Небезпечно для житла
Російські окупанти забрали ще одну непересічну і близьку нам людину. При виконанні бойового завдання загинув Лебедєв Юрій Володимирович (1985-2024), киянин із позивним «Товариш». Він був переконаним соціалістом, громадським діячем, професійним адвокатом, сміливим офіцером ЗСУ. Його героїчна смерть підбила підсумки життю, присвяченому служінню суспільству. Завдяки таким, як Юра, Україна продовжує стримувати окупаційну армію і має шанси […]
Візуальні докази “судового експерименту”
Текст статті відсутній / No text here
Ліс за деревами. Рух «Зеленого фронту» від локального протесту до широкої платформи
Виразна і складно пояснювана особливість 2010 року: багато визначних політичних конфліктів розгортаються навколо лісів і парків. Локальна суперечка щодо Хімкінського лісу поділила російські ЗМІ, політикум, навіть рок-співаків і реперів на два табори, вивела на поверхню наявність суперечностей у кремлівських коридорах і закінчилася відставкою всемогутнього, як здавалося, московського мера. Рубка парку під вокзал у Штутґарті та […]
Журнал «Спільне», № 2: Трансформації міського простору
Головні редакторки випуску – Наталя Онищенко та Ірина Когут Природа великих міст динамічна, вони перебувають у стані постійної зміни. Однак за останні кілька десятиліть міста світу трансформувались особливо помітно. Більше того, ми можемо назвати основну рушійну силу цих трансформацій – неоліберальна реструктуризація. Результати переходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах наших міст, в […]
Сутність неолібералізму
П'єр Бурдьє Передмова Дениса Горбача Перекладом тексту П’єра Бурдьє від 1998 р. редакція журналу «Спільне» прагне відкрити дискусію з приводу історичної долі неолібералізму в ХХI столітті. Серед критично мислячих економістів, здається, вже встановився консенсус щодо того, що нинішня світова економічна криза є системною кризою неоліберального капіталізму. «Антикризові» дії урядів складно назвати неоліберальними в тому сенсі, що […]
Сповідь ката з підпілля
Передмова редакції Політика пам'яті — чи не найбільший камінь спотикання у відносинах України та Польщі. Попередня українська влада не лише загострила їх, але й своїми необачними кроками допомогла польським правоконсерваторам прийти до влади й дискредитувати своїх противників із ліберального табору. Парадоксально, але польська політика пам'яті при цьому досить схожа на українську. Героїзація УПА має свого […]
«СВОБОДНЫЕ» ЛЮДИ В «СВОБОДНОЙ» СТРАНЕ
В продолжение дискуссии о результатах недавних местных выборов в Украине и победе крайне правой ВО «Свобода» в трех западных областях, публикуем статью Розы Вексельберг полемизирующую с анализом Андрея Манчука. \n \n Выборы – это не только повод покачать головой по поводу одинаковости всех проходных кандидатов. Это еще возможность узнать побольше об обществе, в котором […]
КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОТЕСТ І МІСТО», 22-26 листопада 2010
Адреса: Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Контрактова площа, вул. Григорія Сковороди,2, Староакадемічний корпус, перший поверх \n \n Наукова конференція «Протест і місто» організована Центром дослідження суспільства, журналом соціальної критики «Спільне» разом із Науково-дослідним центром візуальної культури Національного університету «Києво-Могилянська академія» \n Станом на 2008 рік уже половина населення світу проживає у містах. Стрімку урбанізацію вважають […]
ФАКТОРЫ «СВОБОДЫ»: почему растет популярность партии Тягнибока?
\n Выборы в местные советы, которые прошли в Украине 31 октября, предсказуемо завершились победой «Партии Регионов», упрочившей свою власть над страной. И привели к столь же закономерному поражению ее главного конкурента в лице «Батькивщины» Юлии Тимошенко. Сенсацией представляют сейчас только результат ультраправой партии «Всеукраинское Объединение «Свобода». Согласно данным социологических опросов, она уверенно перешагнула через пятипроцентный […]
Українська революція 1917-1921 років: вирішуючи долю Європейської соціалістичної революції
У 1917 р. територія України була поділена між Австрійською та Російською імперіями. Більша її частина перебувала в колоніальному становищі під царським режимом протягом двох з половиною століть, експлуатована та піддана політиці русифікації. Капіталізм розвивався не органічним шляхом, а в колоніальній формі, насамперед, в інтересах російського та європейського капіталу. Це визначало взаємовідносини між державою, капіталом та […]
