• Чому ми всі «валимо»? Міграція з України до Європейського Союзу в часи війни

    Чому ми всі «валимо»? Міграція з України до Європейського Союзу в часи війни

    • Статті
    • 26/10/2016

    У 2014–2015 роках із України до ЄС виїхали понад півмільйона українців, і кількість емігрантів дедалі зростає. Війна та поглиблення економічної кризи протягом 2014–2016 років лише посилили тенденцію, що почалася в 90-х.

    Далі
  • ТЕРРОРИЗМ – СИМПТОМ РЕАЛЬНО СУЩЕСТВУЮЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ

    ТЕРРОРИЗМ – СИМПТОМ РЕАЛЬНО СУЩЕСТВУЮЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМ

    • Права людини
    • 24/11/2015
    Провоцирование (или поддержка провоцирования) стигматизации меньшинств, попытки создать пропасть между мусульманским и не-мусульманским населением Франции, исламофобские и мигрантофобские разглагольствования, как и призывы наплевать на права и свободы, разбираясь с террористами (возможно, забыв, что это же делали такие персонажи, как Буш-младший и Путин) – именно то, чего хотели бы организаторы этой трагедии. Надо просто отдавать себе отчет в том, на чьей стороне находишься, высказываясь подобным образом. Далі
  • ОЛЕКСАНДРА НАЗАРОВА І МАКСИМ БУТКЕВИЧ: «Українська держава поводить себе так, наче не усвідомила, що проблема вимушених переселенців — це дуже надовго»

    ОЛЕКСАНДРА НАЗАРОВА І МАКСИМ БУТКЕВИЧ: «Українська держава поводить себе так, наче не усвідомила, що проблема вимушених переселенців — це дуже надовго»

    • Війна і націоналізм
    • 06/11/2014

    Далі
  • ЕКСКЛЮЗІЯ ЗАМІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ: ЧЕСЬКІ ПРОФСПІЛКИ І ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА

    ЕКСКЛЮЗІЯ ЗАМІСТЬ ІНТЕГРАЦІЇ: ЧЕСЬКІ ПРОФСПІЛКИ І ДЕРЖАВНА МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА

    • Статті
    • 17/07/2014
    Мобілізація інституцій навколо «боротьби» з нелегальною міграцією та нелегальною працею останніми роками вступила до нової фази. Позиція профспілок у цьому питанні заслуговує на детальніший аналіз, адже у викритті різних груп «шахраїв» вони стверджують, що проблема не лише в роботодавцях, а й у самих трудових мігрантах та офіційно безробітних громадянах Чехії, що підробляють «начорно» та зловживають соціальними виплатами. В результаті їхньої боротьби проти неформальної зайнятості відбувається часткове примирення інтересів капіталу та профспілок щодо гарантій мінімальної оплати праці та трудових стандартів. Однак сучасна політика уряду не має наміру виходити за рамки мінімальних стандартів, які залишаються відносно низькими, про що свідчить і те, що мінімальна заробітна плата не підвищувалася з 2007 року. Як наслідок, спостерігаємо більш жорсткий контроль над трудовою міграцією, а місцеві робітники змушені погоджуватися на менш кваліфіковані та низькооплачувані робочі місця, які покидають робітники-іноземці. Безсумнівно, з точки зору покращення позиції прекарних робітників на ринку праці, в тому числі трудових мігрантів, дотримання трудових стандартів та стандартів оплати праці є обов’язковим. Але нинішні намагання міністерства праці та соціальної політики контролювати мінімальні стандарти у сфері трудової зайнятості все ж можуть певним чином впливати на способи зайнятості. Для ряду трудових мігрантів ці намагання загрожують втратою теперішніх позицій і, як наслідок, ризиком набуття «нелегального» статусу. Держава, власне, сама сприяє інформалізації ринку праці через політики гнучкості (Likić-Brborić 2007). Далі