцистів. Хоча дебати з цього приводу на момент написання цієї статті припинились, питання проведення опитувань в Криму ще довго лишатиметься предметом […]

ТАРИФНАЯ УДАВКА «ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ» РЕФОРМ?

Меморандум о расширенном финансировании, заключённый между Украиной и МВФ, включает в себя целый раздел, касающийся энергетической политики. В документе это подаётся как комплексная программа реформ энергетического сектора, которая призвана превратить украинскую энергетику с убыточной в прибыльную. Рассмотрим, чем обернётся для потребителей введение таких новшеств. К рассмотрению возьмём пункты, которые непосредственно касаются конечного потребителя. \n Долги […]

ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

Відповідь на замітку Ольги Мартинюк«Ставка чи пенсія?» \n Пам’ятаю, під час навчання на факультеті соціології в університеті Шевченка в мене виникали претензії до багатьох літніх професорів_ок. Звісно, дехто надавав справді цікаве, збагачене досвідом знання, але більшість вже давно втратила свою форму. Хтось просто вірив у концепції півсторічної давності, хтось потроху впадав у маразм, а хтось взагалі […]

Шизофренічна законотворчість: небезпеки «декомунізації»

Володимир Артюх, Денис Пілаш Учора Верховна Рада, прицюючи в режимі “скаженого принтера”, прийняла чотири закони під гаслом декомунізації. Боротьба з комунізмом розгорнулася настільки радикальна, що депутати вирішили здійснити гіпер-історичний стрибок з комунізму прямо в постмодернізм, ніби доводячи на практиці хибність історичного матеріалізму. Майстерність шизофренічного письма найбільше втілена в законопроекті №2538-1 “Про правовий статус та вшанування […]

УКРАЇНА – ЦЕ ТЕХАС!

У новой власти в Украине своеобразное понимание слова «Европа», когда дело касается социально-экономических вопросов. Иностранцев, приглашенных в «проевропейское» правительство, набирали исключительно из стран, где проводится наиболее либеральная экономическая политика: Литвы, Грузии, Польши, США. В олигархическое правительство никак не вписались бы адепты построения европейского «благосостояния для всех», скажем из Скандинавии, Франции или Австрии. \n Пригласи они […]