«Вікінг». Рецензія на фільм про князя-хрестителя

У продовження двох попередніх текстів, присвячених війнам пам’ятей і пам’ятникам Володимиру Святому, хотілося б запропонувати роздуми щодо нового нашумілого фільму про цього ж персонажа і на цьому завершити трилогію. Наприкінці грудня 2016 року в російському прокаті з’явився довгоочікуваний фільм про князя-хрестителя «Вікінг». Позитивно відгукнувся про стрічку президент Росії Володимир Путін[1], і це стало важливим сигналом — фільм варто розглядати в контексті формування (офіційної) історичної […]

Революція, насильство й нація: переклад Фанона українською

Максим Казаков Весна повернула на тепло, а збіг обставин спрямував усіх, хто прийшов на презентацію, до Маріїнського парку. Тут і був представлений публіці переклад книжки Франца Фанона «Гнані та голодні», яка вперше побачила світ 1961 року. ЇЇ автор прожив досить коротке життя (1925—1961), подій якого б вистачило на кілька біографій. Перше, що можна сказати про Фанона, — алжирський революціонер. Але водночас він і вест-індський адепт […]

Війна й націоналізм у радянському кінематографі (1927–1941)

Обрану тему не можна розкрити бодай більш-менш докладно в тексті, меншому за обсягом і форматом, ніж монографія чи й кілька монографій. Нижче до уваги читача запропоновано публіцистичну оглядову розвідку (базовану на двох дипломних роботах автора), що обмежена в джерелах та глибині їх дослідження обсягами журнальної статті.   Революційне і/та мілітарне Перші національні революції в Західній Європі починали із заперечення «Старого режиму» та «пережитків […]

Танці на кістках. Гіркі жнива «діаспорянського» кінематографу

Стас Сергієнко Фільм «Гіркі жнива» нещодавно з’явився на екранах українських кінотеатрів та викликав резонанс. Кінострічка була знята українцями з канадської діаспори та має за мету розповісти глядачу (здебільшого західному) про геноцид українського народу, який здійснювала «комуністична» влада. На тлі трагічних подій розгортається любовна драма між головним героєм Юрієм (Макс Айронс) та Наталкою (Самантою Баркс), які мешкають у маленькому селі під Смілою. Фактично це […]

Марксизм і Голокост

Алан Мілкман У цій статті я хочу висловити й надалі розвинути три тези. Перша теза: Голокост є подією докорінної зміни, [1] якісним зламом історичного вектору руху капіталістичної цивілізації; справді, зламом настільки великим, що, як довів Енцо Траверсо, нацистський геноцид «змушує нас переосмислити ХХ століття й самі засади нашої цивілізації (Traverso 1999: 4).[2] Друга теза: як якісний злам у векторі руху капіталізму, Голокост […]

Проблеми югославських біженців та переселенців

Відповідальний редактор випуску: Тідва Артем Війна на сході України не лише погіршила й без того непросте становище обтяженої тиском зовнішнього боргу та неоліберальними реформами української економіки — вона призвела до оголення нервових рецепторів суспільства. Пересічний українець не бачить безпосередніх військових дій, тим не менше війна на нього впливає та підштовхує ставати на одну з двох радикальних […]

Страсті за війною: колективна пам’ять в Україні (2010-і роки)

Олексій Якубін Вперше опубліковано в: Спільне, №10, 2016: Війна і націоналізм Політична сфера будується на рівності й компромісі, це її природний стан, тоді як у суспільній сфері існує надто багато конфліктних інтересів, надто багато відмінностей, тож її треба регулювати за допомогою політики дуже обережно й продумано, тільки в найнеобхідніших речах, на противагу економічній сфері, що потребує політичних рамок регулювання й вирівнювання для […]

Парамілітарне насильство, капітал і держава в умовах глобалізації

Рік тому, 24 листопада 2016 року, у Колумбії відбулося підписання остаточної редакції мирного договору, укладеного між офіційною владою на чолі з чинним президентом Хуаном Мануелем Сантосом та лідерами ФАРК — однієї з найбільших та найбагатших з організацій світу, офіційно визнаних ЄС та США терористичними (U.S. Department of State, Official Journal of the European Union 2017). Попри суттєву затягнутість мирного процесу та поразку на референдумі 2 жовтня, ця подія мала означити завершення майже 50 років […]

Шпилька і свастика. Альтернативні праві як дзеркало політики ідентичності

Переклав Володимир Артюх Якби на початку 2016-го року ви почули про конференцію Національного інституту політики на тему «Політика ідентичності», ви, певне, подумали б, що це безневинна зустріч прогресивних інтелектуалів. Але якби ви туди сходили, були б прикро вражені. Інститут національної політики – це організація білих націоналістів під контролем улюбленця ЗМІ, неонациста Річарда Спенсера. Спенсер, який зробив популярним евфемізм «альтернативні праві» (alt-right), любить описувати […]