Офшорні схеми в сільському господарстві України: вигоди для експортерів та втрати для бюджету

  • 26 березня 2018
  • 2246
Офшорні схеми в сільському господарстві України: вигоди для експортерів та втрати для бюджету

Михайло Небога

Сільське господарство з кожним роком відіграє все більшу роль як в економіці України загалом, так в експорті зокрема, забезпечуючи до 35% експорту та частково покриваючи негативний платіжний баланс, який за останні два роки має динаміку зростання.

Загалом за останні 6 років, за даними Держкомстату, лише частка рослинництва та жирів тваринного походження в експорті зросла із 19,7 % до 32 % (рис. 1), і це на тлі інших категорій, які або залишилися на тому ж рівні, або взагалі знизилися. Так, частка експорту мінеральних продуктів знизилася з 11% до 9,1%, недорогоцінних металів – з 27,8 % до 23,4 %, продукції промисловості — із 10,1% до 9%.

 

 

Рис. 1. Структура експорту України.

 

Основними складовими продуктів рослинного походження є пшениця, кукурудза, соя, ріпак — 83—85%, а основна складова експорту жирів та олії тваринного або рослинного походження — соняшникова олія — 93—95 %.

Такий відчутний прогрес у розвитку сільського господарства робить Україну світовою годівницею. За даними Мінагрополітики, 2016 року наша країна експортувала 12% світового ринку зерна. За окремими групами вона є однією з перших країн у світі. З торгівлі пшеницею Україна посіла шосте місце, кукурудзою — четверте. Україна також є найбільшим експортером олії.

Зростання частки агропромислового експорту відбулося не тільки на тлі зниження експорту промислової продукції та інших галузей економіки, а й через фактичне збільшення обсягів експорту зернових та їх переробки (рис. 2), що зросли з 50% до 80% в натуральних величинах.

 

Рис. 2. Обсяги експорту продукції рослинництва.

 

Проте постає питання, чи дійсно такі темпи розвитку агропромислового комплексу є двигуном економіки країни. За таких обсягів експорту валовий внутрішній продукт сільського господарства складає лише 10—12%. Частково це можна пояснити особливостями галузі рослинництва, продукти якої не можуть мати такої великої доданої вартості, яку має, наприклад, промислова продукція. Однак ця додана вартість ще штучно занижується через тінізацію як економіки країни, так і сільського господарства.

 

"За оцінками МВФ, розмір тіньового сектора в структурі економіки України за 2015 рік склав 44,8%, тоді як за даними Мінекономрозвитку — 40%."

 

За останніми даними Мінекономрозвитку, у січні-вересні 2017 року рівень тіньової економіки України склав 33% від офіційного ВВП, що на 3 в. п. менше за аналогічний період 2016 року. Ці показники є досить оптимістичними і загалом, і за окремими галузями. За оцінками МВФ, розмір тіньового сектора в структурі економіки України за 2015 рік склав 44,8%, тоді як за даними Мінекономрозвитку — 40%.

Чого лише варта теза, що «традиційно низьким рівень тіньової економіки залишається у такому виді економічної діяльності, як «Сільське, лісове та рибне господарство», — 6% від рівня офіційного ВДВ даної галузі». Втім, за різними оцінками, частка тіньового ринку зерна в Україні складає 40% від загального обсягу зернового ринку.

Основні схеми тінізації ринку зерна такі:

1. Офшорні схеми експорту.

2. Заниження обсягів виробництва та реалізації.

3. Готівкові розрахунки під час закупівлі.

4. Заниження сплати єдиного фіксованого податку сільськогосподарськими товаровиробниками через заниження обсягів оброблених земель.

5. Використання спрощеної системи оподаткування для ведення несільськогосподарської діяльності.

Загалом бізнес України, експортуючи товари та послуги, не пасе задніх у використанні країн зі зменшеним податковим навантаженням. Результати цього дослідження показали, що за основними групами товарів обсяг транзитного експорту сягає 60 %. Це підтверджує й державна статистика. Зокрема, за даними ДФС, майже дві третини експортних операцій в Україні проходять через офшори. Відсутність відповідних рішень на урядовому рівні, а іноді й ухвалення діаметрально протилежних, як-от виключення Швейцарії та ОАЕ зі списку контрольованих за трансфертним ціноутворенням країн, наводить на думку про усвідомлене небажання змінювати цю ситуацію. Саме подолання тіньових схем повинно бути основною метою проведення реформ в економіці, особливо націлених на зменшення обсягів офшоризації країни. Це дасть найбільший відчутний поштовх для розвитку та закладе фундамент структурних змін економіки.

У цьому дослідженні на прикладі реальних операцій спробуємо визначити можливий ефект від боротьби з офшорними схемами експорту. Розглянувши експорт зернових, проаналізуємо географію основних країн-споживачів та країн-посередників, визначимо ринкові ціни та порівняємо їх із цінами при прямих контрактах та при транзиті через посередників, а також визначимо обсяг коштів, який може залишатися за кордоном при таких операціях.

У дослідженні географії споживання вирощених в Україні зернових та продуктів їх переробки було використано дані Держкомстату. Ми визначили сім найбільших країн-споживачів пшениці, кукурудзи та олії (див. таблиці 1—3).

 

Таблиця 1

Географія споживання пшениці, тис. т

 

Таблиця 2

Географія споживання олії, тис. т

 

Таблиця 3

Географія споживання кукурудзи, тис. т

 

Географія споживання пшениці за 6 років дуже змінилася. Так, 2012 року 58% пшениці імпортували країни Африки, а 25% — Азії. А за підсумком 2017 року азійські країни викупили 57% пшениці, а країни Африки — 33%. За цей же період експорт пшениці в Європу зменшився з 17% до 8 %.

Основними споживачами олії є країни Азії та Європи, експорт у які у 2017 році склав відповідно 62% і 31%. В порівняні з 2012 роком відбулося значне зростання частки цих ринків (2012 рік — 75 %), тоді як експорт у країни Африки зменшився в 5 разів — до 4%.

Найбільш стабільну географію споживання за досліджуваний період мала кукурудза.  Співвідношення між регіонами за 2012 та 2017 роки відповідно таке: Європа 40% і 47%, Азія 32% і 30%, Африка 27% — 22%.

Однак не завжди, а точніше рідко, контрагенти, які імпортують товари з України, є резидентами країн-споживачів.

Зокрема, таку закономірність виявило дослідження наслідків офшорної торгівлі України. Було встановлено, що 43% товарообігу України у 2014 році проходить через 8 країн (серед них Віргінські острови, Кіпр, Панама, Швейцарія), які насправді споживають лише 2,41% українських товарів.

Щоб визначити фактичні контрактні ланцюги та участь вищевказаних країн в експорті українських зернових, за допомогою митних баз даних та загальнодоступних сервісів, зокрема YouControl, проаналізуємо канали постачання, імпортерів, обсяги та ціни.

 

" 43% товарообігу України у 2014 році проходить через 8 країн, які насправді споживають лише 2,41% українських товарів."

 

Цей аналіз здійснений на прикладі експорту кукурудзи. Згідно з офіційною статистикою, у кукурудзи найбільша частка в експорті продукції рослинництва України. Постачання цієї зернової культури має незмінну географію: 50% експортується  в Іспанію, Італію, Нідерланди, Єгипет та Іран.

 

Таблиця 4

Канали постачання кукурудзи основним імпортерам

 

Як бачимо, за прямими контрактами до вищенаведених країн-імпортерів потрапляє лише 1—2 % кукурудзи, тоді як інші 98—99% надходять від резидентів інших країн.

Винятком є Нідерланди. Ця країна є прямим переробником кукурудзи, що безпосередньо закупила 18% кукурудзи. Це можна пояснити належністю цієї держави до традиційних європейських «податкових гаваней», таких як Швейцарія, Кіпр, Велика Британія.

Частка лише наведених у таблиці шести транзитних країн сягає від 65% до 84%. Таким чином, значна частина доходів залишається на рахунках, пов’язаних з експортерами компаній в цих країнах. В кращому разі лише частина з цих коштів повертається в Україну у формі іноземних інвестицій.

Лідерами такого транзитного постачання всієї кукурудзи є резиденти Швейцарії, через яких пройшла більша частина зерна — 53 %.

 

 

Під час дослідження баз даних також не важко виокремити й афілійовані закордонні компанії відомих українських зернових холдингів за однойменними назвами імпортерів. Основна причина використання таких країн — це виведення доходів для уникнення або мінімізації їх оподаткування. Здебільшого таке виведення відбувається через занижені експортні ціни.

Виявлені результати щодо непрямих контрактів із постачання та залежності цін від країни-постачальника перевіримо на конкретному прикладі Нідерландів, що мають досить значну частку прямого імпорту кукурудзи — 18 %.  Ціни порівняємо за умовами поставок FOB[1] та CPT-порт[2], за якими експортується 82% зернових з України. Загалом відмінність умов поставки у цьому кейсі полягає в тому, що за умовами CPT-порт продавець оплачує доставку товару до порту для подальшого перевезення (99% кукурудзи транспортується морським транспортом), тоді як за умовами FOB оплачує ще й завантаження товару на судно.

Таблиця 5

 

Порівнюючи більш високі відпускні ціни за прямими експортними контрактами в Нідерланди із заниженими цінами при постачанні кукурудзи в цю країну через транзитні країни та враховуючи обсяги таких транзитних поставок, не важко буде розрахувати загальну суму виведених у транзитні (офшорні) країни коштів.

В цілому обсяг виведених коштів при непрямих контрактах постачання кукурудзи в Нідерланди в ті періоди, де ціни можна порівняти із прямими експортними контрактами, складає 157,25 млн $. І це при тому, що самі Нідерланди можна віднести також до країн із привабливим податковим кліматом, особливо для агропромислових компаній.

Щоб визначити загальні масштаби виведення коштів під час експорту кукурудзи, порівняємо законтрактовані експортні ціни за 2012—2017 роки із середніми цінами за умовами поставок FOB та CPT, які склалися на ринку у відповідні місяці.

 

Рис. 3

 

Рис. 4

 

Динаміка цін на кукурудзу на обох графіках є однаковою і загалом відбиває ситуацію, що склалася на ринку зернових. Те, що ціни за фактично укладеними контрактами, перевищують середні в окремих періодах, можна поясними не стільки бажанням експортерів найвигідніше продати зернові, а радше відтермінуванням реального постачання раніше законтрактованого зерна.

Використовуючи наведені результати, визначимо обсяг коштів, які були виведені в офшорні країни під час експорту кукурудзи.

 

Таблиця 6

Виведення валютної виручки через занижені ціни

 

Загалом спостерігається відхилення контрактних цін в межах 5—10%. Експортери могли б декларувати й ще нижчі ціни, але вимушені зазначати близькі до ринкових через контроль з боку фіскальних органів в частині трансфертного ціноутворення. Але за останні 2 роки спостерігається значне відхилення цін по ставці CPT — від 17% аж до 25%.

 

 

В середньому у розрахунку на 1 тонну кукурудзи кожен експортер вивів за кордон 10—20 $, а з огляду на обсяги експорту за 6 років сума виведених з України капіталів сягатиме 1,2 млрд $ (еквівалент 26 млрд грн).

Так, якщо сума експорту пшениці, кукурудзи, сої, ріпаку та олії з 2012 по 2017 рік склала 65 млрд $, не важко підрахувати й орієнтовну виведену за кордон валютну виручку — 4,5 млрд $.

 

 

Висновки

Сільське господарство та його основна складова — рослинництво — з кожним роком стає все більш важливою галуззю економіки країни. Проте, як і інші галузі, воно не позбавлене недоліків. Це низька додана вартість, пільгове, в порівняні з іншими галузями, податкове навантаження, тіньові схеми закупівлі та експорту зерна.

Таким чином, можемо стверджувати, що існують значні резерви підвищення ефективності цієї галузі для країни та для окремих домогосподарств, навіть якщо обсяги виробництва та експорту будуть сталими.

Таких результатів можна досягти, якщо знизити прибутковість офшорних схем торгівлі. Для цього потрібні, з одного боку, оптимізація податкового навантаження, а з іншого — дієвий контроль за трансферним ціноутворенням під час експорту в основні країни-посередники.

В результаті країна отримає додаткову валютну виручку. На державному рівні це позитивно вплине на платіжний баланс, а на рівні підприємств збільшить витрати на переоснащення та модернізацію виробництва, що стане поштовхом для розвитку суміжних галузей економіки.

 

Читайте також: 
Торгівля через офшорні зони: раціональна необхідність чи перепона для розвитку України?

Як заможні люди захищають свої гроші: таємничий світ фахівців з мінімізації податків – погляд зсередини

Можливості в боротьбі з виведенням капіталів за кордон: юридичний аспект

Україна офшорна. Історія формування вітчизняної моделі економіки

 

              

Стаття створена за підтримки  Transnational Institute та об'єднання «The Hands On the Land for Food Sovereignty» .

Transnational Institute — міжнародний інформаційно-дослідницький інститут, що керується принципами створення справедливого, демократичного та стійкого розвитку світу.

Об'єднання «The Hands On the Land for Food Sovereignty» — це кампанія, яку колективно проводять 16 партнетрів. Серед них селянські та соціальні рухи, НДО, що спеціалізуються на питаннях розвитку та довкілля, правозахисні організації та дослідницькі установи. Їхня діяльність спрямована на підвищення в Європі суспільної обізнаності в питаннях використання та керування земельними, водними та іншими природними ресурсами, а також впливу цих факторів на реалізацію права на харчування та продовольчого суверенітету.

 


Посилання

Agravery, 2017. ТОП-20 країн-імпортерів українського зерна. Доступ 25.03.2018 за адресою: [link].

EU Crops Market Observatory — Cereals. Availablle 25.03.2018 at: [link].

Institute of Social and Economic Transformation, 2017. Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні. Доступ 25.03.2018 за адресою: [link].

Institute of Social and Economic Transformation, 2018. Майже дві третини експортних операцій в Україні проходять через офшори — ДФС. Доступ 25.03.2018 за адресою: [link].

The Економіст, 2018. Майже половина ринку зерна в Україні знаходиться в тіні. Доступ 25.03.2018 за адресою: [link].

youcontrol.com.ua.

АПК-Информ.

Державна служба статистики України.

Єрмоленко, В., 2016. «Офшори у світі: 7 ключів для розуміння». В: Hromadske. Доступ 25.03.2018 за адресою: [link].

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2018. Тенденції тіньової економіки в Україні у січні-вересні 2017 року. Доступ 25.03.2018 за адресою: [link].

Небога, М., 2015. Економічні наслідки офшорної торгівлі України. В: Спільне. [link].

Колесніченко, О., 2018. «Тіньова економіка України досягає 45% — МВФ». В: Економічна правда. Доступ 25.03.2018 за адресою:  [link].

Примітки

  1. FOB (англ. Free On Board)— термін інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
  2. CPT (англ. Carriage Paid To) — термін інкотермс, означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику в певному пункті передачі. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Залишити коментар

Наступний номер

Наші видання

Блоги

Facebook

Наші партнери